01 грудня 2022 року справа № 340/4877/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління), Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (далі - Управління 2) про визнання протиправним і скасування рішення й зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду зі заявою до Управління про визнання протиправним і скасування рішення від 25 серпня 2022 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Водночас просила суд зобов'язати Управління 2 зарахувати до пільгового стажу період роботи дояркою з 1994 року по 1999 рік і інші періоди роботи за цією ж спеціальністю й призначити пенсію.
У позовній заяві зазначила, що працювала дояркою більше 24 років, досягла віку 55 років, тому набула право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.63-66).
Пояснило, що стаж на посаді доярки не досяг 20 років, що виключає наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Управління 2 також заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.39-43).
Зазначило, що є неналежним відповідачем, оскільки не вирішувало заяву про призначення пенсії.
20 жовтня 2022 судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.30-31).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (а.с.23-24).
55 років виповнилось 28 серпня 2019 року.
17 серпня 2022 року ОСОБА_1 подала до Управління 2 заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (доярка) (а.с.21).
Автоматизована система віднесла заяву на розгляд Управління.
25 серпня 2022 року Управління відмовило у задоволенні заяви (а.с.22).
Підстава - страховий стаж складає 13 років 03 місяці 12 днів.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 1994 року по 1999 рік, оскільки в уточнюючій довідці від 12 липня 2022 року ім'я заявниці не відповідає паспортним даним. Не надано довідку про реорганізацію колгоспу імені 40 річчя Жовтня (далі - Колгосп) в КСП імені 40 річчя Жовтня (далі - Колективне підприємство).
До пільгового стажу не зараховано період праці згідно довідки 20 липня 2022 року, так як не зазначено інформацію про встановленні норми обслуговування і фактичне виконання встановлених норм. Також у попередній довідці зазначено, що в період з 1994 року по 1999 рік ОСОБА_1 працювала в польовій бригаді.
Колгосп реорганізовано в Колективне підприємство 01 квітня 1994 року (а.с.8).
Колективне підприємство реорганізоване в СВК «Зарічний» (далі - Кооператив) 28 лютого 2000 року (а.с.6).
Кооператив реорганізовано в ПСП «Зарічне» (далі - Підприємство) 23 вересня 2003 року (а.с.6).
20 липня 2022 року Підприємство надало довідку, в якій зазначило, що позивач з 29 квітня 1983 року по 30 грудня 2008 року працювала дояркою у Колгоспі, Колективному підприємстві, Кооперативі і Підприємстві (а.с.7).
Протягом всього часу ОСОБА_1 здійснювала машинне доїння корів і доглядала за ними на умовах повного робочого дня. Відсутня інформація про невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин. У Підприємстві не встановленні норми обслуговування корів для доярок - операторів машинного доїння. Така ж інформація відсутня стосовно Колективного підприємства і Кооперативу (а.с.7).
Інформація надана на підставі книги обліку розрахунків з працівниками.
Трудова книжка колгоспника містить записи про працю ОСОБА_1 дояркою з 1983 року до 30 грудня 2008 року (а.с.5).
Трудова книжка містить виправлення зі застереженням.
Так, заведена на ОСОБА_2 .
У трудовій книжці колгоспника наявні відбитки мастичної печатки Колгоспу, Колективного підприємства, Кооперативу і Підприємства.
Трудова книжка містить графи «кількість відроблених людиноднів за рік», «встановлений мінімум трудоднів на рік» і «нараховані кошти».
За всі роки праці дояркою ОСОБА_2 виконала норматив.
Згідно змісту протоколу засідання правління Колгоспу від 29 квітня 1983 року №5 ОСОБА_2 прийнято на роботу і в члени з жовтня 1982 року, а з 29 квітня 1983 року переведено на посаду доярки (а.с.9-16).
12 липня 2022 року архівна установа «Трудовий архів» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Архів) надала архівні довідки (а.с.17-19).
В архівних документах Колгоспу (книги обліку розрахунків по оплаті праці) зазначено, що ОСОБА_2 у період з 1983 року по 1993 рік працювала дояркою і відпрацювала певну кількість вихододнів (а.с.17-18).
В архівних документах Колективного підприємства (книги обліку розрахунків по оплаті праці) зазначено, що ОСОБА_2 у період з 1994 року по 1999 рік працювала у польовій бригаді №3 і відпрацювала певну кількість вихододнів (а.с.17,19).
У розпорядженні Управління знаходилась довідка адміністратора Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 03 червня 2020 року, яка виготовлена на вимогу Управління 2 (а.с.56 (на звороті)).
У ній зазначено, що правонаступником Колгоспу є Колективне підприємство, правонаступником Колективного підприємства - Кооператив, правонаступником Кооперативу - Підприємство.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами пункту «д» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до 01 квітня 2015 року) (далі - Закон) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
02 березня 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон 2), який набрав чинності з 01 квітня того ж року.
Законом 2 приписи пункту «д» частини 1 статті 13 Закону викладено у новій редакції.
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.».
Отже, законодавець збільшив вік виходу на пенсію доярок з 50 до 55 років.
03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон 3), який набрав чинності з 11 жовтня того ж року.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 4) доповнено статтею 114.
Приписами пункту 5 частини 2 статті 114 Закону 4 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином законодавець повторно закріпив збільшення віку виходу на пенсію доярок з 50 до 55 років.
23 січня 2020 року Конституційний Суд України прийняв рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15).
Рішення Конституційного суду України.
«Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, а саме: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.».
Отже, за правовим висновком Конституційного Суду України ОСОБА_2 набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах по досягненню 50 років за наявності 20 років стажу доярки, оскільки працювала до 01 квітня 2015 року.
До спірних правовідносин не може бути застосований припис пункту 5 частини 2 статті 114 Закону 4, оскільки його зміст відтворює норму права, яка визнана неконституційною відносно осіб, котрі працювали дояркою до 01 квітня 2015 року.
На день звернення зі заявою про призначення пенсії позивач досягла віку 50 років, а працю дояркою розпочала у 1983 році.
Щодо обчислення стажу доярки.
Перш за все, Управління не зазначило, який період праці дояркою зарахувало до страхового стажу, обмежившись вказівкою про 13 років 03 місяці 12 днів.
Відзив на позов не містить детального пояснення обчислення згаданого строку.
Згідно відомостей трудової книжки колгоспника ОСОБА_2 працювала дояркою з 29 квітня 1983 року по 30 грудня 2008 року (більше 24 років).
В Управління не було зауважень стосовно оформлення книжки.
Трудова книжка містила відомості про щорічне виконання встановленого мінімуму трудоднів і часу праці.
Управління, вказуючи про ненадання інформації про норми обслуговування, не посилається на жоден нормативно-правовий акт, котрим вони встановленні.
Архів надав підтвердження нарахування і виплати ОСОБА_2 на посаді доярки ОСОБА_3 заробітної плати за період з 1983 року по 1993 рік.
Архів надав підтвердження нарахування і виплати ОСОБА_2 на посаді у польовій бригаді Колективного підприємства заробітної плати за період з 1994 року по 1999 рік.
Підприємство підтвердило працю позивача дояркою у ньому і Кооперативі з лютого 2000 року по 2008 рік.
Управління мало офіційні відомості щодо реорганізації Колгоспу, Колективного підприємства, Кооперативу, а кінцевий правонаступник (Підприємство) не ліквідований.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відомості архівних довідок про працю позивача в Колгоспі і Колективному підприємстві відрізнялись від записів у трудовій книжці колгоспника.
Відомості стосувалися ОСОБА_2 , а трудова книжка складена відносно ОСОБА_1 , хоча первинно заведена на ОСОБА_2 .
Відомості стосовно праці у Колективному підприємстві вказували, що ОСОБА_2 працювала в польовій бригаді, а у трудовій книжці зазначено про працю ОСОБА_1 дояркою у цей же час.
Отже, мова йде про різних осіб або помилки при складанні первинних документів бухгалтерського обліку Колгоспом і Колективним підприємством, які неможливо усунути.
Відповідь на ці запитання мало знайти Управління, приймаючи рішення за заявою про призначення пенсії.
Управління ухилилось від виконання такого обов'язку.
Постановою Уряду України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Приписами пункту 17 Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Таким чином трудовий стаж може доводитись і показаннями свідків.
У даному випадку показання свідків могли би усунути протиріччя між відомостями трудової книжки колгоспника і архівних довідок.
Отже, в Управління виник обов'язок роз'яснити позивачу про право клопотати про допит свідків.
І лише після вичерпання цієї процедури відповідач міг приймати рішення.
До таких дій зобов'язує конституційний принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону), сутнісний зміст якого розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що рішення відповідача є недобросовісним і нерозсудливим, а тому його належить скасувати (порушення приписів пункті 5 і 6 частини 2 статті 2 КАС України).
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні повторно розглянути заяву, врахувавши правовий висновок суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок 2), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Отже, Управління 2 не могло і не може розглядати заяву.
Порядком 2 не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають повторно застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Таке і неможливе, бо суд має визначити у рішенні кого зобов'язувати вчиняти дії.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку 2.
Ним є Управління.
Таким чином позов належить задовільнити частково.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2977,20 грн (а.с.4).
Судовий збір сплачено надмірно.
Позов містить одну немайнову вимогу, за розгляд якої позивач мала сплатити кошти у сумі 992,40 грн.
Надмірно сплачені кошти можуть бути повернуті за клопотанням ОСОБА_2 .
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 25 серпня 2022 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 17 серпня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 17 серпня 2022 року, врахувавши правовий висновок суду.
Відмовити у задоволені позову в іншій частині вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей