Справа № 736/1120/22 Головуючий у 1 інстанції Пархомчук Т. В.
Провадження № 33/4823/511/22
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
01 грудня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Демченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2022 року, -
Вказаною постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496 грн. 20 коп.
Як встановив суд, 15 вересня 2022 року о 23 год. 07 хв. в м. Корюківка по вул. Шевченка, ОСОБА_1 керував автомобілем марки PEVGEOT PARTNER, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду в установленому порядку відмовився під час безперервної відео фіксація на нагрудну камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуючи постанову суду, вказуючи про неповноту судового розгляду і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарження постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 19.10.2022 року, як такий, що пропущений з поважних причин, а саму постанову скасувати і провадження у справі за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- Апелянт перебував у лавах Збройних Сил України, а тому судової повістки не отримував, в той же час направляв до суду клопотання про зупинення розгляду справи до звільнення з лав ЗСУ, яке, на переконання автора скарги, безпідставно відхилене судом.
- Висновок суду зроблено без повного дослідження доказів у справі та їх належної оцінки, оскільки не перевірено відсутність факту керування, відсутність даних щодо конкретної медичної установи для проходження медичного огляду.
- Матеріали справи не містять доказів, що працівниками поліції дотримано порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме відсутні докази висунення пропозиції щодо проходження огляду в медичному закладі, так як особа відмовилась лише від огляду за допомогою спеціального приладу на місці зупинки. Не містять матеріали справи і направлення для проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску апеляційного оскарження постанови суду, ОСОБА_1 вказує, що судове рішення отримав лише 31.10.2022 та був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у відповідні строки, у зв'язку з перебування у лавах ЗСУ.
На розгляд адміністративної справи в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи був повідомлений в передбаченому законом порядку. У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи у розгляді адміністративної справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Враховуючи зміст апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення.
Як передбачено ст. 289 КУпАП, в разі пропуску десятиденного строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою може бути поновлено.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав, а судове рішення отримане апелянтом 31.10.2022 року, що узгоджується з супровідним листом від 21.10.2022 (а.с.15), яким ОСОБА_1 було направлено судове рішення та роздрукованим трекінг-відправленням наявним в матеріалах справи (а.с. 17-18).
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання про можливість поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Перевіряючи твердження апелянта про розгляд судом справи у його відсутність, апеляційний суд виходить з того, що судом приймалися заходи щодо виклику особи в судове засідання, що стверджується судовим повідомленням (а.с.16). а крім того матеріали справи містять клопотання ОСОБА_1 пр. зупинення провадження у справі, що свідчить про його обізнаність про судове провадження щодо нього, а відтак враховуючи рішення Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, відповідно до якого сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає жодних порушень з боку районного суду при розгляді справи у відсутність особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Висновок, викладений у постанові суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписом долученим до матеріалів провадження та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора, що повністю узгоджується з інформацією протоколу про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів, в якому викладено обставини вчинення даного адміністративного правопорушення.
Також з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що поліцейські неодноразово та протягом тривалого часу пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі застосуванням приладу Драгер та у медичному закладі, роз'яснили наслідки відмови від проведення такого огляду, проте ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду.
Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що працівники поліції пропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я, а відтак порушили порядок огляду водіїв транспортних засобів, спростовуються наявними у справі доказами.
Відтак апеляційний суд не приймає до уваги узагальнені доводи про те, що відмова від проведення огляду на стан сп'яніння в місці зупинки транспортного засобу не має ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а окремим адміністративним правопорушенням може бути відмова від огляду у закладі охорони здоров'я, оскільки такі доводи не ґрунтуються на вимогах закону. Більше того, в супереч твердженням апелянта, матеріали справи містять направлення на огляд водія до закладу охорони здоров'я, що підтверджує дотримання працівниками поліції визначеного порядку огляду.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, незалежно від місця, у якому така відмова були висловлена.
Для встановлення ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи було особі запропоновано пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у встановленому законом порядку.
Якщо особі було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у встановленому законом порядку, то, незалежно від місця, у якому особа відмовилась від проведення такого огляду, в діях такої особи буде склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявних у справі доказів достатньо для того, що зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому у справі відсутні будь-які обставини, які можуть тлумачитись на користь ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, а відтак суд апеляційної інстанції не приймає до уваги відповідні доводи апеляційної скарги про наявність фактів, які не дають змоги однозначно оцінити дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта про те, що судом безпідставно відхилене клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи до звільнення з лав ЗСУ є необґрунтованим.
Так, суд не виносив окремого процесуального документу за клопотанням особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, проте у постанові суду викладені висновки з порушеного питання, які на переконання суду апеляційної інстанції відповідають чинному Закону, який на сьогоднішній день не містить норми про зупинення судового провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім справ про адміністративне правопорушення, які пов'язані з корупцією з визначенням переліку підстав (ст. 277 КУпАП).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відтак, підстави для скасування судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови.
Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Демченко