ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 грудня 2022 року м. Київ №640/20801/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,
розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
проскасування арешту
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 5686968 при поверненні виконавчого документа стягувачеві;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з усього майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 5686968.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Позовну заяву позивач обґрунтовував тим, що арешт на майно боржника було накладено в рамках виконавчого провадження № 5686968 від 05 грудня 2014 року з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва №757/6367/13-ц від 20 жовтня 2014 року.
Зі змісту Постанови про арешт майна боржника № 5686968 від 05.12.2014 р. (копія додається) вбачається, що виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва встановлює стягнути з Позивача, як солідарного боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором № 2077- 112/DC від 31.10.2007 р. Виконавчий лист виданий на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва № 757/6367/13-ц від 30.09.2014 р. яке в свою чергу ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Верховного Суду України від 21.01.2015 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (копія додається). Виконавче провадження було закрито, проте, як виявляється, арешт знято не було.
Проте, 17 лютого 2022 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 (надалі - Позивач), стало відомо, що на усе майно Позивача накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №5686968 від 05 грудня 2014 року.
У зв'язку з цим, позивач звернулась до відповідача, проте отримала відмову у знятті арешту, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Однак, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилом частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Частиною першою статті 74 вказаного закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою цієї ж статі передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту, накладеного на усе майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №5686968, яке відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Печерським районним судом міста Києва.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №5686968 мала статус боржника.
Позивачем оскаржуються дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа у цивільній справі №757/6367/13-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва.
Згідно з частиною 1 статті 447 Цивільного-процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення у справі №757/6367/13-ц, винесеного на підставі Цивільного-процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічною є позиція, викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі №640/28341/21.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників - вирішення даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Крім цього, суд роз'яснює позивачу, що процедура заміни сторони виконавчого провадження у цивільному судочинстві регулюється статтею 442 Цивільного-процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування арешту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може буде оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 287, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко