Іменем України
02 грудня 2022 року Справа № 360/1897/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
31.10.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач № 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач № 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 121630010369 від 26.01.2022 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за № 593 від 19.01.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем за списком № 1, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 22.06.1990 по 29.06.1990, з 20.07.1992 по 26.05.1994 на шахті імені «Ізвестій» виробничого об'єднання «Донбасантрацит», з 09.08.1995 по 09.01.1996 на шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит», з 05.03.1996 по 30.11.1997 на шахті імені «Ізвестій» виробничого об'єднання «Донбасантрацит», та періоду строкової військової служби з 05.07.1990 по 27.05.1992.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.01.2022 він звернувся до відділу обслуговування громадян № 9 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області № 121630010369 від 26.01.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
В рішенні відповідач № 1 зазначив, що під час розгляду поданих документів для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 встановлено, що страховий стаж складає 26 років 07 місяців 12 днів, в тому числі пільговий стаж за списком № 1 складає 09 років 07 місяців, що є недостатнім. До рішення додано розрахунок стажу. З аналізу трудової книжки позивача та доданого до оскаржуваного рішення розрахунку стажу вбачається, що до пільгового стажу за списком № 1 не зараховані періоди роботи: з 22.06.1990 по 29.06.1990, з 20.07.1992 по 26.05.1994, з 09.08.1995 по 09.01.1996, з 05.03.1996 по 30.11.1997, період військової строкової служби з 05.07.1990 по 27.05.1992.
Позивач вважає, що відповідачами необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи на підземних роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та відмовлено в призначенні пенсії.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 02.11.2022 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 10.11.2022 відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.11.2022 від відповідача № 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач № 1 посилається на те, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою від 19.01.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У відповідності до Порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 19.01.2022 та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
У відповідності до чинного законодавства відповідач № 1 не має повноважень на здійснення будь-яких інших перерахунків позивачу, у тому числі за рішенням суду, оскільки позивач не перебуває на обліку у нього та проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Оскільки відповідач № 1 був уповноважений на розгляд конкретної заяви позивача про призначення пенсії від 19.01.2022, то територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений по розгляду питання щодо призначення пенсії в даному випадку може бути визначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
За наслідками розгляду заяви позивача від 19.0.2022 та доданих до неї документів відповідачем № 1 було встановлено, що вік позивача становить 50 років 05 місяців 18 днів, страховий стаж позивача становить 26 років 00 місяців 12 днів, стаж роботи за списком № 1 - 09 років 07 місяців та винесено рішення від 26.01.2022 № 121630010369 про відмову у призначення пенсії позивачу, оскільки долучені до звернення документи, видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не є дійсними.
Тому відповідачем № 1 було відмовлено у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за списком № 1.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, дії відповідача № 1 не суперечать чинному законодавству України, тому підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
З урахуванням викладеного відповідач № 1 просив відмовити у задоволені позовних вимог.
29.11.2022 від відповідача № 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач № 2 посилається на те, що 19.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 9 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заява ОСОБА_1 про призначення пенсії опрацьовувалась за принципом єдиної черги спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
За наслідками розгляду заяви позивача від 19.01.2022 про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення про відмову № 121630010369 від 26.01.2022 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
18.02.2022 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшло звернення ОСОБА_1 , яке зареєстроване за номером №929/С-1200-22 та було розглянуто з урахуванням норм Закону України «Про звернення громадян».
Листом від 27.04.2022 (вих.№1175-929/С-02/8-1200/22) Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на звернення від 18.02.2022 № 929/С-1200-22.
11.10.2022 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов адвокатський запит, який зареєстрований за номером №7274/8. У вказаному запиті адвокат просив Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомити причини відмови у призначенні пенсії та причини, з яких не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 18.02.2022 про призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не прийнято відповідне рішення.
Наголошує, що звернення ОСОБА_1 від 18.02.2022 № 929/С-1200-22 не є заявою про призначення пенсії з наведених вище підстав, тому воно було розглянуто з урахуванням норм Закону України «Про звернення громадян».
Рішення з приводу розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.02.2022 №929/С-1200-22 не приймалось, листом від 27.04.2022 (вих.№1175-929/С-02/8-1200/22) ОСОБА_1 було надано відповідь.
Листом від 14.10.2022 (вих.№1200-0202-8/22772) Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало відповідь на адвокатський запит (вх.№7274/8 від 11.10.2022).
Крім роз'яснення по суті, у відповіді на адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області додатково повідомило, що з 02.08.2022 ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, маючи 9 років підземного стажу.
Позивачу для призначення пенсії необхідно звернутись до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за №593 від 19.01.2022 про призначення пенсії наголошує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не розглядало заяву позивача від 19.01.2022 про призначення пенсії та будь-яке рішення не приймало.
Вказана заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, внаслідок чого вказаним управлінням було прийнято рішення про відмову № 121630010369 від 26.01.2022 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Також відповідач № 2 вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
З урахуванням викладеного відповідач № 2 просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Військовим квитком серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 з 05.07.1990 по 27.05.1992 проходив строкову військову службу.
Трудова книжка серії НОМЕР_3 щодо спірних пільгових періодів роботи позивача містить такі записи:
Шахта імені «Ізвестій» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»:
запис № 6 від 22.06.1990 - прийнято учнем гірника підземного з повним робочим днем;
запис № 7 від 29.06.1990 - звільнено у зв'язку з призовом до армії;
запис № 8-9 - з 05.07.1990 по 27.05.1992 служба в армії;
Шахта імені «Ізвестій» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»:
запис № 10 від 20.07.1992 - прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;
запис № 12 від 26.05.1994 - звільнено за власним бажанням;
Шахта «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»:
запис № 15 від 09.08.1995 - прийнято підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею;
запис № 16 від 09.01.1996 - звільнено за власним бажанням;
Шахта імені «Ізвестій» виробничого об'єднання «Донбасантрацит»:
запис № 17 від 05.03.1996 - прийнято учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею;
запис № 18 від 17.04.1996 - переведено прохідником підземним з повним робочим днем під землею;
запис № 19 від 30.11.1997 - звільнено за власним бажанням.
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
19.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні.
Заяву позивача про призначення пенсії було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2022 № 121630010369 за результатами розгляду заяви позивача від 19.01.2022 відмовлено в призначенні пенсії. Обґрунтування того, з яких саме підстав відповідачем № 1 не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його військової служби та роботи згідно з трудовою книжкою, вказане рішення не містить. Також відповідачем № 1 в спірному рішенні взагалі не зазначено, які саме періоди роботи позивача не зараховано до пільгового стажу.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Записи у трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 22.06.1990 по 29.06.1990 ОСОБА_1 працював в шахті імені «Ізвестій» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» учнем гірника підземного з повним робочим днем; з 20.07.1992 по 26.05.1994 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; з 05.03.1996 по 30.11.1997 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею та прохідником підземним з повним робочим днем під землею; з 05.07.1990 по 27.05.1992 позивач проходив службу в армії; з 09.08.1995 по 09.01.1996 ОСОБА_1 працював в шахті «Краснокутська» виробничого об'єднання «Донбасантрацит» підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею.
Вищевказані посади, на яких ОСОБА_1 працював у вказаний період, були передбачені списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Таким чином, судом установлено, що в період з 22.06.1990 по 29.06.1990, з 20.07.1992 по 26.05.1994, з 09.08.1995 по 09.01.1996, з 05.03.1996 по 30.11.1997 ОСОБА_1 працював на вищевказаних підприємствах на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Суд зазначає, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.
Однак вказані обставини залишилися поза увагою ГУПФУ в Запорізькій області.
Щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 періоду проходження військової служби з 05.07.1990 по 27.05.1992, суд зазначає таке.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з 05.07.1990 по 27.05.1992.
Відомості про проходження військової служби у цей період містяться також у трудовій книжці позивача, записи № 8-9.
Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.
Так, статтею 56 Закону № 1788 передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, - учнем гірника підземного з повним робочим днем, та звільнений саме у зв'язку з призовом на військову службу, тому період з 05.07.1990 по 27.05.1992 відповідач № 1 повинен був зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому при вирішенні спору суд також враховує такі обставини.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2022 № 121630010369, суд дійшов висновку, що вказане рішення не відповідає критеріям обґрунтованості.
Так, відповідачем № 1 в зазначеному рішенні не зазначено періодів проходження військової служби та роботи позивача, які не включено до пільгового стажу за списком № 1, конкретних підстав для невключення таких періодів, що свідчить про недотримання відповідачем № 1 принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачеві неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.
Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, та зважаючи, що відповідачем № 1 в рішенні від 26.01.2022 № 121630010369 не наведено мотиви його прийняття, суд позбавлений можливості оцінити саме правомірність підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу. За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2022 № 121630010369 підлягає скасуванню як протиправне.
Щодо посилання позивача на те, що ГУПФУ в Запорізькій області не має правових підстав для розгляду заяви та прийняття рішення стосовно позивача, який звернувся із заявою про призначення пенсії до відповідача № 2, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За приписами частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:
- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;
- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;
- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з пунктом 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.
З урахуванням наведеного суд вважає, що в даному випадку ГУПФУ в Луганській області правомірно застосовано принцип екстериторіальності.
Щодо посилання відповідача № 2 на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що ухвалою суду від 10.11.2022 визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Що стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає, що в даному випадку відповідач № 1, як уповноважений орган, не перевіряв відомості щодо пільгових періодів роботи ОСОБА_1 , що містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , наданої позивачем разом із заявою про призначення пенсії, що є обов'язковою умовою відповідно до Закону № 1058, тому суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав, а саме визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2022 № 121630010369 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 19.01.2022 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуються таким.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 992,40 грн судового збору.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача № 1, судові витрати згідно з частиною восьмою статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача № 1 на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код за ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: проспект Соборний, будинок 158-б, м. Запоріжжя), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код за ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, будинок 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2022 № 121630010369 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 19.01.2022 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун