Справа № 489/3118/22
Провадження № 2-а/489/112/22
Іменем України
06 грудня 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Микульшиної Г.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
В позові вказав, що 25.10.2020 відносно нього начальником Інгульського РТКЦ та СП підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення № 171, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме він начебто негайно з дня оголошення Указу Президента України «Про мобілізацію» не прибув до Інгульського РТКЦ та СП, хоча є військовозобов'язаним резерву, якому було видано мобілізаційне розпорядження.
Із вказаною постановою позивач не згоден з наступних підстав. У вересні 2022 року ним було отримано повістку та наступного дня він з'явився до Інгульського РТКЦ та СП, однак його було повідомлено про необхідність з'явитись наступного разу, повістку вилучено, факт явки за повісткою зафіксовано належним чином не було.
24.10.2022 позивач отримав наступну повістку, відповідно до якої з'явився до РТКЦ та СП 25.10.2022. Того ж дня позивачу було вручено оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому протокол про адміністративне правопорушення складено не було, відповідачем не було проведено попередню підготовку до розгляду справи - не витребувано додаткові матеріали; не перевірено, чи належить до його компетенції розгляд даної справи тощо. Також позивачу не було роз'яснено його права та обов'язки при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не досліджено в його присутності доказів та ін. Крім того зазначав, що у постанові зазначено порядок її оскарження із наведенням неправильних норм законодавства, що ускладнює можливість подання скарги.
Посилаючись на викладене позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано у Інгульського РТЦК та СП:
-копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , які є підставою винесення постанови № 171 від 25.10.2022.
-копію журналу обліку відвідувань за період з 01.09.2022 по 30.09.2022.
Сторони повідомлялись судом про розгляд справи належним чином, шляхом поштових відправлень.
Від відповідача Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в зв'язку з його безпідставністю. Відповідач заперечує ту обставину, що у вересні 2022 року ОСОБА_1 прибував до територіального центру комплектування і навпаки зазначав про ігнорування позивачем вимог ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», невиконання вимог мобілізаційного розпорядження. Також вказував на те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення було виявлено 25.10.2022, того ж дня відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення, відповідно строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності порушено не було. Додатково зазначав про те, що 25.10.2022 в порядку, встановленому діючим законодавством, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в яком він власноручно виконав запис в розділі «Пояснення»; власним підписом підтвердив роз'яснення йому прав та обов'язків. Будь-яких заяв або клопотань від позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надходило, копію протоколу йому було вручено, розгляд справи про адміністративне правопорушення було здійснено у відповідності до вимог КУпАП України.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.
Відповідно до мобілізаційного розпорядження № Р/А1688-ОР1 від 30.08.2019 солдата ОСОБА_1 зобов'язано на підставі ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» з оголошенням мобілізації, не чекаючи повістки військового комісаріату, негайно з'явитись за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт видачі (отримання ОСОБА_1 ) мобілізаційного розпорядження підтверджується записом у військовому квитку (арк. 20) серії НОМЕР_1 , виданому на ім'я ОСОБА_1
25.10.2022 старшим стрілком 2 відділення 3 взводу роти охорони Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки старшим солдатом ОСОБА_3 складено Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Згідно вказаного Протоколу встановлено, що 25.10.2022 ОСОБА_1 прибув до Інгульського районного центру комплектування та соціальної підтримки. Під час проведення перевірки щодо правильності військового обліку було встановлено, що гр. ОСОБА_1 є військовозобов'язаним резерву, якому 30.08.2019 було видано мобілізаційне розпорядження. Однак в порушення ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» гр. ОСОБА_1 протягом негайно після оголошення Указу Президента України «Про мобілізацію» до Інгульського РТКЦ та СП не прибув. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 уповноваженою особою було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджено його особистим підписом. Також у розділі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 особисто зазначив, що не зміг прибути вчасно, тому що перебував на роботі.
25.10.2022 начальником Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгенієм Лопатіним винесено Постанову № 171, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3 400,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 зі вказаною постановою не згоден та зазначає про те, що виконав свої зобов'язання та з'явився до Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у вересні 2022, однак його було повідомлено про те, що мобілізація буде проходити в подальшому та додатково він отримає повістку. Доказів на підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи не долучено, відповідач спростовує дану обставину.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Судом встановлено, що 30.08.2019 позивачу ОСОБА_1 Інгульським районним військовим комісаріатом (зараз - Інгульським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки) було видане мобілізаційне розпорядження № Р/ НОМЕР_2 , згідно якого він зобов'язаний був після оголошення Президентом України Указу «Про загальну мобілізацію» від 24.02.200 № 65/2022 негайно прибути до територіального центру (а.с. 5).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який станом на теперішній час продовжено.
Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.11.2022 у відповідача Інгульського РТЦК та СП витребувано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , які є підставою винесення постанови № 171 від 25.10.2022; копію журналу обліку відвідувань за період з 01.09.2022 по 30.096.2022.
На виконання ухвали суду відповідачем до матеріалів справи долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення, копію мобілізаційного розпорядження та копію військового квитка ОСОБА_1 . Відповідач спростовує факт явки ОСОБА_1 до РТЦК та СП у вересні 2022 року, проте не надає до суду копію журналу відвідувань за вказаний період. Між тим вказаний доказ не має вирішального значення при розгляді даної справи, оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності через те, що він не з'явився до територіального центру негайно після оголошення мобілізації та введення воєнного стану (тобто 24.02.2022) не чекаючи повістки. За таких обставин явка у вересні або жовтні після отримання повістки не є вирішальною при кваліфікації дій позивача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Посилання позивача на те, що при притягненні його до адміністративної відповідальності було порушено встановлену діючим законодавством процедуру (зокрема не було складено протокол про адміністративне правопорушення) спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
З матеріалів справи встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, відповідачем було виявлено 25.10.2022, та того ж дня його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно строки притягнення до відповідальності ОСОБА_1 порушено не було.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими та в їх задоволенні необхідно відмовити.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 139 КАС України та п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (оскільки позивач є військовозобов'язаним) судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: Інгульський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в особі начальника підполковника Євгенія Лопатіна, адреса: м. Миколаїв, пр. Миру, 24-А, ЄДРПОУ 09977015.
Повний текст рішення складено 06.12.2022.
Суддя Г.А. Микульшина