01 грудня 2022 року Справа № 280/10637/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_4 НГУ), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2012 року по 05.10.2018;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 24.05.2012 по 05.10.2018.
Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Кошліченко Н.В., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР 1067676 від 29.10.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 24.05.2012 по 05.10.2018 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 НГУ. В період проходження служби позивачу не в повному обсязі проводилось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення. З наведених підстав позивач просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.11.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано від ВЧ НОМЕР_4 НГУ інформацію щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу за період з 24.05.2012 по 31.12.2013 (з відповідними підтверджуючими документами у разі нарахування та виплати індексації).
16.12.2021 представником відповідача подано витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погоджується та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству. Вказує, що Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців визначаються Кабінетом Міністрів України, а проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Надано розрахунок нарахування індексації позивачу за період з січня 2015 по вересень 2018 року, відповідно до якого, індексація грошового забезпечення нараховувалась та була виплачена частково. Щодо судових витрат на правову допомогу відповідач вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та не співмірним наданим послугам, складності справи та не відповідає вимогам ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем порушено строки звернення до суду. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
09.02.2022 постановлено ухвалу про розгляд адміністративної справи №280/10637/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2022. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_4 НГУ надати інформацію щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу за період з 24.05.2012 по 31.12.2013 (з відповідними підтверджуючими документами у разі нарахування та виплати індексації).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022.
Крім того, наказом тимчасово виконуючого обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 №11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» (з урахуванням змін, внесених наказами від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22) знято з розгляду всі адміністративні справи у період з до 06.05.2022 включно. Розгляд справ у суді відновлено з 10.05.2022.
Враховуючи зазначені обставини, призначене на 28.02.2022 підготовче засідання не відбулось.
Ухвалою суду від 26.05.2022 призначено підготовче засідання на 27.07.2022.
27.07.2022 представник позивача подав клопотання, в якому просить розглядати справу без участі позивача та його представника, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.07.2022 підготовче засідання відкладено на 28.09.2022.
Ухвалою суду від 28.09.2022 підготовче засідання відкладено на 24.10.2022.
Відповідач подав на адресу суду заяву щодо виконання ухвали суду стосовно надання інформації щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.05.2012 по 31.12.2013, зазначивши, що 28.09.2022 за вих. № 3/29/12-2696 ВЧ НОМЕР_2 НГУ був направлений запит до Центрального архіву відділу Національної гвардії України, однак конверт повернуто на адресу відповідача з відміткою про невручення відправлення у зв'язку з систематичною відсутністю отримувача. На підставі вищевикладеного, надати картки на грошове забезпечення позивача за період з 2012 по 2015 не вбачається можливим у зв'язку з їх відсутністю у військовій частині.
Ухвалою суду від 24.10.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28.11.2022.
28.11.2022 представник відповідача надав до суду клопотання в якому просив суд розглянути справу без його участі, в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі.
Суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до частини 9 статті 205 КАС України.
На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 у період часу з 24.05.2012 по 05.10.2018 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_4 НГУ, що підтверджується відповідною довідкою ВЧ НОМЕР_2 НГУ від 18.10.2021 № 1628.
У Витязі з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.10.2018 за № 216 зазначено: виключити зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення старшину ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , звільненого відповідно до підпункту «г» п.2 ч.5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у запас Збройних Сил України у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів- у разі неможливості їх використання на службі наказом командира ВЧ НОМЕР_2 №59 о/с від 02.10.2018, 05.10.2018 та направити на військовий облік до Шевченківського РВК м. Запоріжжя. Виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 018 рік в кількості 6 календарних діб. Допомогу на оздоровлення отримував. Матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань не виплачувалась.
27.09.2021 представником позивача направлено на адресу ВЧ НОМЕР_4 НГУ адвокатський запит та заяву про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби у ВЧ НОМЕР_2 з 24.05.2012 по 05.10.2018.
У листі від 19.10.2021 за №3/29/11/1-2983 ВЧ НОМЕР_2 НГУ у відповідь на звернення позивача зазначено: “… На Ваш запит щодо нарахування та виплати індексації з 01.01.2014 по 05.10.2018 військова частина НОМЕР_2 НГУ повідомляє наступне: Згідно карток на грошове забезпечення за 2014-2018 роки Вам було здійснено нарахування та виплата індексації на суму 1528,29 грн. Решта нарахувань була здійснена в межах чинного законодавства”.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає таке.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII).
Згідно статті 1 Закону №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, зокрема, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі по тексту - Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (частина перша). Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга).
Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно статті 19 зазначеного Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України затверджено постанову “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” від 17.07.2003 №1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий). Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
Згідно пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Судом встановлено, що позивачу у період з 24.05.2012 по 28.02.2018 включно частково нараховувалась, але не виплачувалась індексація грошового забезпечення, доказів зворотного сторонами не надано.
Суд зазначає, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із заходів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
При цьому суд враховує при розгляді даної справи практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі “Кечко проти України” (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Також Верховний Суд звертав увагу на те, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанови Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а).
Таким чином, наведені відповідачем у відзиві обставини не позбавляють його обов'язку провести нарахування та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу у встановленому законом порядку за період з 24.05.2012 по 28.02.2018.
Водночас, з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям після 01.01.2008 і до 01.03.2018, не відбувалося.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Після набуття чинності Постановою №704 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснювалось з місяця, наступного за березнем 2018 року - з квітня 2018 року.
Згідно даних Держстату індекс споживчих цін з квітня 2018 року по вересень 2018 року не перевищував 103%, а тому, підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 відсутні.
У жовтні 2018 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 103% і склав 103,7%.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за жовтень 2018 року є листопад 2018 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв'язку з її індексацією повинно було відбутись лише у грудні 2018 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.10.2018 відсутні.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, то такі доводи суд відхиляє та зазначає, що індексація є складовою грошового забезпечення, а вимоги про її стягнення є фактично вимогами про стягнення частини грошового забезпечення, а тому такі позовні вимоги не обмежуються строком звернення до суду.
Аналогічне застосування норм права здійснено у справі цієї категорії та висловлене Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.09.2021 у справі №160/8332/20 (адміністративне провадження №К/9901/21073/21).
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», та відповідних витрат не поніс.
Щодо заявлених витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз положень статті 134 КАС України дозволяє дійти висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії таких документів:
- Договір №210830-01 про надання правничої допомоги від 30.08.2021;
- Додаткова угода №2 від 30.08.2021 до Договору №210830-01 про надання правничої допомоги, якою сторони у відповідності до п. 5.2. Договору визначили, що за складання заяви до управління соціального захисту та позовної заяви з додатками, направлення її до суду Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 3 500,00 грн. шляхом сплати готівкою;
- Акт прийому-передачі виконаних робіт і послуг від 29.10.2021 за Договором про надання правничої допомоги №210830-01 від 30.08.2021, відповідно до якого Адвокат передає наступні послуги: - усна консультація; - складання заяви про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та адвокатського запиту до військової частини НОМЕР_2 НГУ, направлення їх адвокатам за власні кошти;- складання позовної заяви із підготуванням додатків до неї, для подання до Запорізького окружного адміністративного суду. Всього робіт та послуг передано на суму 3500,00 грн.;
- Детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару за договором про надання правничої допомоги №210830-01 від 30.08.2021;
- оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №198 від 29.10.2021, відповідно до якої Адвокат Кошліченко Н.В. прийняла від ОСОБА_1 , підстава договір про надання правової допомоги №210830-01, три тисячі п'ятсот гривень.
Суд зазначає, що предмет укладеного сторонами Договору про надання правничої допомоги носить загальний характер, однак інші надані до матеріалів справи письмові докази дозволяють ідентифікувати надані послуги за предметом спору, особою позивача та часом надання послуг як такі, що надані у зв'язку з розглядом даної справи.
Суд звертає увагу, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У відзиві відповідач вважає заявлені витрати неспівмірними по відношенню до складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат не є обґрунтованим та пропорційним предмету спору.
Проаналізувавши зміст наданих послуг, суд зазначає, що їх підтверджена вартість 3500,00 грн. є явно неспівмірною за ознаками, визначеним частиною 5 статті 134 КАС України, зокрема, за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами, враховуючи законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та з огляду на наявність рішення Верховного Суду у зразковій справі щодо спірних правовідносин та сталої судової практики.
Крім того, такі послуги як усна консультація, складання заяви про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та адвокатського запиту до ВЧ НОМЕР_4 НГУ, є підготовчими діями, спрямованими на підготовку та подання позову до суду, а їх виокремлення є необґрунтованим.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами відповідача щодо не співмірності заявлених витрат на правничу допомогу адвоката, та із застосуванням суддівського розсуду вважає, що розумним та справедливим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 800,00 грн., які підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2012 року по 28.02.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2012 року по 28.02.2018.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України втрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України, місцезнаходження: 69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд.123; код ЄДРПОУ 08803661.
Повне судове рішення складено 01.12.2022.
Суддя М.О. Семененко