Справа №295/9940/20
2/295/293/22
22.11.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.,
при секретарі - Конончук Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
за участю відповідача ОСОБА_3 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, -
До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Житомирської філії ДП «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна.
В обгрунтування позовних вимог позивачка вказала, 19.02.2014 р. між нею, ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» було укладено кредитний договір № IKIZG.232154.001, за яким позивач отримала кредит у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч грн.) 00 коп., терміном виконання до 18.02.2024 р.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між нею, ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» було укладено договір іпотеки № ZXR019521/232154/002 від 19.02.2014 р. та передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Позивачка звертає увагу, що на виконання умов кредитного договору нею регулярно здійснювалось погашення заборгованості. Станом на листопад 2018 р. їй не було відомо якій фінансові установі необхідно погашати вказаний кредит.
12.01.2018 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. вчинено виконавчий напис № 76, про звернення стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .
23.02.2018 р. старший державний виконавець Богунського ВДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області Левківська Л.І. винесла постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №55870792) та про арешт майна боржника. ОСОБА_1 зазначає, що вказаних постанов не отримувала, не була повідомлена про їх існування, всі дії державного виконавця Левківської Л.І. відбувались без її, ОСОБА_1 повідомлення, не було повідомлено щодо визначення вартості об'єкта нерухомості, шляхом направлення рекомендованого листа, про реалізацію арештованого майна, не була обізнана про можливу її участь у електронних торгах, про закриття виконавчого провадження та інше.
Позивач вважає, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. не було встановлено обставин, які свідчать про відсутність дій позивача щодо відмови від виконання кредитного договору та причин невиконання умов договору, або обізнаність боржника у зміні іпотекодержателя та про виникнення перед ним заборгованості за кредитним договором, відсутні докази отримання позивачем від іпотекодержателя письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання та умов іпотечного договору, а відтак приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного напису не було дотримано частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» та пункту 2.3. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій. Крім того, на твердження позивача приватному нотаріусу не було надано первинні документи, а саме: засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувана про непогашення заборгованості, тобто не надано всіх необхідних документів для стягнення в безспірному порядку на підставі виконавчих документів, зазначила, що сума заборгованості є спірною.
Щодо вимоги про визнання недійсними електронних торгів позивач вказала наступне. Так, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах, та складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу на публічних торгах, а відтак є правочином. Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів, в тому числі електронних, відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. ч. 1- 3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Оскільки в даному випадку, на думку позивача, має місце порушення її прав і законних інтересів, позбавлення можливості приймати участь у торгах і тим самим придбати спірну нерухомість, через неможливість зробити свою цінову пропозицію, то є підстави для визнання електронних торгів недійсними із застосуванням правових наслідків, які відбулися за результатами торгів.
Просила визнати недійсними електронні торги, проведені 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею 52,69 кв. м., що належить ОСОБА_1 .
Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 35335, проведених 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею.
Визнати недійсним акт про проведені електронні торги предмета іпотеки, проведених 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею 52,69 кв. м., складений 05.09.2018 р. головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Васькевич Н.В. та затверджений начальником Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Савіною Н.П. 05 вересня 2018 р.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею 52,69 кв. м., що видане 02.10.2018 р. приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтаком В.Я. на ім'я ОСОБА_3 . (справа № 295/983/21 Т. 1 а. с. 2-4).
У позовній заяві про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння позивачка ОСОБА_1 посилається на події 2014 р. коли між нею, ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» було укладено кредитний договір № IKIZG.232154.001, за яким вона отримала кредит у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч грн.) 00 коп., терміном виконання до 18.02.2024 р.В забезпечення виконання умов кредитного договору між цими ж сторонами було укладено договір іпотеки № ZXR019521/232154/002 від 19.02.2014 р. та передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Але в цьому позові ОСОБА_1 акцентує увагу на диспозицію ч. 1 ст. 388 ЦК України - Право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Просила скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52.69 кв. м. житловою площею 29.4 кв. м., яка складається з двох житлових кімнат та службових приміщень, здійснену згідно з рішенням приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 43299157 від 02.10.2018 р. на підставі свідоцтва, серія та номер: 10628, виданого 02.10.2018 р. ОСОБА_3 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на її, ОСОБА_1 користь нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52.69 кв. м. житловою площею 29.4 кв. м. (справа № 295/9940/20 Т. 1 а. с. 2-4).
В судових засіданнях позивачка, її представник наполягали на задоволені позовних вимог її, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Житомирської філії ДП «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна.
Відповідач за первісним позовом у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 з зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що він, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 . Його право власності на вказану квартиру підтверджується свідоцтвом за № 10628 від 02 жовтня 2018 р. виданим приватним нотаріусом Житомирського міського ріального округу Сєтак В.Я. Зазначено, що квартира придбана за 583 800, 00 грн., раніше належала ОСОБА_1 . Реалізація майна боржника ОСОБА_1 , а саме квартири, відбулася в рамках виконавчого провадження шляхом проведення електронних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.06.2016 р. за № 2831 /5.
Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України відповідно до вимог вказаного вище Порядку 20 серпня 2018 р. проведено електронні торги з реалізації лоту № 293724, а саме квартири.
Згідно протоколу № 353355 електронні торги з реалізації лоту № 293724 відбулися 20.08.2018 р., переможцем торгів визнано його, ОСОБА_3 з найвищою ціновою пропозицією із розмірі 583 800,00 грн., який своєчасно сплатив кошти за придбаний лот а саме двох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
26 травня 2020 р. Богунським районним судом м. Житомира було ухвалене рішення у справі № 295/16257/18 провідмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс», Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Ємець І.О., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Сєтак В.Я. у частині визнання електронних торгів недійсними.
Після ухвалення зазначеного судового рішення ОСОБА_3 вирішив вселитись разом із своєю сім'єю до вказаної квартири. Про намір проживати у квартирі та вимогу до ОСОБА_1 щодо її добровільного виселення, із займаного без жодної правової підстави, житлового зміщення він, ОСОБА_3 сповістив ОСОБА_1 09 вересня 2020 р.
Проте всупереч законним вимогам його, як власника квартири, ОСОБА_1 чинить перешкоди йому у користуванні житловим приміщенням: колишній власник не звільнила житлове приміщення, змінює замки та перешкоджає йому, ОСОБА_3 у користуванні квартирою.
Окрім того, ОСОБА_1 продовжує користуватись житлово-комунальними послугами без жодної оплати за них. Подальше накопичення ОСОБА_1 боргів за житлово-комунальні послуги завдасть суттєвої матеріальної шкоди йому, як власнику квартири та порушують його права. Просить виселити ОСОБА_1 з вказаної квартири. (Справа № 295/9940/20 Т. 1 а. с. 101-105).
Представник Державного підприємства «СЕТАМ» (далі ДП «СЕТАМ») про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, до суду не з'явився, направив до суду відзив зі змісту якого свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Житомирської філії ДП «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна вважаютьнезаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, 20.08.2018 р. ДП «СЕТАМ» проведені електронні торги за лотом № 293724 з реалізації предмету іпотеки, а саме: двокімнатної квартири, загальною площею 52.69 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Одною з позовних вимог ОСОБА_1 є визнання недійсними зазначені торги, посилаючись на те, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26.05.2020 р. у справі № 295/16257/18 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 76, вчинений 12.01.2018 р. приватним нотаріусом Ємцем І.О., про звернення стягнення на спірну квартиру.
Разом з тим, відповідно до п. п. 2, 4 розділу II Порядку Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу. організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Отже, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язку організатора торгів перевіряти законність дій державного чи приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.
З аналізу правових висновків Верховного Суду ДП «СЕТАМ» звертає увагу що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст. ст. 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення норм Порядку реалізації арештованого майна саме в момент проведення торгів.
Законодавець звертає увагу, що вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Крім того, під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами повинно бути встановлено: чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів і в чому таке порушення полягало; чи вплинули ці порушення на результат торгів; чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.
При цьому звертається увага, що позивач повинен довести належним та допустимими доказами, що: відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; законні інтереси позивача порушенні.
ДП «СЕТАМ» звертає увагу, що станом на день проведення спірних торгів (20.08.2018 р.) виконавчий напис № 76, вчинений 12.01.2018 р. приватним нотаріусом Ємцем І.О., був чинним. Отже, жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав Позивача такими порушеннями у позовній заяві не доведено.
Крім того, відповідач ДП «СЕТАМ» звертають увагу, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавень, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.
Передбачений ст. 48 Закону України «Про іпотеку» тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю правовою природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб, зазначених у цій нормі (іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника, іншого учасника прилюдних торгів).
Із матеріалів справи вбачається, що Позивач є іпотекодавцем нерухомого майна, на яке було звернуто стягнення і реалізація якого відбувалася на спірних торгах. Отже, до відповідних вимог іпотекодавця, пов'язаних із оскарженням прилюдних торгів, підлягає застосуванню тримісячний строк оскарження, передбачений ст. 48 Закону України «Про іпотеку».
Як вбачається з протоколу № 353355 проведення електронних торгів, оскаржувані торги були проведені 20.08.2018 р., натомість із позовом у цій справі ОСОБА_1 звернулася лише 27.01.2021 р. тобто із пропуском передбаченого ст. 48 Закону України «Про іпотеку» строку. Таким чином, наявні підстави для відмови у позові з підстав спливу строків позовної давності. Просили справу розглядати без участі представника ДП «СЕТАМ». (Справа № 295/983/21 Т. 1 а. с. 174-178).
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» (далі ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС») про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, до суду не з'явилися, направили до суду відзив зі змісту якого свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Житомирської філії ДП «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна вважаютьнезаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитним договором № ІКІZG.232154.001 від 19.02.2014 р. ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» направило вимогу від 03.11.2017 року про погашення заборгованості, яку станом 12.01.2018 р/ виконано не було.
12.01.2018 р. ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» звернулось до приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Ємця І.О. із заявою про здійснення виконавчого напису на договір іпотеки, у зв'язку із наявністю непогашеною та несплаченою заборгованістю ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, яка станом на03.11.2017 р. становила 389 179,54 грн.
12.01.2018 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округ Ємцем І.О. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі № 76.
23.02.2018 р. старшим виконавцем Богунського ВДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55870792 на підставі вищезазначеного виконавчого напису.
Постановою старшого державного виконавця Богунського ВДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області від 30.05.2018 р. було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_5 , який має сертифікат оціночної діяльності, виданий 16.02.2018 р. за № 136/18. Стартова ціна спірної квартири станом на 08.06.2018 р. складала 411 671.00 грн.
На виконання виконавчого напису від 12.01.2018 р., вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., зареєстрованого в реєстрі за № 76, 20 серпня 2018 р. були проведено електронні торги предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 . Участь в електронних торгах брало три учасника. Початкова ціна нерухомого майна становила - 411 671,00 грн. Переможцем став учасник за № 6 - ОСОБА_3 . Нерухоме майно було придбано переможцем за 583 800,00 грн.
Відповідно до ч. 4, 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусовезвернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Передбачений статтями 39, 41 Закону України «Про іпотеку» та статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умовиухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 р. у справі № 908/1245/15-г від 17.04.2020 року у справі № 1512/7803/2012.
Водночас з аналізу статей 655 та 2658 ЦК України вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині гіередання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є договором (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 р. у справі № 910/856/17).
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави вважати, що визнання торгів недійсними здійснюється за правилами встановленими для визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства, а саме статей 203, 215 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 22 лютого 2017 р. у справі 6-2677цс16.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Враховуючи те, що ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначено, які саме положення ст. 203 ЦК України не були додержані під час вчинення правочину та які саме порушення відбулися під час проведення електронних торгів від 20.08.2018 р. на платформі ДП «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що тягнуть за собою визнання електронних торгів з реалізації лота № 293724 - недійсними.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.02.2017 р. у справі № 6-2677цс16, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24 жовтня 2016 р. у справі № 6-1981цс16 для визнання прилюдних торгів недійсними необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положеная та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав та законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.
Оскільки зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна.
З огляду на викладене, Позивачем у позовній заяві не зазначено, які саме положення Порядку реалізації арештованого майна було порушено під час проведення прилюдних торгів і яким саме чином ці порушення вплинули на результати торгів та стали б підставою для визнання електронних торгів недійсними, що в подальшому могло призвести до визнання недійсним протоколу електронних торгів № 353355 від 20.08.2018 р. та акту про проведення електронних торгів предмета іпотеки від 20.08.2018 р.
Щодо визнання недійсним свідоцтва від 02.10.2018 р. про право власності ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , виданого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтак В.Я., зареєстрованого в реєстрі № 10628.
Відповідно до ст. 328 ЦК України: «Право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом».
Згідно із ст. 330 ЦК України: «Встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього».
На підставі ч. 2 ст. 388 ЦК України: «Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень».
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як роз'яснено в п. 25 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 р. N 5, набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна
Набувач визнається добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння. Добросовісність набувача презумується, тобто незаконний набувач буде вважатися добросовісним доки не буде доведено протилежне.
Таким чином, реалізація іпотечного майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 здійснювалась головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Васькевичем Н.В. на платформі ДП «СЕТАМ». Відповідно до акту про проведені електронні торги предмета іпотеки від 05.09.2018 р. переможцем електронних торгів було визнано ОСОБА_3 .
Отже, фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні будь-які договірні відносини з приводу спірного нерухомого майна, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначено, які саме положення статей 203, 215 ЦК України та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5 було порушено під час проведення електронних торгів, що в свою чергу стало підставою для визнання недійсним електронних торгів від 20.08.3018 р., протоколу проведення електронних торгів № 353355, проведених 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ», акту про проведення електронних торгів предмета іпотеки від 05.09.2018 р. та свідоцтва від 02.10.2018 р. про право власності ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , виданого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтак В.Я., зареєстрованого в реєстрі № 10628 - на думку третьої особи на стороні відповідачів ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС», є всі підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 . Просили справу розглядати без участі представника ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС». (Справа № 295/983/21 Т. 1 а. с. 209-211).
Представник Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі Богунський ВДВС у м. Житомирі) про день та час слухання справи був повідомлені належним чином, до суду не з'явився, направив до суду відзив зі змісту якого свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Житомирської філії ДП «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна вважаєнезаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
22.02.2018 р. на адресу відділу ДВС надійшов на примусове виконання виконавчий напис № 76 виданий 12.01.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна задовольнити вимоги ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» , які станом на 03.11.2017 р. складають 389 179,54 грн. з яких: заборгованість за кредитом- 98 576,55 грн., поточна заборгованість за відсотками користування кредитом- 1931,74 грн., заборгованість за комісією - 120,00 грн., штрафи, пені- 195 492,45 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 16 152,80 грн., прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом - 72 826,00 грн., прострочена заборгованість за комісією - 4 080,00 грн., а також витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 4000,00 грн., що становить 393 179,54 грн.
23.02.2018 р. державним виконавцем в порядку ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55870792, копії якої направлено рекомендованою кореспонденцією боржнику для виконання, стягувану для відома. Однак боржником постанова про відкриття виконавчого провадження не була отримана. Конверт з даною постановою повернувся на адресу відділу ДВС у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Цього ж дня державним виконавцем згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника № 55870792, копії якої направлено до реєстраційних установ для виконання, а боржнику для відома.
19.04.2019 р. державним виконавцем було здійснено вихід за місцем проживання боржника, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , однак двері квартири ніхто не відчинив про, що було складено акт державного виконавця.
В ході проведених виконавчих дій 14.05.2018 р. державним виконавцем було проведено опис та арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 про, що складено постанову про опис та арешт майна боржника. Копію постанови про опис та арешт майна боржника від 14.05.2018 р. було направлено рекомендованим листом з повідомленням боржнику для відома. Однак, боржником постанова про опис та арешт майна не була отримана. Конверт з даною постановою повернувся на адресу відділу ДВС у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
30.05.2018 р. державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ринкової вартості майна боржника. 13.06.2018 на адресу відділу ДВС надійшов звіт про незалежну оцінку майна.
14.06.2018 р. за вих. № 37325/7.21-30/13 сторонам виконавчого провадження було направлено для ознайомлення копію висновку про вартість об'єкта оцінки звіту від 12.06.2018 р. про проведення незалежної оцінки ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 .
13.07.2018 до ЖФ ДП «СЕТАМ» було направлено заявку на реалізацію арештованого майна боржника, а саме: предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
29.08.2018 на адресу відділу ДВС з ДП «СЕТАМ» надійшов протокол № 353355 проведення електронних торгів по лоту № 293724 для подальшого складання акту про реалізацію предмета іпотеки.
03.09.2018 на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти в розмірі 554610,00 грн. від реалізації вищевказаного майна боржника. На користь стягувана ТОВ «Європартнер Фінанс» по виконавчому провадженню № 55870792 платіжним дорученням № 7638 від 07.09.2018 р. були перераховані кошти в розмірі 393179,54 грн., платіжним дорученням № 7648 від 07.09.2018 на користь держави було перераховано виконавчий збір в розмірі 39317,95 грн., а також платіжним дорученням № 7647 від 07.09.2018 були перераховані витрати виконавчого провадження в розмірі 2180,80 грн.
05.09.2018 державним виконавцем було складено акт про проведені електронні торги предмета іпотеки. Акт про проведені електронні торги відповідно до ст. 47 Закону України «Про іпотеку» за вих. № 50429/7.21-30/13 від 05.09.2018 р. було направлено до ДП «СЕТАМ».
05.09.2018 державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з майна та припинення іпотеки. Копії даної постанови було направлено рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження для відома. Однак боржником постанова про зняття арешту з майна та припинення іпотеки не була отримана. Конверт з даною постановою повернувся на адресу відділу ДВС у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
18.09.2018 р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Представник звертає увагу на те, що на момент проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого провадження № 55870792, виконавчий документ підлягав примусовому виконанню.
З огляду на вищевикладене, будь-які порушення з боку державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області юстиції не виявлені. Просили справу розглядать без участі представника Богунського ВДВС у м. Житомирі.
(Справа № 295/983/21 Т. 1 а. с. 56-59).
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, на підставі пояснень сторін, поданихсторонами доказів, судом встановлено.
Хронологія слухання справи
Справа № 295/9940/20
Позов надійшов 19.08.2020 р.
Згідно авторозподілу головуючим визначено суддю Перекупка І.Г. (Т. 1 а. с. 37).
Заява про забезпечення позову від 19.08.2020 р. (Т. 1 а. с. 40).
Ухвалою Богунського районного суду заява про забезпечення позову задоволена (Т. 1 а. с. 43-45).
Ухвалою суду від 09.09.2020 р. по справі відкрито загальне позовне провадження та підготовче засідання призначено на 12.10.2020 р. на 09.30 (Т. 1 а. с. 54-55).
Відзив на позов надійшов 09.10.2020 р. (Т. 1 а. с. 57-62).
Зустрічна позовна заява від 09.10.2020 р. (Т. 1 а. с. 101-105).
Відповідь на відзив ОСОБА_2 (Т. 1 а. с. 121-122).
Ухвала про прийняття зустрічної позовної заяви від 08.12.2020 р. (Т. 1 а. с. 125-126).
Ухвала про витребування доказів від 08.12.2020 р. (Т. 1 а. с. 128-129).
Акт електронних торгів. (Т. 2 а. с. 7-8).
Відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 (Т. 2 а. с. 23-24)
Протокол с/з від 15.01.2021 р. Закрито підготовче засідання. Перерва на 12.03.21 р. на 15.30. (Т. 2 а. с. 32-33)
Заява ОСОБА_2 про зупинення провадження від 12.03.2020 р. (Т. 2 а. с. 35)
Ухвала про відмову на заяву ОСОБА_2 (Т. 2 а. с. 38-41).
Заява ОСОБА_2 про зупинення провадження від 26.03.2021 р. (Т. 2 а. с. 46)
Ухвала судді Кузнецова Д.В. від 18.03.2021 р. про прийняття позову до розгляду. (Т. 2 а. с. 47-48)
Ухвала судді Кузнецова Д.В. від 13.05.2021 р. про закриття - задоволена. (Т. 2 а. с. 55-56).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2021 р. ухвалу від 13.05.2021 р. залишено без змін. (Т. 2 а. с. 57-62).
Ухвала про поновлення провадження судді Перекупка (Т. 2 а. с. 63).
Заява ОСОБА_2 про зупинення провадження у зв'язку з розглядом касаційної скарги. (Т. 2 а. с. 68).
Ухвала Верховного Суду від 06.09.2021 р. (Т. 2 а. с. 69).
Протокол с/з від 22.09.2021 р. та ухвала про зупинення. (Т. 2 а. с. 70-75).
Клопотання ОСОБА_4 про поновлення та об'єднання. (Т. 2 а. с. 92-93).
Ухвала суду від 19.05.2022 р. про поновлення провадження. (Т. 2 а. с. 100-101).
Заперечення ОСОБА_2 на клопотання про об'єднання. (Т. 2 а. с. 103).
Заява ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі. (Т. 2 а. с. 110).
Ухвала суду від 28.06.2022 р. про об'єднання справ в одне провадження. Загальній справі присвоєно № 295/9940/20. (Т. 2 а. с. 110-120).
Заява ОСОБА_2 про відвід головуючого. Ухвала суду від 28.06.2022 р. (Т. 2 а. с. 127, 129-130).
Ухвала суду від 01.07.2022 р. про відмову у відводі головуючого. (Т. 2 а. с. 131-133).
Резолютивна частина рішення від 22.11.2022 р. (Т. 2 а. с. 181-182).
Справа № 295/983/21 р.
Позов надійшов 27.01.2021 р.
Згідно авторозподілу головуючим визначено суддю Кузнецова Д.В. (Т. 1 а. с. 33).
Ухвалою від 01.03.2021 р. без руху (Т. 1 а. с. 36-37).
Ухвала від 18.03.2021 про відкриття провадження та призначено підготовче на 19.04.2021 р. (Т. 1 а. с. 48-50).
Відзив ВДВС (Т. 1 а. с. 56-59).
Відзив ОСОБА_4 (Т. 1 а. с. 128-135).
Відзив «СЕТАМ» (Т. 1 а. с. 174-178).
Пояснення «Європартнер Фінанс» (Т. 1 а. с. 209-226).
Ухвала про закриття 13.05.2021 (Т. 1 а. с. 223-236).
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу від 13.05.2021 р. (Т. 2 а. с. 3-4).
Відзив ВДВС на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (Т. 2 а. с. 22-25).
Відзив ОСОБА_4 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (Т. 2 а. с. 29-33).
Постанова Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2021 р. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу від 13.05.2021 р. - без задоволення. (Т. 2 а. с. 50-52).
Касаційна скарга ОСОБА_1 (Т. 2 а. с. 63-65).
Відзив ВДВС на Касаційна скаргу ОСОБА_1 (Т. 2 а. с. 98-103).
Постанова Верховного Суду про скасування ухвали про закриття 13.05.2021 р. та направлення до суду першої інстанції для продовження розгляду. (Т. 2 а. с. 109-111).
У провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває справа 295/983/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Житомирської філії ДП «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та справа 295/9940/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомиравід 28.06.2022 р. справи об'єднані в одне провадження. Загальній справі присвоєно № 295/9940/20. (Справа 295/9940/20 Т. 2 а. с. 110-120).
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
Визнати недійсними електронні торги, проведені 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв.м., загальною площею 52,69 кв.м., що належить ОСОБА_1 .
Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №35335, проведених 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв.м., загальною площею
Визнати недійсним акт про проведені електронні торги предмета іпотеки, проведених 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв.м., загальною площею 52,69 кв.м., складений 05.09.2018 р. головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Васькевич Н.В. та затверджений начальником Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Савіною Н.П. 05 вересня 2018 р.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,4 кв.м., загальною площею 52,69 кв.м., що видане 02.10.2018 р. приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтаком В.Я. на ім'я ОСОБА_3 .
Стягнути судові витрати у справі.
При цьому суд звертає увагу, щофактично ОСОБА_1 звертається до суду з позовними вимогами, що вже були предметом судового розгляду.
Так, у 2018 р. ОСОБА_1 зверталася з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс», Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Ємець Іван Олександрович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Сєтак Віктор Ярославович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 травня 2020 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були частково задоволені а саме «…Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 76, вчинений приватним нотаріусом Харківського міською нотаріального округу Ємець І.О. 12.01.2018 р. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,69 кв.м., що перебувала у заставі ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на підставі договору іпотеки квартири № ZXR019521.232154.002 від 19.02.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я., реєстр № 1742…»
Щодо решти позовних вимог, а саме визнання недійсними проведені електронні торги предмета іпотеки, проведених 20.08.2018 р. Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 судом було встановлено (описова частина), що «…23.07.2018 р. начальником ДП «СЕТАМ» направлено повідомлення Богунському ВДВС м. Житомир, ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_2 ) та ТОВ «Європартнер фінанас» з відомостями щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів. (т. 1, а.с. 127).
Про проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» було зроблено оголошення в місцевих друкованих засобах масової інформації, а саме в газеті «Эхо», випуск № 30 26.07.22018 р. - 01.08.2018 р., в газеті «20 хвилин», випуск № 28 від 25.07.2018 р. (т. 1, а.с. 128-132).
З урахуванням викладеного та виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Суд не бере до уваги та критично ставиться до посилання позивача на те, що вона не отримувала жодних листів від ТОВ «Європартнер фінанс», Богунського ВДВС м. Житомир, ДП «СЕТАМ», оскільки матеріалами справи підтверджується, що поштова кореспонденція була направлена позивачу на адресу: АДРЕСА_2 . Сама позивач стверджує, що квартира АДРЕСА_1 є її єдиним житлом та саме цю адресу, в тому числі і як адресу для листування, позивач вказувала у позовній заяві в судовому засіданні, при з'ясуванні анкетних даних, позивач зазначала цю ж адресу місцем проживання.
Таким чином, позивачем не доведено належним чином про наявність порушень Порядку реалізації арештованого майна при проведенні електронних торгів, ДП «СЕТАМ» було належним чином виконано вимоги, зокрема щодо повідомлення в даному випадку іпотекодавцям ОСОБА_1 , а тому в цій частині позовна заява до задоволення не підлягає.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 12.01.2018 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 76, вказаний напис нотаріуса був чинним, процедура визнання його в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню була здійснена вже після проведення спірних торгів.
Тобто, на момент здійснення працівниками органів державної виконавчої служби своїх обов'язків щодо реалізації нерухомого майна в межах виконавчого провадження ВП № 55870792 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який був чинним, неправомірних та незаконних дій судом не встановлено, а тому підстави для ствердження про наявність з боку органів ДВС порушень процедури проведення електронних торгів відсутні…» (Справа 295/983/21 Т. 1 а. с. 24-31)
З повідомлення Богунського ВДВС у м. Житомир на адресу ОСОБА_3 від 05.10.2020 р. свідчить, що в межах виконавчого провадження № 55870792 ним, ОСОБА_3 , як переможцем електронних торгів 03.09.2018 р. на депозитний рахунок відділу ДВС були сплачені кошти в розмірі 554 610,00 грн. по лоту № 293724 (предмет іпотеки - двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності боржнику- ОСОБА_1 .
На користь стягувача ТОВ «Європартнер Фінанс» по вказаному виконавчому провадженню були перераховані кошти в розмірі 393 179,54 грн.
Крім того, оскільки вимоги іпотекодержателя по виконавчому провадженню № 55870792 були задоволені в повному обсязі, залишок коштів відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» було використано для задоволення вимог інших стягувачів, а саме: на користь КГІ «Житомирводоканал» по виконавчому провадженню № 56929722 були перераховані кошти в сумі 5 492,18 грн.; на користь ПГІ «КВЖРЕП №. 8» по виконавчому провадженню № 56749075 були перераховані кошти в сумі 4978,78 грн. (Справа 295/983/21 Т. 1 а. с. 136).
Зі змісту Свідоцтва № НОМЕР_1 від 02 жовтня 2018 р. посвідченого Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. свідчить, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з: двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 , яке придбане ОСОБА_3 за 583 800 грн. 00 коп. (п'ятсот вісімдесят три тисячі вісімсот грн. 00 коп.), що раніше, належало ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків - НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В. 07 березня 2013 р. за р. № 526 (Право власності зареєстроване в ДРРПНМ 07.03.2013 р. за № 301448, реєстраційний номер об'єкта: 18696718101). (Справа № 295/983/21 Т. 1 а. с. 23)
Під час набуття права власності на квартиру, видачі свідоцтва на право власності серія та № НОМЕР_1 , виданого 02 жовтня 2018 р. ОСОБА_3 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. та прийнятті рішення про реєстрацію прав та обтяжень, індексний № 43299157 від 02 жовтня 2018 року було в повній мірі дотримано вимоги законодавства України.
Реалізація майна боржника ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 відбулася в рамках виконавчого провадження шляхом проведення електронних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 р. за № 2831/5.
Так, Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України відповідно до вимог вказаного вище Порядку 20 серпня 2018 р. проведено електронні торги з реалізації лоту № 293724 а саме: квартири.
Згідно протоколу № 353355 електронні торги з реалізації лоту № 293724 відбулися 20 серпня 2018 р., переможцем торгів визнано ОСОБА_3 з найвищою ціновою пропозицією в розмірі 583 800. 00 грн., який своєчасно сплатив кошти за придбаний лот. а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . (Справа № 295/983/21 Т. 1 а. с. 20-22, 113-115).
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Житомирської філії ДП «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодекс), зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами ч. 4 ст. 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури порядку проведення торгів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 22 лютого 2017 р. у справі 6-2677цс16.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Як вбачається із частини 3 вказаної вище статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 р. передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Співвідповідач ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2015 р. № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 р. № 2831/5 є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Відповідно до п. З Розділу III Порядку реалізації арештованого майна Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).
Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.
Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.
Згідно з п. 4 розділу І Порядку взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з Організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур'єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.
Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.
Аналіз змісту вищезазначеного Порядку дає підстави для висновку про те, що на Організатора торгів не покладається обов'язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.
Відповідно до вимог п. 2 розділу II Порядку Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Згідно з п. 4 розділу II Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.
Пунктом чотири розділу III Порядку визначено, що Організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку, електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години. Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торій автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але пізніше 22-ї години. Електронні торги підлягають продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десяти хвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 1 розділу VIII Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливог о продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.
Відповідно до п. 1 розділу X Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
Згідно з п. 4 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов'язків, у зв'язку з чим торги є правочином у розумінні ст. 202 ІДК України.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 р. у справі № 6-2677цс16, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів.
Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Суд звертає увагу, що позивачем ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 р. № 2831/5 та чинного на момент проведення спірних електронних торгів, та доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів і права та законні інтереси позивача порушені.
Відповідно до висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 р. у справі № 674/31/15-ц «На практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача, як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна. Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року по справі № 1522/25684/12 та постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року по справі № 285/3414/17.
Суд звертає увагу, що перелік підстав для витребування майна у добросовісного набувача вичерпний частиною 1 ст. 388 ЦК України. Проте до спірних правовідносин слід застосовувати саме частину 2 ст. 388 ЦК України.
Верховний суд у постанові № 742/3490/16-ц від 26 вересня 2019 р. зауважив, що застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. N 475/97- ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ця стаття закріплює право безперешкодного користування своєю власністю, включаючи і житлову власність, регулює умови позбавлення власності, визнає право держав здійснювати контроль за використанням власності відповідно до інтересів суспільства. Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, громадської організації чи групи приватних осіб має поважатись. У першу чергу, ця повага має виявлятися державою і реалізовуватися шляхом прийняття законодавчих, виконавчих актів, що захищають право власності від незаконних зазіхань.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29 листопада 1991 р. у справі «Пайн Велів Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналізуючи пояснення надані сторонами в ході судового засідання та відповідні докази, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 було відомо, що продаж квартири АДРЕСА_1 відбуватиметься в ході звернення стягнення на предмет іпотеки.
На момент проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна - квартири на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 12 січня 2018 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 76, виконавчий напис нотаріуса був чинним, процедура визнання його в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню була здійснена вже після проведення спірних торгів.
На момент здійснення працівниками органів державної виконавчої служби своїх обов'язків щодо реалізації нерухомого майна в межах виконавчого провадження ВП № 55870792 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який був чинним, неправомірних та незаконних дій жодним судом не встановлено, а тому підстави для твердження про наявність з боку органів ДВС порушень процедури проведення електронних торгів відсутні.
З огляду на те, що ОСОБА_3 набув права власності на спірну квартиру відповідно до вимог чинного законодавства - останній набув прав власника майна та відповідні гарантії від держави для їх захисту від свавільного втручання чи зазіхання третіх осіб, в тому числі попереднього власника.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння судом встановлено, що 02 жовтня 2018 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. було видане свідоцтво за № НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що складається з двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 , яке придбане за 583 800. 00 грн., що раніше належало ОСОБА_1 .
Під час набуття права власності на квартиру, видачі свідоцтва на право власності серія та № НОМЕР_1 , виданого 02 жовтня 2018 р. ОСОБА_3 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. та прийнятті рішення про реєстрацію прав та обтяжень, індексний № 43299157 від 02 жовтня 2018 р. було в повній мірі дотримано вимоги законодавства України. (Справа №295/9940/20 а. с.19)
Реалізація майна боржника ОСОБА_1 , а саме квартири, відбулася в рамках виконавчого провадження шляхом проведення електронних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 р. за № 2831/5.
Так, Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України відповідно до вимог вказаного вище Порядку 20 серпня 2018 р. проведено електронні торги з реалізації лоту № 293724 а саме квартири.
Згідно протоколу № 353355 електронні торги з реалізації лоту № 293724 відбулися 20 серпня 2018 р., переможцем торгів визнано ОСОБА_3 з найвищою ціновою пропозицією в розмірі 583 800. 00 грн. який своєчасно сплатив кошти за придбаний лот а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 02 жовтня 2018 р. було посвідчено свідоцтво за № НОМЕР_1 про те що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . яке придбане за 583 800. 00 грн.
Діані обставини вже досліджувалась Богунським районним судом м. Житомира у ході розгляду позову ОСОБА_1 . До Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс», Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 ,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Ємець І.О., приватний таріус Житомирського міського нотаріального округу - Сєтак В.Я. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними. У рішенні № 295/16257/18 від 26 травня 2020 р. встановлено наступні і факти:суд не взяв до уваги та критично ставиться до посилання позивача на те, що вона не отримувала жодних листів від ТОВ «Європартнер фінанс». Богунського ВДВС м. Житомир, ДП «СЕТАМ», - тобто судом вже були спростовані доводи ОСОБА_1 , що майно вибуло із власності поза її волею. Було з'ясовано, що поштова кореспонденція була направлена позивачу на адресу: квартира АДРЕСА_1 . Сама позивач стверджувала, що квартира АДРЕСА_1 є її єдиним житлом та саме цю адресу, в тому числі і як адресу для листування, позивач вказувала у позовній заяві в судовому засіданні, при з'ясуванні анкетних даних, позивач іазначала цю ж адресу місцем проживання.
Таким чином, ОСОБА_1 не тільки була обізнана з фактом продажу її майна на електронних торгах і мала реальну можливість перешкодити вибуттю квартири з її золодіння, їй було відомо, що продаж квартири відбуватиметься в ході звернення стягнення на предмет іпотеки;
на момент проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна - квартири на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 12.01.2018 р. та зареєстрованого в реєстрі за №76. виконавчий напис нотаріуса був чинним, процедура визнання його в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню була здійснена вже після проведення спірних торгів;
на момент здійснення працівниками органів державної виконавчої служби своїх обов'язків щодо реалізації нерухомого майна в межах виконавчого провадження ВП № 55870792 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який був чинним, неправомірних та незаконних дій судом не встановлено, а тому підстави для ствердження про наявність з боку органів ДВС порушень процедури проведення електронних торгів відсутні.
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року по справі № 1522/25684/12 та постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 р. по справі № 285/3414/1 7.
Суд звертає увагу, що перелік підстав для витребування майна у добросовісного набувача вичерпний частиною 1 ст. 388 ЦК України. Проте до спірних правовідносин слід застосовувати саме частину 2 ст. 388 ЦК України.
Відповідно до висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 674/31/15-ц «На практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача, як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна. Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину. за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину. шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним. можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які. зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.
Верховний суд у постанові № 742/3490/16-ц від 26 вересня 2019 року зауважив, що застосовуючи положення частини другої ст. 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торі ів. проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. N 475/97- ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ця стаття закріплює право безперешкодного користування своєю власністю, включаючи і житлову власність, регулює умови позбавлення власності, визнає право держав здійснювати контроль за використанням власності відповідно до інтересів суспільства. Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, громадської організації чи групи приватних осіб має поважатись. У першу чергу, ця повага має виявлятися державою і реалізовуватися шляхом прийняття законодавчих, виконавчих актів, що захищають право власності від незаконних зазіхань.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 р. у справі «Пайн Велів Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Суд, враховуючи, що електронні публічні торги, за результатами яких власником квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_3 , не визнані недійсними, вважає, що позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не підлягають задоволенню, оскільки позивачем ОСОБА_1 було обрано неефективний спосіб захисту. Аналогічної думки дійшов Верховний суд у постанові № 742/3490/16-ц від 26 вересня 2019 р., Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 08 листопада 2017 р.
З огляду на те, що Відповідач набув права власності на спірну квартиру відповідно до вимог чинного законодавства, а підстава для набуття ним права власності (електронні торги) не визнана судом недійсною. - останній набув прав власника майна та відповідні гарантії від держави для їх захисту від свавільного втручання чи зазіхання третіх осіб, в тому числі попереднього власника.
Отже, пред'явлений ОСОБА_1 до ОСОБА_3 позов про витребування майна з чужого незаконного володіння не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним:
Відповідач набув права власності на спірне майно в результаті перемоги на електронних торгах 20 серпня 2018 р., на підставі свідоцтва, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 02 жовтня 2018 р. ОСОБА_3 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я., - отже ОСОБА_3 є добросовісним набувачем;
Квартира вибула з володіння ОСОБА_1 з її відома, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. від 12 січня 2018 р. (чинного на момент проведення електронних торгів):
Квартира не може бути витребувана у ОСОБА_3 , як добросовісного набувача, у зв'язку з тим. що майно йому було продане у порядку, встановленому для виконання судового заочного рішення Богунського районного суду міста Житомира у справі № 295/676/16-ц від 15 квітня 2016 р.
Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтвом за № НОМЕР_1 від 02 жовтня 2018 р. виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. Квартира придбана за 583 800, 00 грн., раніше належала ОСОБА_1 . Реалізація майна боржника ОСОБА_1 , а саме квартири, відбулася в рамках виконавчого провадження шляхом проведення електронних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 р. за № 2831/5. Організатором торгів було Державне підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України. Згідно протоколу № 353355 електронні торги з реалізації лоту № 293724 відбулися 20 серпня 2018 р., переможцем торгів визнано ОСОБА_3 з наївищою ціновою пропозицією в розмірі 583 800. 00 грн., який своєчасно сплатив кошти за придбаний лот, а саме двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
26 травня 2020 р. Богунським районним судом м. Житомира було ухвалене рішення у справі №295/16257/18 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Богунського ВДВС м. Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс», Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу - Ємець І.О., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Сєтак В.Я. у частині визнання електронних торгів недійсними.
Після ухвалення зазначеного судового рішення ОСОБА_3 вирішив вселитись разом із своєю сім'єю до вказаної квартири. Про намір проживати у квартирі та вимогу до ОСОБА_1 щодо її добровільного виселення, із займаного без жодної правової підстави, житлового приміщення ОСОБА_3 повідомив листом від 09 вересня 2020 р.
Проте всупереч законним вимогам власника квартири, ОСОБА_1 чинить перешкоди ОСОБА_3 у користуванні житловим приміщенням які виражаються у зміні замків на вхідних дверях квартири, корисування житлово-комунальними послугами без їх оплати.
щодо зустрічного позову про усунення перешкод
у користуванні майном шляхом виселення
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Згідно п. 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. №« 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз'яснено, що відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності законного володіння.
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
На підставі ч. 1 ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: давати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Законом не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири). Такої думки дійшов Верховний Суд, розглядаючи аналогічну справу у постанові № 726/1267/17 від 16 травня 2019 р.
Отже, права ОСОБА_1 на користування квартирою АДРЕСА_1 , є похідними від її права власності, як колишнього власника. З припиненням права власності на майно, бувший власник ОСОБА_1 втрачає право користування майном.
Враховуючи наведене, зміна власника квартири АДРЕСА_1 є юридичним фактом, що тягне втрату бувшим власником ОСОБА_1 права користування зазначеним жилим приміщенням.
Відповідно роз'яснення у пункті 34 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позовів визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.
З огляду на зазначене до спірних правовідносин слід застосовувати норми ЦК України, а не положеннями ст. 104 ЖК Української РСР оскільки вказана норма матеріального права до заних правовідносин не застосовується. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 726/1267/17 від 16 травня 2019 р.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя та до свого житла. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
ЄСПЛ неодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового зміщення. Так, у рішенні від 02 грудня 2010 р. у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» ЄСПЛ вказав, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла.
Згідно з практикою ЄСПЛ втручання держави у право на житло є порушенням статті 8 конвенції, якщо воно не здійснюється «згідно із законом», не переслідує легітимну мету - одну чи декілька з тих, що перелічені у п. 2 вказаної статті, - чи не розглядається як «необхідне в демократичному суспільстві».
Формулювання «згідно із законом» не лише вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах та передбачати засоби юридичного захисту проти свавільною застосування.
З урахуванням встановленого під час слухання справи, вимог чинного законодавства практики Європейського суду, суд вважає, що позвні вимоги ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, Законами України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 р., ст. 150 Житлового кодексу, ст. ст. 203, 215, 216, 319, 321, 383, 388, 656 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76 - 82, 89, 188, 263, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,
В И Р I Ш И В:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна, відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 992,40 грн. в рахунок відшкодування сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І. Перекупка