29.11.2022 Справа №607/13337/22
29 листопада 2022 року Справа № 607/13337/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Кужель К.С., представника відповідача, в режимі відеоконференції, Гладкоскок С.В.,
розглянувши в залі судових засідань в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Відділу поліції №2 (м. Волочиськ) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5907111, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що 18 вересня 2022 року о 10 год. 19 хв. інспектором відділу поліції №2 (м. Волочиськ) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області страшим лейтенантом поліції Дроздом Д.В. стосовно нього було винесено постанову серії ЕАР №5907111. В оскаржуваній постанові зазначено, що 18 вересня 2022 року о 09 год. 58 хв. по вул. Незалежності, 255 у м. Волочиськ він керував автомобілем та в умовах недостатньої видимості, а саме під час опадів у вигляді дощу, не увімкнув ближнє або дальнє світло фар або денних ходових вогнів, чим порушив п. 19.1 А ПДР України.
Вказав, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам законодавства. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують порушення ним вимог п. 19.1 А ПДР України та відповідно вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідачем не надано належних доказів, які могли бути забезпечені для такого роду порушень ПДР, які б поза розумним сумнівом підтверджували їх. Зі змісту долученого до оскаржуваної постанови відеозапису із нагрудного портативного відеореєстратора №4765, не вбачається, що саме транспортний засіб «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 18 вересня 2022 року о 09 год. 58 хв. по вул. Незалежності, 255 у м. Волочиськ, здійснював рух в умовах недостатньої видимості, а саме під час опадів у вигляді дощу, без увімкнутого ближнього або дальнього світла фар або денних ходових вогнів.
Крім цього, в оскаржуваній постанові міститься неправильна кваліфікація його дій, а саме в розумінні вимог частини другої статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку та інше, що не відповідає обставинам справи. Денні ходові вогні це зовнішні світлові прилади, з точки зору ПДР вони є попереджувальними сигналами. Користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР України, а користування попереджувальними сигналами - розділом 9 ПДР України, за порушення якого настає відповідальність згідно статті 125 КУпАП.
Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року здійснено заміну неналежного відповідача - Відділу поліції №2 (м. Волочиськ) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, на належного відповідача - Головне управління національної поліції в Хмельницькій області.
04 листопада 2022 року від представника Головного управління національної поліції в Хмельницькій області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що ОСОБА_1 18 вересня 2022 року о 10 год. 19 хв. по вул. Незалежності, 255 у м. Волочиськ, керуючи транспортним засобом «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався без ввімкнення ближнього або дальнього світла фар в умовах недостатньої видимості, чим порушив п. 19.1 ПДР України.
Позивач невірно тлумачить норми ПДР України, оскільки в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла. В даному випадку правопорушення відбулось в умовах недостатньої видимості, а саме опадів у вигляді, коли позивач рухався без увімкненого ближнього або дальнього світла фар, тобто з порушенням п. 19.1 (а) ПДР України.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 є відеофіксація з місця вчинення адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що позивач рухався без ввімкнення ближнього або дальнього світла фар в умовах недостатньої видимості та допустив порушення вимог ПДР України.
Крім цього, представником відповідача до відзиву долучено відеозапис на CD-диску.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник відповідача в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
Судом встановлено такі обставини.
18 вересня 2022 року інспектором Відділу поліції №2 (м. Волочиськ) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області страшим лейтенантом поліції Дрозд Д.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5907111, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 18 вересня 2022 року о 09 год. 58 хв. по вул. Незалежності, 255 у м. Волочиськ водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , в умовах недостатньої видимості, а саме опадів у вигляді дощу, не увімкнув ближнє або дальнє світло фар або денних ходових вогнів, чим порушив вимоги п. 19.1 (а) ПДР України.
Із оглянутих в судовому засіданні відеоматеріалів з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, встановлено, що 18 вересня 2022 року позивач, керуючи транспортним засобом «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , в умовах дощу, рухався вказаним транспортним засобом без увімкнених фар ближнього чи дальнього світла фар. Після цього інспектором поліції повідомлено позивачу про порушення ним ПДР України та складено оскаржувану постанову.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В силу вимог статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною другої статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Пунктом 19.1 (А) ПДР України передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд зауважує, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено CD-диск з матеріалами відеофіксації події.
Із вказаних відеоматеріалів з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, які дослідженні в судовому засіданні встановлено, що на них не зафіксовано факту керування позивачем транспортним засобом 18 вересня 2022 року о 09 год. 58 хв., в умовах недостатньої видимості, тобто видимості дороги в напрямку руху менше 300 м в умовах дощу, без увімкненого ближнього або дального світла фар.
Проаналізувавши зазначені вище норми ПДР України, суд приходить до висновку, що поняття недостатня видимість безпосередньо залежить від видимості дороги в напрямку руху менше 300 метрів, тобто обов'язковою умовою для настання недостатньої видимості є видимість дороги в напрямку руху менше 300 метрів.
При цьому, саме по собі керування водієм транспортним засобом в умовах дощу не є порушенням пункту 19.1 (а) ПДР України, яким чітко передбачено обов'язок водія увімкнути ближнє (дальнє) світло фар в умовах недостатньої видимості.
Вказані обставини не дають суду можливості достовірно встановити факт керування позивачем транспортним засобом, в умовах недостатньої видимості, без увімкнених фар ближнього або дальнього світла, а усі сумніви щодо доведеності вини особи в силу вимог ст. 62 Конституції України тлумачаться на її користь.
Крім цього, оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис з відеореєстратора, який знаходиться в патрульному автомобілі.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у графі під номером 7 «до постанови додається» зазначено: «Відеозапис із нагрудного портативного відеореєстратора 4765.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував на імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зокрема у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 607/7987/17 Верховний Суд вказує, що приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства статті 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Також, суд зауважує про процесуальний обов'язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд зауважив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 30 травня2018 року у справі № 337/3389/16, від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.
З огляду на вищенаведене, відсутність в оскаржуваній постанові посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, є підставою для скасування такої постанови.
Відтак, представником відповідача не долучено жодних доказів, які б підтверджували обставини викладені в оскаржуваній постанові, зокрема на підтвердження факту вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Тому, зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, що не спростовується письмовими поясненнями представника відповідача, зазначеними у відзиві та жодних доказів на спростування доводів позову останнім не надано, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не доведена.
Таким чином, сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕАР №5907111 від 18 вересня 2022 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5907111 від 18 вересня 2022 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Національного поліції в Хмельницькій області за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ПДР України, ст. ст. 122, 251, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5907111 від 18 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, адреса: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 40108824.
Головуючий суддя В.М. Позняк