ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/255
05 грудня 2022 року м. Київ № 640/19623/19
За позовомОСОБА_1
до 3-я особаЦентрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про:
визнання неправомірним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року №307/05 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ";
поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві;
стягнення з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року по справі № 640/19623/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року в адміністративній справі № 640/19623/19 відмовлено. Залишено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року в силі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року скасовано. Справу №640/19623/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2022 р. справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Головань О.В.
Ухвалою суду від 10.08.2022 року прийнято заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №640/19623/19 до свого провадження та призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 26.09.2022 р.
Також 10.08.2022 р. (розподіл 11.08.2022 р.) до суду надійшла нова заява позивача про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами з інших підстав, провадження з розгляду якої відкрито ухвалою суду від 14.11.2022 р. та об'єднано до розгляду в одному провадженні з попередньо поданою заявою.
В судовому засіданні 14.11.2022 р. учасники по справі висловили свою позицію щодо заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
З врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №34/з від 17.03.2020р., розпорядження заступника Голови суду від 19.08.2020 р. №4/з "Про посилення карантинних обмежень в Окружному адміністративному суді м. Києва" суд дійшов висновку про можливість завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників по справі, суд, -
ОСОБА_1 з 15 вересня 2016 року працював на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
31 травня 2019 року до відповідача надійшло клопотання заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чепурного В.М. №2/39/6872 про відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 .
Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05.06.2019 року №702/8 "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 " на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б", "В" від 07.06.2019 року №25, стосовно позивача відкрито дисциплінарне провадження.
Матеріалами дисциплінарного провадження встановлено, що начальником Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сувалом М. С. проведено перевірку законності матеріалів виконавчих проваджень №58279226, №58278645, №58495226, №58466273, №58495205, №58279599 від 28.05.2019 року, щодо наявності порушень вимог законодавства, на підставі скарг Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради №09/033-423 від 03.05.2019 року (ВП №58278645); №09/033-424 від 03.05.2019 року (ВП № 58495205); №09/033-430 від 07.05.2019 року (ВП №58279599); №09/033-431 від 07.05.2019 року (ВП №5879226); №09/033-458 від 13.05.2019 року (ВП №58495226); №09/033-457 від 13.05.2019 року (ВП №58466273) в яких скаржник зазначає про протиправність винесення головним державним виконавцем ОСОБА_1 повідомлень про повернення постанов Київської міської державної адміністрації без прийняття до виконання.
За результатами проведеного дисциплінарного провадження, з огляду на встановлення фактів порушення позивачем вимог законодавства в частині порушення строку вчинення виконавчих дій, наказом від 09.08.2019 року №285/05 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої статті 66 Закону України "Про державну службу" накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Зазначене дисциплінарне провадження та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не оскаржувався.
07 червня 2019 року до відповідача надійшло клопотання заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чепурного В.М. №2/39/7244 стосовно відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до відповідальності позивача з огляду на виявлені порушення Закону України "Про виконавче провадження", пункту 11 розділу VII, пункту 4, пункту 8 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, абзацу другого частини першої статті 182 Сімейного кодексу України у виконавчих провадженнях №51347375 від 04.06.2019 року, №58280520 від 04.06.2019 року, №58312567 від 04.06.2019 року, що виявлено під час перевірки діяльності державного виконавця.
22 липня 2019 року виконуючим обов'язків начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві А.Г. Равлюком на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б", "В", від 23.07.2019 № 27 прийнято наказ №882/8 "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 ", яким відкрито дисциплінарне провадження стосовно позивача, призначено службове розслідування у період із 24.07.2019 року по 23.08.2019 року.
За результатами здійснення дисциплінарного провадження та проведеного службового розслідування Дисциплінарною комісією встановлено, що під час виконання своїх службових обов'язків позивачем допущено порушення вимог чинного законодавства, здійснення виконавчих проваджень: №51347375, №58280520 №58312567 визнанні такими, що вчинені з порушенням вимог статей 11, 13, 18, 48, 68, 69, 70, 71 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 11 розділу VII, пункту 4, пункту 8 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, абзацу другого частини першої статті 182 Сімейного кодексу України.
Обставиною, що обтяжує відповідальність державного службовця, є наявність дисциплінарного стягнення. Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.08.2019 №285/05 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".
Обставин, які б пом'якшували дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 , комісією не встановлено.
Наказом від 12.09.2019 року №303/05 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої статті 66 Закону України "Про державну службу" накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Зазначене дисциплінарне провадження та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не оскаржувалися.
06 червня 2019 року наказом №760/04 позивачу надано щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів у період з 10.06.2019 по 11.07.2019 рік.
05 липня 2019 року Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у місті Києві в порядку абзацу 3 пункту 4, абзацу 4 пункту 6 положення про Управління, з метою недопущення іменованого доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень АСВП видано Доручення щодо здійснення контролю районними відділами державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за працівниками, яким надано доступ до роботи з Автоматизованою системою виконавчих проваджень, та здійснення перевірки використання АСВП працівниками у період їхньої відсутності та тимчасової непрацездатності. Про факти використання АСВП у період відпусток та тимчасової непрацездатності працівника, повідомляти Управління.
05 липня 2019 року Начальником Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Київ Сувалом М.С., на виконання доручення від 05.07.2019 року було видане Доручення №110, яким зобов'язано заступників начальника відділу Макаревич Я. А. та Ковальчук Я.І. здійснити перевірку використання АСВП працівниками у період їхньої відсутності та тимчасової непрацездатності, в подальшому таку перевірку проводити щомісячно у строк до 02 числа.
На виконання вищевказаного доручення було здійснено перевірку за результатами якої встановлено, що згідно сформованих АСВП відомостей дій користувача ОСОБА_1 , останнім здійснювались дії в АСВП: 15.06.2019, 22.06.2019, 23.06.2019, 01.07.2019, 02.07.2019, 04.07.2019.
11.07.2019 року до відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві, на виконання надійшла службова записка заступника начальника Головного територіального управління юстиції з державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чепурного В.М. від 10.07.2019 року №88/2-11, в якій повідомляється про виявлені факти порушень вимог чинного законодавства при виконанні доручення від 05.07.2019 року щодо використання позивачем АСВП у період тимчасової непрацездатності, у зв'язку з чим, відділу з питань запобігання і виявлення корупції запропоновано вжити відповідних заходів реагування в межах чинного законодавства.
З метою підтвердження чи спростування факту використання АСВП під час перебування у відпустці державним виконавцем ОСОБА_1, в межах компетенції було здійснено перевірку даних АСВП за результатами якої встановлено наступне.
Так, 15 червня 2019 року ОСОБА_1 здійснювався пошук ВП №59230478, яке знаходиться на виконанні у державного виконавця Штойки Л.Р. в Солом'янському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ, по якому ОСОБА_1 являється стороною провадження - стягувачем.
22 червня 2019 року здійснювався пошук ВП № 58281750, яке на той час знаходилось в його провадженні. Цього ж дня державним службовцем ОСОБА_1 було додано статистичний звіт: Відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження для визначення винагороди державним виконавцям.
02 липня 2019 року ОСОБА_1 здійснено в АСВП формування здавального опису.
04 липня 2019 року ОСОБА_1 повторно здійснював пошук ВП №58281750. Цього ж дня позивач здійснювався пошук ВП №59148413, яке знаходиться на виконанні в Святошинському районному відділі державної виконавчої м. Київ у державного виконавця Башинського Р.В., сторонами в даному провадженні є Управління патрульної поліції та фізична особа (категорія стягнення - стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху).
Згідно сформованих АСВП відомостей, позивач у період перебування ним у відпустці користувався АСВП, як посадова особа та здійснив загалом 361 дію, зокрема пошук різних виконавчих документів та проваджень, які в тому числі, не належали до сфери його службових повноважень.
24 липня 2019 року відповідно до доповідної записки начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенка О. М. від 23.07.2019 року № 2/39/941 відповідачем прийнято наказ №906/8 "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 ".
Пунктом 2 Наказу наказано дисциплінарній комісії ГТУЮ у м. Києві провести службове розслідування щодо ОСОБА_1 у період із 29.07.2019 по 28.08.2019 рік та скласти висновок за результатами службового розслідування.
21.09.2019 року Позивачем було надано письмові пояснення, в яких останній доводить до відома, що у нього був доступ до АСВП під правами як державного виконавця, так і під правами відповідальної особи органу (діловода). Положення по АСВП не забороняє входити до АСВП під правами відповідальної особи на період відсутності.
За результатами здійснення дисциплінарного провадження та проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією ГТУЮ встановлено, що під час відпустки ОСОБА_1 допущенні порушення вимог пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" та абзацу 4 пункту 16 розділу III Положення, а саме - вчинено дії за межами повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
Обставиною, що обтяжує відповідальність державного службовця, є наявність дисциплінарного стягнення. Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.08.2019 № 285/05 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".
Обставин, які б пом'якшували дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 , комісією не встановлено.
13 вересня 2019 року з урахуванням характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, обставин, за яких він був вчинений, попередньої поведінки державного службовця, ставлення до виконання посадових обов'язків, на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 , та керуючись статтями 64-67, 77 Закону України "Про державну службу", наказом №307/05 звільнено з посади ОСОБА_1 за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, відповідно до пункту 7 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
Як зазначено вище, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просив суд:
визнати неправомірним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року №307/05 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ";
поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві;
стягнути з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за результатами дисциплінарного провадження, яке було проведено з порушеннями вимог законодавства та без достатніх обґрунтованих підстав для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення.
Так, позивач зазначав, що підставою для дисциплінарної відповідальності та звільнення стало користування позивачем як державним виконавцем Автоматизованою системою виконавчих проваджень АСВП під час перебування його у відпусті, однак, така інформація є хибною, адже позивач користувався АСВП, як діловод, а не державний виконавець, що не є порушенням вимог законодавства.
Також позивач зазначав, що під час проведення дисциплінарного провадження у дисциплінарної комісії фактично закінчились повноваження, а голова дисциплінарної комісії Равлюк Андрій Григорович , мав конфлікт інтересів, як голова дисциплінарної комісії, який приймав рішення відносно дисциплінарного стягнення позивача та суб'єкта призначення який виніс наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а таким чином дисциплінарне провадження є протиправним, як і рішення про звільнення позивача, прийняте за його результатами.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 року залишено без змін.
07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року по справі № 640/19623/19.
Дана заява обґрунтована тим, що при прийнятті рішення від 15.09.2020 року, суд, в частині доводів позивача щодо невідповідності складу дисциплінарної комісії ГТУЮ у м. Києві положенням ч. 3, 4 та ч. 7 ст. 69 Закону України "Про державну службу", виходив з того, що "наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 342/6 "Про утворення дисциплінарної комісії", утворено дисциплінарну комісію, персональний склад якої затверджено наказом наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 343/6 "Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії".
В подальшому, відповідачем затверджено новий склад дисциплінарної комісії наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.03.2017 року № 188/6 "Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії".
Таким чином, строк повноважень зазначеної дисциплінарної комісії спливає 14.03.2020 року.".
У той же час, як зазначає позивач, готуючи матеріали до Європейського Суду з прав людини та до Вищої Ради Правосуддя, ним 5 травня 2021 року виявлено, що у Системі обліку публічної інформації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Система):
1) не зареєстрований наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 342/6 "Про утворення дисциплінарної комісії". Замість цього наказу у Системі зареєстровані два накази Головного територіального управління юстиції у м. Києві за однією датою та одним тим же номером - від 02.06.2016 року за № 342/6, але при цьому:
а) один наказ має назву "Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії 2016"; статус документа: втратив чинність (облікова картка документа: реєстраційний номер 9.0.0/7836/2017; дата заповнення - 21.03.2017);
б) другий - має назву "Про проведення службового розслідування"; статус документа: чинний (облікова картка документа: реєстраційний номер 13.0.0/7593/2016; дата заповнення - 06.06.2016);
2) не зареєстрований наказ Головного територіального управління у місті Києві від 02.06.2016 року № 343/6 "Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії".
Замість цього наказу у Системі зареєстрований наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 343/6 з іншою назвою, а саме "Про проведення службового розслідування"; статус документа: чинний (облікова картка документа: реєстраційний номер 13.0.0/7594/2016; дата заповнення - 06.06.2016).
Вказані обставини, на думку позивача, є нововиявленими, та є підставою для перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року по справі № 640/19623/19 та його скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 р. відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 року в адміністративній справі № 640/19623/19; залишено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 року в силі.
Вказана ухвала залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 р.
Щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами від 07.06.2021 р.
Скасовуючи ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року та скеровуючи на новий розгляд до суду першої інстанції справу в частині вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 липня 2022 року зазначив про те, що Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 12.07.2021 р. відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 року в адміністративній справі № 640/19623/19. Крім того, в описовій та мотивувальній частині суд першої інстанції також посилався на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 року № 640/19623/19.
Проте, у вступній частині оскаржуваної ухвали зазначено про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року в адміністративній справі № 640/19623/19.
Тобто, суд першої інстанції переглянув за нововиявленими обставинами рішення, про яке позивач не просив переглянути.
З огляду на викладене, фактично підставою для скерування справи на новий розгляд стала наявна у судових рішеннях розбіжність у даті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/19623/19 - від 15.09.2019 року або від 15.09.2020 року, тоді як висновки судів щодо того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами, не спростовані постановою Верховного Суду від 28.07.2022 року, і вказані висновки судів не є предметом перегляду справи під час здійснення нового розгляду.
Щодо розбіжності у даті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/19623/19, то ця обставина однозначно може бути встановлена як за даними ЄДРСР, так і згідно з оригіналом вказаного рішення, що міститься у матеріалах справи, і цією датою є 15.09.2020 року.
Відповідно, зазначення в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 р. та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 р. дати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/19623/19 - від 15.09.2019 року замість від 15.09.2020 року, є опискою, яка виправляється в порядку ст. 253 КАС України.
Підстави вважати, що мала місце не описка у даті рішення, а розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами іншого рішення, ніж просив заявник, відсутні.
Також у постанові Верховного Суду від 28 липня 2022 року зазначено про те, що матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, зазначивши про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги позивача. Проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені в обґрунтуваннях заяви доводи не містять даних про наявність в судовому рішенні описок або наявних арифметичних помилок, в розумінні положень статті 253 КАС України. Крім того, дослідивши текст ухвали суду апеляційної інстанції, суд вважав, що при її ухваленні не було допущено ані описок, ані очевидних арифметичних помилок.
Як встановлено судом під час нового розгляду справи, згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021р. у справі № 640/19623/19, зміст заяви позивача про виправлення описки полягав у тому, що судом апеляційної інстанції проігноровано доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, розглянувши її в письмовому провадженні, а тому просить замінити з неправильного "Шостий апеляційний адміністративний суд… розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 …", замінити на "Шостий апеляційний адміністративний суд… проігнорувавши у порядку письмового провадження доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 …".
Саме вказану заяву суд апеляційної інстанції залишив без задоволення, тоді як заяви про виправлення описки щодо дати рішення суду позивач не подавав.
З врахуванням викладеного за нового розгляду заяви суд не знаходить підстав для незгоди з висновком, викладеним в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 р., згідно з яким обставини, на які посилається позивач у своїй заяві про перегляд рішення суду від 15.09.2020 року, не можуть бути нововиявленими, оскільки докази/інформація, про які він дізнався з Системи обліку публічної інформації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є та були відкритими, та не позбавляло його права на подання її на час подання позовної заяви до суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
А тому, дослідивши матеріали адміністративної справи та заяви, суд приходить до переконання про те, що оскільки наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами, заявлені вимоги в заяві є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами від 10.08.2022 р.
Зокрема, позивач посилається в якості нововиявленої обставини на те, що відповідно до відомостей Журналу реєстрації дисциплінарних справ ГТУЮ у м. Києві підставою для прийняття наказу ГТУЮ у м. Києві від 24.07.2019 року № 906/8 слугувала не доповідна записка начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенка О.М. від 23.07.2019 року №2/39/9411 про відкриття та притягнення до дисциплінарної відповідальності, на яку наявне посилання у констатуючий частині цього наказу, а клопотання від 23.07.2019 року №2/39/9411 щодо відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яке в силу правил частини 3 статті 63 Закону України "Про державну службу" мав право внести керівнику державної служби в ГТУЮ у м. Києві виключно безпосередній керівник ОСОБА_1 - начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Про вказані обставини заявник дізнався 14.07.2022 р. після отримання листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.07.2022р. за №ПІ-Ч-10-51/226 у відповідь на запит від 05.07.2022 р.
Заявник зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про державну службу" безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
Крім того, відповідач заперечує факт реєстрації в ГТУЮ у м. Києві службового документа 23.07.2019 р. за вхідним номером 2/39/9411, що відображено у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2022 р. у справі №640/31738/20 (не набрало законної сили).
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви заперечив, зазначивши про відсутність у поданій заяві обставин, що є нововиявленими.
Ознайомившись з заявою, заслухавши пояснення учасників по справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1,2 частини п'ятої ст.361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень суддів апеляційної і касаційної інстанції з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або ухвалено нове судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
За положеннями ч.ч. 3-5 ст. 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.
Отже, відповідно до частини першої статті 361 КАС України за нововиявленими обставинами може бути переглянуто судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили. Такий перегляд є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Виходячи зі змісту закону, необхідно враховувати, що частина 3 статті 361 КАС України сама по собі не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, оскільки перелік підстав чітко визначений частиною 2 цієї же статті.
Разом з тим, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.
Отже істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Також суд зазначає, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, п.52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, п. 61).
Верховний Суд в своїй постанові від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19 зазначив, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Так, в якості нововиявленої обставини, яка на думку заявника, є підставою для скасування рішення суду від 15.09.2020 року є отримані ним відомості Журналу реєстрації дисциплінарних справ ГТУЮ у м. Києві, згідно з якими підставою для прийняття наказу ГТУЮ у м. Києві від 24.07.2019 року № 906/8 слугувала не доповідна записка начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенка О.М. від 23.07.2019 року №2/39/9411 про відкриття та притягнення до дисциплінарної відповідальності, на яку наявне посилання у констатуючий частині цього наказу, а клопотання від 23.07.2019 року №2/39/9411 щодо відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яке в силу правил частини 3 статті 63 Закону України "Про державну службу" мав право внести керівнику державної служби в ГТУЮ у м. Києві виключно безпосередній керівник ОСОБА_1 - начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Тобто, заяву заявник обґрунтовує наявністю обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З вказаного приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, в тому числі, 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 18 Закону № 2939-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1277 "Питання системи обліку публічної інформації" та з метою забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні Міністерства юстиції України та його територіальних органів, Міністерство юстиції України 28.05.2014 року видано наказ № 846/5 "Про систему обліку публічної інформації в Міністерстві юстиції України та його територіальних органах".
Відповідно, заявник мав можливість скористатися своїм правом на отримання відповідної інформації шляхом скерування запиту в порядку Закону № 2939-VI в будь-який час після її створення, зокрема, після отримання інформації про відкриття щодо нього дисциплінарного провадження на підставі наказу ГТУЮ у м. Києві від 24.07.2019 року №906/8.
Крім того, позивач міг скористатися своїм правом заявити клопотання про витребування цих документів у відповідача під час розгляду по суті справи №640/19623/19.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач у своїй заяві про перегляд рішення суду від 15.09.2020 року, не можуть бути нововиявленими, оскільки докази/інформація, про яку він дізнався 14.07.2022 р. після отримання листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.07.2022 р. за №ПІ-Ч-10-51/226 у відповіді на запит від 05.07.2022 р. є та була відкритою, могла бути отримана раніше та використана в якості доказу під час розгляду справи про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Отже, викладені у заяві обставини не є новими аргументами та доказами у справі, які існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Вказані позивачем обставини, є такими, що не були ним своєчасно подані під час розгляду справи 640/19623/19, за результатами якої винесено судом рішення від 15.09.2020 року.
А тому дослідивши матеріали адміністративної справи та заяви, суд приходить до переконання про те, що оскільки наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами, заявлені вимоги в заяві є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями частини першої, другої статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
З огляду на викладене, на підставі аналізу доводів заяви в сукупності з обставинами справи, відображеними у судовому рішенні, щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими у розумінні чинного адміністративного законодавства, а тому у даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
На підставі вищевикладеного, ст. 361, 368, 369, 295 КАС України, суд,-
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяв про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 року в адміністративній справі № 640/19623/19, поданих 07.06.2021 р. та 10.08.2022 р.
2. Залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 року в силі.
3. Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст ухвали
виготовлено і підписано 05.12.2022 р.