справа№ 380/3947/21
30 листопада 2022 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Савка В.А.,
за участю:
представників відповідача -Кожухар І.І., Страхоцька О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові питання прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №380/3947/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки виготовленої Департаментом персоналу Міністерством внутрішніх справ України від 26 лютого 2021 року № 22/6-1141 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,; РНОКПП - НОМЕР_1 ) за вислугу років з 01.12.2019, на підставі довідки № 22/6-1141 від 26 лютого 2021 року, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог, - відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. сплаченого судового збору.
Львівським окружним адміністративним судом 15.09.2021 видано виконавчі листи з примусового виконання рішення у справі № 380/3947/21. 15.02.2022 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021.
Ухвалою від 14.03.2022 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 380/3947/21 задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 10.06.2021 у справі №380/3947/21 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 року у справі № 380/3947/21, апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року з питань судового контролю у справі № 380/3947/21 - без змін.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року, прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 380/3947/21 від 10.06.2021 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 року у справі № 380/3947/22, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року про прийняття звіту про виконання рішення суду у справі №380/3947/21 - скасовано та встановлено новий місячний строк з дня прийняття цієї постанови для подання звіту до суду першої інстанції про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №380/3947/21.
18.10.2022 року на адресу суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, подано звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 року у справі № 380/3947/21.
Представник відповідача у звіті про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, повідомив про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 380/3947/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі довідки від 26.02.2020 № 22/61-1141 про розмір грошового забезпечення, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України (копія перерахунку міститься в матеріалах справи).З 01.09.2021 розмір пенсійної виплати становить 14997,24 грн. та отримується ОСОБА_1 щомісячно. Доплата за період з 01.12.2019 по 31.08.2021 становить 174302,33 грн. та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України (копія розрахунку міститься в матеріалах справи). Про виконання рішення суду та порядок виплати нарахованих коштів ОСОБА_1 повідомлено листом № 1300-5308-8/70818 від 09.08.2021 з прикладенням відповідних розрахунків (копія листа з розрахунками міститься в матеріалах судової справи).
Також представник відповідача вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області веде діловодство в підсистемі “Документообіг” інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) з січня 2020 року. Документування в установі здійснюється в електронній формі, підписується (погоджується) із застосуванням електронного цифрового підпису підписанта та накладенням візуалізації штрих-коду з вихідним номером та датою. В підсистемі реєстр судових рішень ведеться облік судових рішень. Згідно з обліком рішень суду, що набрали законної сили, виконання яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, зазначене рішення, а саме рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 380/3947/21 включене до обліку рішень суду (скріншот міститься в матеріалах судової справи). Щодо виплати даних коштів зазначаємо, що відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статті 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Згідно із ст. 23, п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.
14.11.2022 року на адресу суду позивачем подано заяву про розгляд звіту Головного управління ПФУ у Львівській області в судовому засіданні щодо встановлення судового контролю Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/3947/21 в порядку ст. 382 КАС України про судовий контроль за виконання рішення, в якій просять суд, не приймати поданий звіт Головного Управління Пенсійного фонду України в Львівській області та розглянути питання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за не виконання судового рішення по справі № 380/3947/21.
Дана заява обґрунтована тим, що рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої заборгованості боржником так і не виконано. Вказує, про те, що ГУ ПФУ у Львівській області умисно не виконує рішення суду, маючи на це всі підстави та документи, а тим самим ігнорує судову практику України.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представники відповідача в судовому засіданні просили прийняти звіт про виконання судового рішення, оскільки Головним управлінням вживаються всі заходи щодо належного, законного виконання в повному обсязі судового рішення. Тому, ними в повному обсязі вжито всіх можливих заходів щодо виконання судового рішення.
Щодо заяви позивача про накладення штрафу на відповідача, то суд зазначає наступне.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18), у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №704/1167/19 (адміністративне провадження №К/9901/12451/20).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Суд зазначає, що позивачу не відмовлено у виконанні судового рішення у справі №380/3947/21; таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від пенсійного органу в частині виділення коштів державного бюджету на відповідні бюджетні програми.
Правовою підставою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень в частині виконання рішень суду за умови наявності бюджетних асигнувань.
Суд зазначає, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382 КАС України, тобто має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Суд зазначає, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень немає правових підстав.
З матеріалів справи вбачається, що пенсійних орган вживає усі залежні від нього заходи для виконання судового рішення.
Рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19травня 2015 року №21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі №804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі №811/1469/18.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 (адміністративне провадження №К/9901/7195/20).
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд не вбачає наявності правових підстав для накладення на керівника пенсійного органу штрафу.
За результатами розгляду поданого відповідачем звіту про виконання рішення суду, судом встановлено наступне.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішеннях ЄСПЛ у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 Ромашов проти України від 27 липня 2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини шостої статті 245 КАС у випадках, визначених у частинах третій-п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, можна дійти висновку, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що звіт, поданий відповідачем, містить інформацію, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 380/3947/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі довідки від 26.02.2020 № 22/61-1141 про розмір грошового забезпечення, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України. З 01.09.2021 розмір пенсійної виплати становить 14997,24 грн. та отримується ОСОБА_1 щомісячно. Доплата за період з 01.12.2019 по 31.08.2021 становить 174302,33 грн. та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. Про виконання рішення суду та порядок виплати нарахованих коштів ОСОБА_1 , повідомлено листом № 1300-5308-8/70818 від 09.08.2021 з прикладенням відповідних розрахунків.
Вказане у своїй сукупності, на переконання суду, вказує на фактичне невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду, яке набрало законної сили, нехтування вимог резолютивної частини такого, якою зобов'язано не лише здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.12.2019 на підставі довідки № 22/6-1141 від 26 лютого 2021 року, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше проведених виплат, а й здійснити їх виплату.
Розгляд звіту суб'єкта владних повноважень про виконання ним рішення суду в межах спірних правовідносин зумовлене необхідністю перевірки досягнення мети, задля якої ухвалено судове рішення.
Суд приходить до висновку що прийняття судом звіту про виконання судового рішення не усуває юридичного конфлікту та не відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 18.10.2021 р. №162474, поданий до суду не свідчить про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 р. у справі №380/3947/21, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, тобто завдання адміністративного судочинства не реалізовано.
За таких умов та керуючись приписами ч.2 ст.382 КАС України, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для вжиття заходів судового контролю шляхом подання до Львівського окружного адміністративного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення суду від 10.06.2021 у справі №380/3947/21.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 382 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача про застосування штрафу - відмовити.
Відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду, поданого 18.10.2022 року.
Встановити новий місячний строк з дня прийняття цієї ухвали для подання звіту до суду про виконання рішення від 10.06.2021 року у справі № 380/3947/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати її підписання.
Повне судове рішення складено 02.12.2022.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна