01 грудня 2022 року м. Харків Справа № 922/189/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
суддя Мартюхіна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,
представників сторін:
прокурор - Горгуль Н.В., посвідчення №057317від 09.10.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури (вх.№513 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2022, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюк О.О., дата складання повного тексту ухвали -15.02.2022, у справі №922/189/22
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран", Малинівський район, Житомирська область,
2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент", м. Харків
про розірвання договору та повернення ділянки
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент", в якій просить суд:
- розірвати договір оренди землі від 14.11.2005, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 14.11.2005 за №88177/05, щодо земельної ділянки загальною площею 0, 5535га по пров. Лопатинському, ріг вул. Кузнечної, з кадастровим номером земельної ділянки 6310138800:01:009:0013;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент" повернути Харківській міській раді земельну ділянку загальною площею 0, 5535га по пров. Лопатинському, ріг вул. Кузнечної, з кадастровим номером земельної ділянки 6310138800:01:009:0013 з одночасним приведенням її у попередній придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного будівництва, а саме станом на 2020 рік до початку проведення будь-яких будівельних робіт, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна (в тому числі паркану, фундаментної плити, залізобетонних паль, металевих одноповерхових приміщень), а також поновлення стану ділянки після проведених земельних робіт (в тому числі закопування котловану).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строком, до якого ТОВ "Юнігран" повинно було здійснити будівництво житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями за умовами укладеного з Харківською міською радою договору оренди землі від 14.11.2005 №88177/05 становить 01.12.2007. Проте, ТОВ "Юнігран" не виконано свої зобов'язання, передбачені договором оренди, щодо здійснення будівництва житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями, жодних дозвільних документів, передбачених чинним законодавством, які дають право на будівництво ТОВ "Юнігран" не отримувалось, що має наслідком застосування пункту 7 договору оренди, а саме, його розірвання.
Разом з тим, як вказує прокурор, ТОВ "Юнігран" згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення 1-го поверху №№1-8, 2-го поверху №9, 10, в будівлі "Г-2", за адресою: пров. Лопатинський, 8/10, та квартири, які фактично відсутні. На думку прокурора, зазначене також свідчить про порушення 1-им відповідачем умов договору оренди.
Поряд з цим, як вказує прокурор, між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" укладено договір про будівництво житлового комплексу по пров. Лопатинському (ріг вул. Кузнечної) в м. Харкові від 28.12.2020, відповідно до якого ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" забезпечує проектування, матеріально-технічне забезпечення, будівництво та фінансування вказаного об'єкту будівництва, введення його в експлуатацію та оформлення права власності на нього.
Проте, як зазначає прокурор, ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" не отримано дозвільних документів щодо будівництва в цілому житлового комплексу по пров. Лопатинському, 10 в м. Харків з відповідними категоріями та класом наслідків.
Прокурор посилається на те, що ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" як замовником зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту "Реконструкція адміністративних приміщень 1-го поверху №№1-8, 2-го поверху №9, 10, в будівлі "Г-2", за адресою: пров. Лопатинський, 8/10". Проте, як зазначає прокурор, зазначені приміщення були знищені, що, на думку прокурора, свідчить не лише про внесення недостовірних даних замовником ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" до повідомлення про початок виконання будівельних робіт, але й самовільну забудову земельної ділянки без отримання передбачених чинним законодавством України дозвільних документів.
Прокурор вважає, що факт проведення самочинного будівництва порушує права громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада. Отже, здійснення ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" самочинного будівництва житлового комплексу має наслідком лише його знесення та приведення земельної ділянки до попереднього стану.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2022 заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнігран" та іншим особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:01:009:0013, загальною площею 0,5535 га, розташованої за адресою: м. Харків, провулок Лопатинський (ріг вул. Кузнечної) (Основ'янський район міста Харкова) до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент" та іншим особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:01:009:0013, загальною площею 0,5535 га, розташованої за адресою: за адресою: м. Харків, провулок Лопатинський (ріг вул. Кузнечної) (Основ'янський район міста Харкова) до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили.
10.02.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2022 залишено позовну заяву без розгляду; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2022 у справі №922/189/22.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що прокурор має довести: наявність інтересів держави, які порушені; наявність підстав для представницьких функцій у випадках невиконання або неналежного виконання своїх повноважень органами державної влади (місцевого самоврядування), які наділені такими функціями у відповідних правовідносинах або, в разі відсутності відповідного органу.
В даній позовній заяві, прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави вказує на нездійснення захисту, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці суб'єкта владних повноважень згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"
Місцевим господарським судом встановлено, що як вбачається із матеріалів справи, окружною прокуратурою повідомлено Харківську міську раду листом від 13.12.2021 за №55-5711вих-21 з одночасною пропозицією вжити відповідні заходи міській раді самостійно або повідомити окружну прокуратуру, чи будуть взагалі вживатися міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Листом від 15.12.2021 за №9432/0/553-21 Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради повідомлено прокуратуру, які підстави для розірвання договору оренди передбачені Положенням про оренду землі та що Харківською міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 на підставі вищезазначеного не вживалися.
Прокуратурою направлено Харківській міській раді лист-повідомлення про намір звернення до суду з позовом 21.12.2021 за №55-5969вих., а 19.01.2022 подано позовну заяву.
Крім того, цей проміжок часу з 21.12.2021 по 19.01.2022 також частково припав на Новорічні та Різдвяні святкові дні, тобто зменшив можливість Харківській міській раді відреагувати на цей лист-повідомлення прокуратури.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова фактично не було надано можливості компетентному органу протягом розумного строку відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Відтак, місцевий господарський суд встановив, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", тому, в даному випадку, прокурором не доведено своєї правомочності щодо представництва інтересів Харківської міської ради.
Керівник Шевченківської окружної прокуратури із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2022 у справі №922/189/22, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в даному випадку прокурор посилався на порушення інтересів держави в особі Харківської міської ради як орендодавця та представницького органу територіальної громади як суб'єкта права комунальної власності щодо спірної земельної ділянки, за захистом яких прокурором подано позов у даній справі, які полягають у вчиненні відповідачами триваючого порушення у вигляді здійснення на спірній земельній ділянці самочинного будівництва, як протиправних дій, якими порушуються як права орендодавця земельної ділянки - Харківської міської ради, так і її власника - територіальної громади міста Харкова, в тому числі щодо здійснення правомочностей власника на власний розсуд користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою та її інтереси щодо того, що внаслідок самочинного будівництва на цій земельній ділянці не порушувались встановлені вимоги щодо раціональної забудови населених пунктів, безпеки під час експлуатації вже збудованого об'єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.
Як зазначає прокурор, судом першої інстанції не враховано, що предметом позову прокурора є спір про захист основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави - земельної ділянки комунальної форми власності площею 0, 5535га, об'єкта права власності із особливо суворими умовами його використання згідно діючого законодавства.
На думку прокурора, надаючи оцінку питанню додержання прокурором процедури, визначеної частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", суд першої інстанції надав необґрунтовану перевагу аргументам заявника клопотання про залишення позову прокурора без розгляду - ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" та всупереч статті 234 Господарського процесуального кодексу України, не зазначив жодних мотивів надання ним переваги перед наявними в матеріалах справи доказами виконання прокурором положень закону щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення відповідного суб'єкта повноважень, в даному випадку - Харківську міську раду.
Апелянт вказує, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Прокурор зазначає, що зі змісту відповіді Харківської міської ради вбачається, що остання не надала вичерпну відповідь та обмежилась лише констатацією факту про наявність договору.
Апелянт вважає, що Харківська міська рада мала достатній обсяг розумного строку у розумінні пунктів 40, 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для самостійного вжиття заходів представницького характеру щодо порушень умов договору.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Шевченківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2022 року у справі № 922/189/22; призначено справу до розгляду на "22" березня 2022 р. о 10:10год.
Судова колегія зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
За таких обставин, судові засідання, призначені на період починаючи з 24.02.2022 не відбулися. В оголошеннях, розміщених на офіційному веб-порталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі "Фейсбук", суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб - у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01 квітня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, постановлено: на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), а саме, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу від 10.06.2022 року №113) затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30.05.2022. До переліку включено, в тому числі, Харківську міську територіальну громаду.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 27 Конституції України, обов'язком держави є захист життя людини.
Враховуючи зазначене, з міркувань безпеки доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до певних матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №922/189/22 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров'я учасників судового процесу.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Водночас, з огляду на необхідність розгляду апеляційної скарги впродовж розумних строків в контексті встановлених пунктом 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантій, з огляду на приписи пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 призначено апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2022 у справі №922/189/22 до розгляду на "01" грудня 2022 р. о 12:00год.; повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов'язковою; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 заяву Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "01" грудня 2022 о 12:00 годині, провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.
Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, представники позивача та відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення копії ухвали Східного апеляційного господарського від 03.10.2022 позивачу та 1-му відповідачу.
Поштовий конверт з копією ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022, який був надісланий 2-му відповідачу, повернувся до суду із зазначенням "адресат відсутній".
Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відмітками: "адресат відсутній", "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Так, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 зазначено наступну правову позицію.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання, відсутністю адресата.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
У постановах від 14.08.2020 у справі № 904/2284/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/6673/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: "у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі".
Також колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно матеріалів справи, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 було надіслано 2-му відповідачу засобами поштового зв'язку на зазначену ним та наявну у матеріалах справи адресу: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 190-А.
У мережі Інтернет судом апеляційної інстанції було знайдено окрім зазначеної 2-им відповідачем адреси: м. Харків, вул. Клочківська, 190-А, ще одну адресу: м. Київ, бул. Л. України 23б.
Однак, з обох адрес до Східного апеляційного господарського суду поштові конверти з копіями ухвал про призначення справи до розгляду повернулися неврученими.
Східним апеляційним господарським судом також було розміщено інформацію про призначення апеляційної скарги Керівника Шевченківської окружної прокуратури до розгляду на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду.
У мережі Інтернет судом було знайдено веб-сторінку ТОВ "Строй Сіті Девелопмент", на якій було вказано електронну адресу апелянта та номер телефону.
На електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 28.10.2022 була надіслана копія ухвали про призначення скарги до розгляду; за номером телефону НОМЕР_1 невстановлена особа повідомила, що товариство наразі не працює.
Отже, Східним апеляційним господарським судом були створені для 2-го відповідача всі умови бути обізнаним про час, дату і місце слухання апеляційної скарги.
Відтак, учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце даного судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, а тому відповідно до частини 3 статті 202, частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для розгляду справи за їх відсутності.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, прокурор висловив свої доводи і вимоги апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, в обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на таке.
Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 за №155/08 ТОВ "Юнігран" продовжено будівництво житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями по пров. Лопатинському, ріг вул. Кузнечної строком до 31.12.2011; ТОВ "Юнігран" повинно звернутися до управління земельних відносин для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 в частині продовження строку будівництва об'єкту. Проте, додаткова угода до договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 щодо поновлення строків будівництва між Харківської міською радою та ТОВ "Юнігран" не укладалася.
Таким чином, строком, до якого ТОВ "Юнігран" повинно було здійснити будівництво житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями, є 01.12.2007.
Проте, ТОВ "Юнігран" не виконано свої зобов'язання, передбачені пунктом 15 договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05, щодо здійснення будівництва житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями, жодних дозвільних документів, передбачених чинним законодавством, які дають право на будівництво ТОВ "Юнігран" не отримувалось, що є має наслідком застосування вимог п. 7 договору оренди землі.
Між ТОВ "Юнігран" та ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" укладено договір про будівництво житлового комплексу по пров. Лопатинському (ріг вул. Кузнечної) в м. Харкові від 28.12.2020, яким ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" забезпечує проектування, матеріально-технічне забезпечення, будівництво та фінансування об'єкту будівництва - житлового комплексу по пров. Лопатинському (ріг вул. Кузнечної) в м. Харкові, введення вказаного об'єкту в експлуатацію та оформлення права власності на нього. Проте, ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" не отримано дозвільних документів щодо будівництва в цілому житлового комплексу по пров. Лопатинському, 10 в м. Харкові з відповідними категоріями та класом наслідків, містобудівних умов тощо, фактично ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" намагається здійснити відповідне будівництво шляхом отримання дозвільних документів лише на приміщення.
Прокурор посилається на те, що сам факт проведення самочинного будівництва порушує права громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада. Отже, здійснення ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" самочинного будівництва житлового комплексу "Дім на Подолі" має наслідком лише його знесення та приведення земельної ділянки до попереднього стану.
Прокурор зазначає, що необхідність звернення з даною позовною заявою зумовлена необхідністю захистити інтереси держави, оскільки безпідставне відчуження майна стороннім особам створює умови для протиправної передачі майнових прав на комунальне майно.
Компетентним органом, що мають здійснювати захист означених інтересів держави є Харківська міська рада.
Прокурор вказує, що компетентними органами, а саме Харківською міською радою не вживалось відповідних заходів та не здійснювалось захист порушених законних інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому. Також Харківська міська рада не зверталася з позовом до ТОВ "Строй Сіті Девелопмент" щодо знесення самочинно збудованих об'єктів по пров. Лопатинському в м. Харкові.
Судом першої інстанції встановлено, що окружною прокуратурою повідомлено Харківську міську раду листом від 13.12.2021 за №55-5711вих-21 з одночасною пропозицією вжити відповідні заходи міській раді самостійно або повідомити окружну прокуратуру, чи будуть взагалі вживатися міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Листом від 15.12.2021 за №9432/0/553-21 Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради повідомлено прокуратуру, які підстави для розірвання договору оренди передбачені Положенням про оренду землі та що Харківською міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 на підставі вищезазначеного не вживалися.
Прокуратурою направлено Харківській міській раді лист-повідомлення про намір звернення до суду з позовом 21.12.2021 за №55-5969вих.; 19.01.2022 подано позовну заяву.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Водночас тлумачення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Судова колегія зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов'язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
Колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».
Прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави вказує на нездійснення захисту інтересів територіальної громади Харківською міською радою, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці суб'єкта владних повноважень згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"
Відповідно до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Колегія суддів зазначає, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі, коли цей орган місцевого самоврядування не вчиняє дій, спрямованих на захист інтересів територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора в інтересах міської ради, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.
Як вбачається із матеріалів справи, окружною прокуратурою повідомлено Харківську міську раду листом від 13.12.2021 за №55-5711вих-21 з одночасною пропозицією вжити відповідні заходи міській раді самостійно або повідомити окружну прокуратуру, чи будуть взагалі вживатися міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Листом від 15.12.2021 за №9432/0/553-21 Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради повідомлено прокуратуру, які підстави для розірвання договору оренди передбачені Положенням про оренду землі та що Харківською міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 на підставі вищезазначеного не вживалися.
Прокуратурою направлено Харківській міській раді лист-повідомлення про намір звернення до суду з позовом 21.12.2021 за №55-5969вих., і 19.01.2022 подано позовну заяву.
Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що Харківська міська рада мала достатній обсяг розумного строку у розумінні пунктів 40, 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для самостійного вжиття заходів представницького характеру щодо порушень умов договору, чого нею здійснено не було.
При цьому, помилковим є висновок суду першої інстанції, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова не було надано можливості компетентному органу протягом розумного строку відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, оскільки Харківська міська рада отримала лист прокурора від 13.12.2021 з пропозицією вжити відповідних заходів з метою захисту інтересів територіальної громади міста Харкова.
Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради від 15.12.2021 надано прокурору відповідь, із якої очевидно вбачається про нездійснення Харківською міською радою заходів, спрямованих на захист прав територіальної громади.
З 15.12.2021 Харківська міська рада об'єктивно мала можливість звернення до суду з відповідним позовом, чого нею здійснено не було.
Поряд з цим, прокурором дотримано встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку і перед звернення до суду з даним позовом повідомлено про це Харківську міську раду листом від 21.12.2021.
Оскільки в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду зазначено про її звернення до Харківської міської ради в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", надано докази того, що Харківська міська рада не вчинила дій, спрямованих на захист інтересів територіальної громади, у тому числі і не звернулась до суду з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді.
Така правова позиція викладена і Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.06.2021 у справі №917/664/18, від 30.06.2021 у справі №917/144/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що ухвала місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду постановлена з формальним застосуванням статті 23 Закону України "Про прокуратуру" і без врахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми, та є необґрунтованою, у зв'язку із чим, апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2022 у справі №922/189/22 скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не здійснює розгляд справи по суті, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270-271, 273, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст.ст. 277, 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2022 у справі №922/189/22 скасувати.
Справу №922/189/22 направити на розгляд Господарському суду Харківської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.12.2022.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна