про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2022 року Справа № 360/2044/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Туруті Захара Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову адвоката Туруті Захара Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017 (включно);
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 (включно);
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017 (включно).
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено жодними строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина 1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні,
- у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (частина 2).
Відтак, внесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції частину 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Суд звертає увагу, що частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Тобто, після внесення Законом № 2352-IX коментованих змін, частиною другою статті 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Луганській області.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з статтею 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Частиною 2 статті 3 Закону № 580-VIII визначено, що на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, служба в Національній поліції України та зокрема, в Департаменті патрульної поліції є публічною службою, а тому за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Частиною 5 статті 122 КАС України, в даному випадку є спеціальною нормою у відношенні до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, що передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, встановлюючи момент, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, суд зазначає, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав при отриманні грошового забезпечення за спірні періоди, за які позивачем пред'явлено вимоги щодо виплати індексації грошового забезпечення та доплати за роботу у нічний час.
03.12.2021 представнику позивача було направлено лист Департамента патрульної поліції № 1431аз/41/5/05-2021, який було складено за результатами розгляду адвокатського запиту та в якому зазначено відповідну інформацію про здійснення позивачу доплати за служби в нічний час, індексації грошового забезпечення.
Разом з тим, як вже зазначалось судом вище до 19.07.2022 діяла спеціальна норма КЗпП України (частині 2 статті 233), яка регулювала питання щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати, якою було встановлено право працівника на звернення до суду з вказаним позовом без обмеження будь-яким строком.
Тобто, на думку суду, до 19.07.2022 позивач мав законні очікування щодо його права на звернення до суду з даною категорією позову без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, місячний строк звернення до суду з вимогами щодо виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 20.05.2016 по 31.03.2018 та заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2016 по 31.10.2017, повинен обчислюватись починаючи з 19.07.2022, тобто після набуття чинності змін, внесених Законом № 2352-IX.
Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом 30.11.2022, ним пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом разом з доказами поважності причин його пропуску до позовної заяви не додано.
При цьому, позивач у позовній заяві зазначає, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки порушення прав позивача щодо оплати праці (а саме - невиплати позивачеві грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення) відбулося ще до набрання чинності 19.07.2022 змін до КЗпП України, а прийняті зміни погіршують становище позивача, тому він вважає, що на вказані правовідносини поширює свою дію саме частина 2 статті 233 КЗпП України, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Щодо вказаних посилань, суд зазначає таке.
За приписами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, тобто в даному випадку станом на день подання позову.
Особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов'язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини).
Станом на дату звернення позивача до суду з положень статті 233 КЗпП України виключено норму, якою було встановлено право працівника на звернення до суду з вказаним позовом без обмеження будь-яким строком.
Крім того суд зазначає, що положення вказаної статті в редакції змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» не визнавались неконституційними та продовжують діяти в новій редакції. Відтак, у суду немає правових підстав застосовувати вже неіснуючу норму права.
За таких обставин, вищевказані посилання позивача щодо права звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком є безпідставними, оскільки відбулась зміна у чинному законодавстві України, та законодавцем змінено строки звернення до суду з даною категорією позовів.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою в якій вказати підстави для його поновлення з зазначенням поважних причин його пропуску та надати відповідні докази на підтвердження їх поважності.
Разом з тим, в позовній заяві представник позивача вказує, що ОСОБА_1 працює з 20.05.2016 на посаді інспектора взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
Втім, доказів проходження служби в поліції позивачем та перебування останнього на вказаній посаді не надає.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Суд зазначає, що недоліки позовної заяви має бути усунуто шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами поважності причин його пропуску та надати докази проходження служби в поліції позивачем та перебування останнього на вказаній вище посаді у спірний період.
Керуючись статтею 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Туруті Захара Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.М. Качанок