ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 грудня 2022 року м. Київ № 640/16662/22
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Київській області (надалі по тексту також - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу 131 740,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вона не отримувала податкові повідомлення-рішення, на підставі стягується податковий борг, а тому сума на її думку є неузгодженою. Також зазначила, що з 17.08.2020 вона не є ані власником житлової та/або нежитлової нерухомості, ані земельних ділянок, що є об'єктами оподаткування відповідно до податкового законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована перебуває на податковому обліку в контролюючих органах як платник податків.
Відповідно до інформаційних баз даних ДПС за ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 99 523,19 грн, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 11 598, 15 грн та земельному податку з фізичних осіб в сумі 20 618, 80 грн.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельні ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості виникла на підставі податкового повідомлення - рішення № 0236440-3314-2652 від 22.06.2020 на суму 10 194,64 грн; податкового повідомлення - рішення № 0236441-3314-2652 від 22.06.2020 на суму 37 796,50 грн; податкового повідомлення - рішення № 0134708-2408-2652 від 12.05.2021 на суму 17 307,43 грн; податкового повідомлення - рішення № 0134709-2408-2652 від 12.05.2021 на суму 34 224,62 грн.
Загальний податковий борг по податку на нерухоме майно, відміняє від земельні ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості становить - 99 523,19 грн.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельні ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості виникла на підставі податкового повідомлення - рішення № 0264088-1310-2652 від 04.06.2019 на суму 4143,08 грн; податкового повідомлення - рішення № 0236439-3314-2652 від 22.06.2020 на суму 5 066,02 грн; податкового повідомлення - рішення № 0134710-2408-2652 від 12.05.2021 на суму 2 389,05 грн.
Загальний податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельні ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості становить -11 598,15 грн.
Заборгованість по земельному податку з фізичних осіб виникла на підставі податкового повідомлення - рішення № 1336397-2410-1016 від 29.06.2021 на суму 12 371,27 грн; податкового повідомлення - рішення №1336826-2410-1016 від 29.06.2021 на суму 8 247,53 грн.
Загальний податковий борг по земельному податку з фізичних осіб становить 20 618,80 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 16.1 статті 16 Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктами 58.2, 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надіслано зазначені податкові повідомлення-рішення засобами поштового зв'язку відповідачу за податковою адресою АДРЕСА_1 , поштові конверти повернулись із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Суд зауважує, що згідно з інформації щодо реєстрації місця проживання від департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради відповідно до листа від 16.12.2021 № 074/06/2-3778 вказано, що станом на 16.12.2021 місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Також вказані обставини підтверджено довідкою про реєстрацію місця проживання особи.
Таким чином, направлені податкові повідомлення-рішення, направлені відповідачу у 2019-2021 роках, скеровано на належну адресу.
Заперечуючи у відзиві ОСОБА_1 посилалась на неузгодженість податкових повідомлень-рішень, натомість станом на час вирішення спору відсутні належні та достатні докази на підтвердження оскарження та/або скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень №0236440-3314-2652 від 22.06.2020, №0236441-3314-2652 від 22.06.2020, №0134708-2408-2652 від 12.05.2021, №0134709-2408-2652, №0264088-1310-2652 від 04.06.2019, №0236439-3314-2652 від 22.06.2020, №0134710-2408-2652 від 12.05.2021, №1336397-2410-1016 від 29.06.2021, №1336826-2410-1016 від 29.06.2021, отже податкові зобов'язання за платежами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості та податку на земельний податок з фізичних осіб на підставі податкових повідомлень-рішень є узгодженими.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом являється сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 08.01.2020 № 7-55 засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення.
Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу у повному обсязі за визначеними податковими зобов'язаннями відповідачем суду не надано.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, посилання позивача на те, що з 17.08.2020 вона не є власником житлової та/або нежитлової нерухомості, земельних ділянок, що є об'єктами оподаткування відповідно до податкового законодавства, суд вважає безпідставними, оскільки податкові повідомлення-рішення були винесені за період з 2018-2020 роки.
Натомість, жодних доказів невірного розрахунку податкового боргу за 2020 рік (коли було відчужено об'єкти) відповідачем не надано, як і доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, що зазначалось вище.
Отже, беручи до уваги те, що відповідач доказів самостійного погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.
2. Стягнути з громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу суму в розмірі 131 740,14 грн (сто тридцять одна тисячі сімсот сорок гривень, 14 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України відповідно.
Суддя А.О. Черникова