нп 2/490/3708/2019 Справа № 488/1643/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
іменем України
29 листопада 2022 року м.Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Савенко Є.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -
17.04.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, в якому просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.12.1995 року Ленніським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 1228; визнати за нею право власнсоті на Ѕ частину автомобіля Мерседес-Бенц, 2006 року випуску, н/з НОМЕР_1 та стягнути з відповідача судові витрати.
В обгрунтування позову посилалася на те, що відносини між подружжям припинені внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення. Фактично шлюбні відносини припинені з жовтня 2017 року ,наміру їх відновлювати не має, подальше збереження сім'ї неможливо. Також в період шлюбу ними за спільні сумісні кошти був придбаний зазначений автомобіль, вартість якого на час подачі позову становить 588 834 грн згідно звіту з незалежної оцінки ТОВ «Антан-Юг».
У вересні 2019 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов, в якому він визнає, що шлюбні відносини між ними припинилися з жовтня 2017 року та звбереження сім'ї неможливо, не заперечує проти розірвання шлюбу. Щодо вимог про поділ автомобіля зазначає, що в квітні 2019 року згідно спільно досягнутої з ОСОБА_1 , домовленості про добровільний розподіл майна, він сплатив їй компенсацію за половину вартості автомоблія в еквіваленті 8 000 доларів США у присутності свідків. Отже з цього моменту отримання грошової компенсації за Ѕ частину спільного автомобіля позивачка втратила своє право на нього, а отже спір щодо майна відсутній- сторони домовилися про порядок поділу майна відповідно до ч.1 ст. 71 СК України. Тому просить закрити провадження в цій частині позовних вимог в зв'язку з відсутністю предмета спору.
30 вересня 2019 року ОСОБА_2 , звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, яка ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.09.2019 року прийнята до розгляду та об'єднанан в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Просить суд визнати за ним право власності на Ѕ частину нежитлового приміщення магазину, площею 77,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , вартістю станом на липень 2019 року 1 340 000 грн. В обгрунтування позову посилається на те, що вказане приміщення придбано в період сімейних відносин і також підлягає розподілу.
У вересні 2020 року представником позивачки адвокатом Коренко Т.В. подано відзив на зустрічну позовну заяву з доданими письмовими доказами, в якому просили відмовити у її задоволенні за безпідставністю позовних вимог, оскільки спірне майно набуте ОСОБА_1 , на підставі договрів дарування, а отже не є спільною сумісною власністю подружжя.
Також у вересні 2020 року представником позивачки адвокатом Коренко Т.В. подано позовну заяву в новій редакції, в якій ОСОБА_1 , остаточно просить суд:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.12.1995 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 1228.
Здійснити розподіл спільного майна подружжя наступним чином: стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 294 417 грн за Ѕ частку вартості автомобіля MERCEDES-BENZGL 450 2006 року випуску VINкод 4JGBF71E87A163960/
Стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 600 грн грошова оцінка, судові збори 5763 грн, 384,20 грн, 768,40 грн, а всього 7515,60 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на положення ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Проте, що станом на квітень 2019 року спірний автоомбіль був реалізований відповідачем на власний розсуд без згоди позивачки. Доказів того, що отримані ним кошти було використано в інтересах сім'ї матеріали справи не містять , то підлягає стягненню на її користь компенсація вартості цього майна у розмірі Ѕ частки
Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 від 19.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.09.2019 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.09.2019 року цивільну справу №488/1146/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя передано на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 року справу розподвілено головуючому судді Черенковій Н.П.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєві Черенкової Н.П. від 04.11.2019 року вказану цивільну справу позовом повернуто до Корабельного районного суду м. Миколаєва для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, а саме підписання суддею ухвали та супровідного листа на аркуші справи 22-23.
28 листопада 2019 року справу повернуто з Корабельного районного суду м.Миколаєва після усунення недоліків.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєві від 10 грудня 2019 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №488/1643/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, оскільки після повернення справи з Корабельного районного суду м. Миколаєва, справу передано судді Черенковій Н.П. з порушенням п.п. 2.3.1 та 2.3.24 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Розпорядженням керівника апарату суду від 21.12.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи, обгрунтування проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: ухвала про відвід судді Черенкової Н.П.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 23.12.2019 р. визначено головуючого суддю Гуденко О.А.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А. від 26.12.2019 року прийнято справу до свого та призначено підготовче судове засідання на 26.03.2020 року.
Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 , в новій редакції та задоволено клопотання представника відповідача адвоката Тимощук К.Г. про оголошення перерви в підготовчому провадженні для ознайомлення з позовом до 19.10.2020 року.
Протокольною ухвалою суду від 19.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 12 січня 2021 року.
Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року зустрічний позов ОСОБА_2 ОСОБА_1 про поділ майна подружжя залишено без розгляду.
Позивач до суду подав заяву з проханням розглянути справу без її участі, позов просив задовольнити, на розірванні шлюбу наполягає, відновлення сім'ї вважає неможливим.
Відповідач у своєму відзиві підтвердив викладені у первісному позові обставини щодо припинення шлюбних відносині, не заперечує проти розірвання шлюбу, проти інших позовних вимог - заперечує.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводиться.
Обставини справи, встановлені судом.
Сторони перебувають у шлюбі з 23 грудня 1995 року, від шлюбу не мають неповнолітніх дітей.
Як зазначає позивач, на час звернення до суду вони з жовтня 2017 року фактично припинили шлюбні відносини і проживають окремо, примирення та збереження шлюбу між ними неможливо.
Шлюб це добровільний, рівноправний, сімейний союз жінки та чоловіка спрямований на створення сім'ї та зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім' ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України у відповідності до якого шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За такого, внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення , подружні стосунки припинені та в теперішній час не підтримуються.
За таких обставин суд вважає, що сім'я розпалась, відновлення її неможливе та недоцільне, а тому позов в частині вимог про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, а шлюб на підставі ст. 112 СК України - розірванню.
Щодо позовних вимог про поділ майна подружжя.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , автомобіль MERCEDES-BENZGL 450 2006 року випуску , рн НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 з 27.09.2012 року. Як не заперечує у своєму відзиві відповідач, автомобіль був придбаний в період шлюбу між сторонами та є їх спільним сумісним майном.
Так, відповідно до Звіту з незалежної оцінки майна у вигляді колісного транспортного засобу , проведеної на замовлення ОСОБА_1 , ТОВ «Антан-Юг», автомобіля MERCEDES -BENZGL 450 2006 року випуску VIN код НОМЕР_3 , рн НОМЕР_1 - станом на 11 квітня 2019 року варість вказаного автомобіля становить 588 834 грн. Як зазначено у звіті, оцінка КТЗ проводилася зі слів замовника, без огляду автомобіля на підставі порівняльного аналізу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За такого, суд вважає встановленим, що вказаний автомобіль MERCEDES-BENZGL 450 2006 року випуску VINкод 4JGBF71E87A163960, рн НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя визначено ст. 65 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, однак дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Частиною 4 ст. 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
При цьому, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 3 ст. 61 СК України) та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном (ст. 63 СК України).
Таким чином, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя 1/2 частину вартості спільного майна, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби.
Вказане узгоджується із роз'ясненнями, викладеними в п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5-7 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, згідно відповіді РСЦ МВС в Миколаївській області, автомобіль MERCEDES-BENZGL 450 2006 року випуску, рн НОМЕР_1 ОСОБА_2 , не належить, 18 квітня 2019 року він зареєстрований на іншого власника. Тому накласти обтяження згідно ухвали суду від 19.04.2019 року про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на цей автомобіль не уявляється можливим.
Так, з вказаним позовом позивачка звернулася до суду вперше 17 квітня 2019 року, 18 квітня 2019 року автомобіль був перереєстрований відповідачем на іншого власника. У відзиві відповідач стверджує , що вони з позивачкою досягли спільної згоди щодо добровільного поділу вказаного автомобіля і саме в квітні 2019 року ним було передано позивачці еквівалент половини реальної ринкової вартості цього автоомбіля.
При цьому суд враховує, що доказів вартості , за яку був відчужений спірний автомобіль не були надані разом з поданням позову в новій редакції, і жодних клопотань про витребування доказів стороною позивача не заявлялося.
Наданий позивачем Звіт про оцінку майна не може бути прийнятий судом до уваги як належний і допустимий доказ, оскільки він складений лише зі слів позивачки (як зазначено в самому звіті), в ньому не містяться дані продійсний стан автомобіля ( як зазначено в Звіті огляд автомобіля не проводився) , до нього взагалі не долучено докази крітерієв оцінки, які застосовувалися оцінювачем при застосуванні порівняльного підходу.
Так, станом на 11.04.2019 року курс долара СШа до гривні становив 26,76 грн за 1долар США. Отже, згідно наданої оцінки вартість ринкова спірного автомобіля становила еквівалент 22 000 доларів США.
Натомість до свого відзиву відповідачем долучено витяги з сайту Авто.Риа, де середня ринкова вартість такого автомобілю 2006 року випуску приблизно з таким же пробігом становить близько 16 000 доларів США.
Враховуючи викладене, матеріали справи не містять та суду не надано достеменних доказів ні дійсної ринкової вартості спірного автомобіля на час його переоформлення, ні доказів, що спірний автомобіль був відчужений ОСОБА_2 без згоди дружини .
Такі докази не були надані разом з поданням позову в новій редакції, і жодних клопотань про витребування доказів стороною позивача не заявлялося.
За такого, у задоволенні позову в цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76, 81, 89, 133 141, 142, 197, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 23 грудня 1995 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 1228 - розірвати.
У задоволенні позовних вимог про поділ майна подружжя шляхом стягнення компенсації - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 06 грудня 2022 року.
Суддя: О.А. Гуденко