02 грудня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 670/350/21
Провадження № 33/4820/30/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., Селезньової М.Д., захисника Тарадуди В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Тарадуди В.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2021 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору у дохід держави.
За постановою суду, 03 липня 2021 року о 00 год. 40 хв. по вул. Лесі Українки, в смт Віньківці, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) та від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки і в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарадуда В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу та події інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Вважає, що суддя вийшов за межі своєї компетенції, адже вказав в оскаржуваній постанові обставини правопорушення, які не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на відеозаписи подій, які долучено до матеріалів справи, тому сторона захисту вважає, що ці докази є неналежними.
Апелянт впевнений, що зазначені відеозаписи не підтверджують вину ОСОБА_1 , в інкримінованому йому правопоррушенні, оскільки працівник поліції не повідомив причину зупинку транспортного засобу, а одразу запросив документи водія, не роз'яснив права, розмовляв з правопорушником, як товариш, а не як при виконання службових обов'язків, чим порушив вимоги Закону України «Про національну поліцію».
Звертає увагу на те, що порядок застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису регулюються Наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, якою не передбачено можливість застосування мобільних телефонів для фіксації правопорушення.
Крім того, працівником поліції порушено вимоги зазначеного Наказу МВС, оскільки відеозапис долучений до матеріалів справи складається із декількох частин.
Апелянт стверджує, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , який судом першої інстанції не взято до уваги, підтверджує, що працівником поліції все-таки було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , що зафіксовано відеозаписом та в акті огляду, тому факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння спростовується, а значить в діях правопорушника відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, в силу вимог ст.266 КУпАП, такий огляд є недійсним, так як не проведений за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення захисника Тарадуди В.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1 у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, при викладених у постанові обставинах.
У суді першої інстанції ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він їхав з товаришами з м. Хмельницький додому, в смт Віньківці, та був зупинений працівником поліції ОСОБА_2 , якого особисто знає. Поліцейський попросив пред'явити документи та запитав чи вживав він спиртні напої. Після того запитав чи буде він проходити огляд на стан сп'яніння. Він не зрозумів запитання поліцейського. Згодом був складений протокол відносно нього. Коли він з ним ознайомився, зрозумів за яке порушення він складений. Зазначив, що алкогольні напої не вживав, лише пив пиво безалкогольне. Поліцейський не пропонував пройти огляд за допомогою технічного засобу на місці зупинки та в медичному закладі.
Такі показання ОСОБА_1 спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №163929 від 03.07.2021 року з якого слідує, що 03.07.2021 року о 00 год.40 хв. в смт.Віньківці, по вул.Л.Українки, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на місці зупинки та у Віньковецькій ЦРЛ відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
З даних акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що від проведення огляду ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя відмовився.
Даними розписки ОСОБА_3 підтверджується, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 .
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, так як здійснював керування автомобілем, у якого не підсвічується номерний знак. При спілкуванні з працівниками поліції, ОСОБА_1 пояснив, що документи водія та на автомобіль забув вдома. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля, у зв'язку з явними ознаками сп'яніння, ОСОБА_1 певний час не давав відповіді, пропонуючи не фіксувати подію, при цьому пояснив, що випив пляшку пива, приблизно годину назад, тому таку поведінку ОСОБА_1 працівники поліції розцінили, як його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Роз'яснили ОСОБА_1 його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку.
Доводи сторони захисту про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення немає посилання на відеозаписи подій, які долучено до матеріалів справи, тому вони є неналежними доказами, відхиляються апеляційним судом, так як вказана обставина не свідчить про істотне порушення вимог закону.
Твердження апелянта про те, що працівник поліції не повідомив причину зупинки транспортного засобу, одразу запросив документи водія, не роз'яснив права, є безпідставними та спростовуються відеозаписом події, з якого убачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено по причині відсутності освітлення заднього номерного знаку, в темну пору доби, після чого було запропоновано надати документи водія та на транспортний засіб. Спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 відбувалося у встановленому порядку, без явних порушень та було роз'яснено правопорушнику його права.
Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що приписами Наказу МВС від 18.12.2018 року №1026 не передбачено можливість застосування мобільних телефонів для фіксації правопорушення та відеозапис складається із декількох частин, що є суттєвим порушенням, то такі посилання відхиляються апеляційним судом, так як зазначений відеозапис підтверджує вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому є належним та допустимим доказом у справі.
Доводи сторони захисту про те, що працівником поліції було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , що зафіксовано відеозаписом та в акті огляду, тому факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння спростовується, а значить в діях правопорушника відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними та спростовуються відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на запропонований огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, певний час не давав згоди, поводив себе неадекватно, при цьому пропонував поліцейським провести огляд без відеофіксації, що було розцінено останніми, як його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що зазначено як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів і сумнівів вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні в апеляційного суду не викликає.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.289, ст.294 КУпАП, суддя-
Постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.