01 грудня 2022 року Справа № 280/2121/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» (вул. Випробувачів, буд. 2, м. Запоріжжя, 69124) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
07.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість позивача на суму 199965,00 грн.;
зобов'язати відповідача зарахувати кошти в сумі 199965,00 грн. у збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість позивача.
Крім того, просить судові витрати присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 на суму 80820,00 грн та №TR.60615 від 28.09.2021 на суму 119145,00 грн позивачем здійснене поповнення свого електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на загальну суму 199965,00 грн. Проте відповідачем не було збільшено ліміт реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 199965,00 грн, що в подальшому потягло за собою від'ємне значення ліміту, що не дає можливості зареєструвати податкові накладні. На звернення позивача, відповідач листами від 27.09.2021 та від 03.12.2021 повідомив, що перерахування зазначених коштів було здійснене на електронний рахунок позивача з рахунку, який не перебуває на обліку в контролюючому органі як відкритий позивачу. Зазначив, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, тощо, не передбачено, а тому в рахунок збільшення реєстраційного ліміту сума поповнення в розмірі 199965,00 грн не врахована. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість позивача.
Ухвалою від 09.02.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні).
21.06.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що Система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - САЕ ПДВ) працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200-1 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Постанова №569), і не допускає ручного втручання в її роботу. Зазначає, що на відміну від грошового показника залишку коштів на ПДВ-рахунку ліміт реєстрації - віртуальний показник, який розраховується автоматично в СЕА ПДВ за формулою, відповідно до п. 200-1.3 ПК України. Зазначає, що складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є сума поповнення електронного рахунку, яка обчислюється лише при поповненні ПДВ-рахунку з власного поточного рахунку платника ПДВ. Зазначає, що у податкового органу відсутня інформація щодо належності позивачу поточного рахунку з якого були здійснені платежі за платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 на суму 80820,00 грн та №TR.60615 від 28.09.2021 на суму 119145,00 грн. Зазначені кошти були зараховані на електронний рахунок позивача в СЕА ПДВ в сумі 199965,00 грн, проте це не вплинуло на показник реєстраційного ліміту, оскільки ці кошти надійшли не з поточного рахунку позивача. Зазначає, що станом на 30.09.2021, з врахуванням переплати 23117,43 грн та зарахованих коштів в сумі 199965,00 грн у позивача існувала переплата - 223082,43 грн. В подальшому 30.09.2021 кошти в розмірі 199965,00 грн були зараховані з електронного рахунку позивача в рахунок сплати поточних зобов'язань з податку на додану вартість, визначених позивачем самостійно та нарахованих по податковій декларації з ПДВ за серпень 2021 року (реєстраційний №9273175962 від 20.09.2021), проте показник суми поповнення електронного рахунку позивача не було збільшено на суму поповнення коштів у розмірі 199965,00 грн. Крім того зазначає, що вимога про збільшення реєстраційного ліміту без забезпечення наявності відповідних сум коштів на електронному рахунку платника є необґрунтованою, а її виконання потребує ручного втручання до системи, яке не передбачено її програмним забезпеченням. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, станом на 22.09.2021 (на 20 год. 42 хв.) сума реєстраційного ліміту позивача в СЕА ПДВ становила -198016,80 грн.
01.09.2021 за платіжним дорученням №1 з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший український акціонерний банк» на ім'я позивача, на рахунок позивача в СЕА ПДВ (отримувач - Державне казначейство України (ЕАП)) №UA818999980385199000000010543 було перераховано 80820,00 грн з призначенням платежу: перераховано з рахунку ПрАТ «Супер» (код ЄДРПОУ 13604509) на електронний рахунок для сплати ПДВ за серпень 2021 року.
28.09.2021 за платіжним дорученням №TR.60615 з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Перший український акціонерний банк» на ім'я позивача, на рахунок позивача в СЕА ПДВ (отримувач - Державне казначейство України (ЕАП)) №UA818999980385199000000010543 було перераховано 119145,00 грн з призначенням платежу: перераховано з рахунку ПрАТ «Супер» (код ЄДРПОУ 13604509) на електронний рахунок для сплати ПДВ за серпень 2021 року.
01.10.2021 об 11 год. 45 хв. 58 сек. Позивачем був сформований витяг з системи електронного адміністрування ПДВщодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якого реєстраційний ліміт становив -196784,40 грн.
Після здійснення позивачем зазначених платежів сума реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ не змінилась. Станом на 01.10.2021 (на 17 год. 59 хв.) сума реєстраційного ліміту позивача в СЕА ПДВ становила - 195865,43 грн (збільшення суми реєстраційного ліміту відбулось за рахунок реєстрації податкових накладних).
Листом від 06.09.2021 №10-000/254 позивач звернувся до Вознесенівського управління у м. Запоріжжя ГУ ДПС у Запорізькій області із запитом щодо можливості зарахування суми поповнення електронного рахунку на збільшення суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, необхідній позивачу для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також можливості врахування залишку коштів на електронному рахунку в сумі 80820,00 грн для сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.
Листом від 27.09.2021 №59748/6/08-01-18-07 Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомило позивача про те, що збільшення реєстраційної суми за рахунок поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з інших джерел ніж з поточного рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку законодавством не передбачено, через що Вознесенівський відділ камеральних перевірок Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області не має можливості вносити коригування до ІС «Єдине вікно електронної звітності/Реєстр операцій/ СЕА ПДВ».
20.09.2021 позивачем до податкового органу була подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2021 року, в якій задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 податкової декларації) в сумі 199965,00 грн.
09.11.2021 за вих. №10-000/337 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести відповідні коригування в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відновити реєстраційний ліміт позивачу. До заяви були додані повідомлення банку про наявність у позивача рахунків від 02.09.2021 №КНО-58.1.5/458, копії зазначених вище платіжних доручень та витяги в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ від 01.09.2021 та від 28.09.2021.
Листом від 03.12.2021 №27339/6/99-00-18-03-04-06 відповідач поінформував позивача, що поповнення електронних рахунків платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, тощо, не передбачено. За даними ІТС Податковий блок кошти згідно платіжних доручень від 01.09.2021 №1 на суму 80820 грн та від 28.09.2021 №60615 на суму 119145 грн було перераховано на електронний рахунок позивача № НОМЕР_1 , з рахунку, який не перебуває на обліку в контролюючому органі яв відкритий вказаному платнику.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість на суму 199965,00 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
За приписами п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;
де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника УПопРах враховується сума коштів:
а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку;
б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:
а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.
УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.
Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума УНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.
З наведеного вбачається, що до суми податку (УНакл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім іншого, включається УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.
При цьому в п. 200-1.3 міститься виключний перелік сум, зарахованих на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку, які не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах, а відповідач не наводить в обґрунтування своєї позиції жодної з таких підстав.
За приписами п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає про відсутність у нього інформації про банківський рахунок, з якого позивачем були перераховані кошти до системи ЕАП ПДВ за платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 та №TR.60615 від 28.09.2021, зокрема, зазначає про відсутність інформації про належність цього рахунку позивачу.
Проте, суд зазначає, що до звернення позивача (заява від 09.11.2021 вих. №10-003/337), яке було адресоване відповідачу та на яке відповідачем була надана відповідь від 03.12.2021 №27339/6/99-00-08-03-04-06, позивачем додавалась довідка АТ «Перший український міжнародний банк» від 02.09.2021 №КНО-58.1.5/458, яка містила інформацію про те, що у відділенні ПУМБ «РЦ Центральний» станом на 02.09.2021 позивачу відкриті наступні рахунки: № НОМЕР_1 (гривня) та № НОМЕР_2 (гривня). Тобто зазначене твердження відповідача спростовується матеріалами справи.
Отже, в даному випадку наявна бездіяльність податкового органу щодо належного ведення облікової картки платника податків - позивача, а саме не включення до баз податкового органу інформації про всі поточні рахунки позивача.
Крім того, суд зазначає, що наведені норми Податкового кодексу України не містять вимоги щодо включення до загальної суми поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку лише тих сум, які надійшли з відомих податковому органу поточних рахунків такого платника податку.
Також суд зазначає, що в обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, про те, що перераховані позивачем за платіжними дорученнями №1 від 01.09.2021 та №TR.60615 від 28.09.2021 кошти були спрямовані на погашення поточних грошових зобов'язань позивача з ПДВ за серпень 2021 року.
Разом з тим, за приписами п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
З наведеного вбачається визнання відповідачем факту зарахування коштів за платіжними дорученням №1 від 01.09.2021 та №TR.60615 від 28.09.2021 саме на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відтак, суд критично ставиться до твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку збільшення суми поповнення з поточного рахунку позивача рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Зі змісту ст. 200-1 ПК України та Постанови №569 вбачається, що функції адміністратора системи ЕАП ПДВ покладені саме на відповідача, при цьому Постанова №569 передбачає можливість здійснення відповідачем перерахунку суми (УНакл) платника ПДВ. Відтак, суд критично ставиться до твердження відповідача про відсутність технічної можливості для коригування показника УПопРах.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи податковим органом зазначених вище принципів дотримано не було, внаслідок чого допущена протиправна бездіяльність.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн., який слід стягнути на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» станом на 01.09.2021 на 80820,00 грн та станом на 28.09.2021 на 119145,00 грн, загалом на 199965,00 грн.
Зобов'язати Державну податкову службу України збільшити ліміт реєстраційної суми податку на додану вартість (УНакл) Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» станом на 01.09.2021 на 80820,00 грн та станом на 28.09.2021 на 119145,00 грн, загалом на 199965,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «01» грудня 2022 року.
Суддя Р.В. Кисіль