Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 грудня 2022 року Справа№200/8757/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (надалі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про:
- визнання протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
- зобов'язання територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити її недоотриману частину.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020, позов задоволено. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 до 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону №294-IX. Зобов'язано ТУ ДСА України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України, ст.135 Закону №1402-VIII, та виплатити недоотриману частину.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.11.2021 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 в справі №200/8757/20-а скасовано у частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України, ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину.
Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду, останній зазначає, що правильне вирішення справи та застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає, щоб відповідачем за цим позовом також була ДСА України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування відповідних судів, зокрема, й витрат на суддівську винагороду.
08.12.2021 справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду, за наслідком автоматичного розподілу вказаної судової справи, справу передано на розгляд судді Загацькій Т.В.
Ухвалою суду від 13.12.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №200/8757/20-а. Залучено в якості другого відповідача по справі Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; ЄДРПОУ 26255795). Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 14.02.2022 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/8757/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України; призначено підготовче засідання на 15.03.2022; витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 21.06.2022 відкладено розгляд справи № 200/8757/20-а; продовжено строк розгляду справи №200/8757/20-а; запропоновано учасникам справи подати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 09.08.2022 зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області надати суду додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 24.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нараховуючи та виплачуючи суддівську винагороду із застосуванням ст.29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв з порушенням вимог ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, що призвело до порушення прав позивача та гарантій незалежності суддів.
Від Територіального управління Державної судової адміністрації України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України, як розпорядник коштів нижчого рівня, не мало правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакції Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ). Крім того, у розумінні рішень Конституційного Суду України обмеження виплати суддівської винагороди зумовлене необхідністю захисту національної економіки, а отже відповідає наведеним критеріям пропорційності, є співмірним із цінностями правової держави, що охороняються Конституцією та законами України. У зв'язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від Державної судової адміністрації України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ДСА України здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, які фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним Кодексом України. Оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-ІХ від 13.04.2020 року встановлено обмеження нарахування, зокрема, суддівської винагороди, у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, тому з 18.04.2020 року ТУ ДСА у Донецькій області, як розпорядник коштів, не мало правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування обмежень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зазначене питання було предметом розгляду Ради суддів України, яка у рішенні №22 від 24.04.2020 року вказала, що обмеження у виплаті суддівської винагороди, встановлені Законом №553-IX від 13.04.2020 року, слід застосовувати починаючи з 18.04.2020 року. Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 року у справі №10-р/2020 не є підставою для виплати позивачу недонарахованої суддівської винагороди, оскільки воно не поширюється на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.
Третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби в Донецькій області правом надання пояснень, у термін, що встановлений судом, не скористалась.
Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , працює на посаді судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (указ Президента України «Про переведення суддів» від 14 лютого 2015 року № 82/2015, наказ голови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про зарахування судді ОСОБА_1 до штату суду від 02 березня 2015 року № 10-к) (а.с. 15, 17-19).
Наказом голови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про встановлення щомісячної доплати за вислугу років від 17 червня 2015 року №37-к, встановлено судді ОСОБА_1 з 01 червня 2015 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, як такій, стаж роботи якої становить 17 р. 05 міс. 27 дн. (а.с. 21-22).
Наказом голови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про встановлення щомісячної доплати за вислугу років від 19 грудня 2017 року №61-к, встановлено заступнику голови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 з 19 грудня 2017 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, як такій, стаж роботи якої становить 20 р. 00 міс. 00 дн. (а.с. 16).
Наказом голови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2020 року №1-г/к про призначення на посаду заступника голови суду, ОСОБА_1 призначено заступником голови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області строком на 3 роки з 21 лютого 2020 року по 20 лютого 2023 року включно, з щомісячною доплатою на час виконання повноважень у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (а.с. 20).
Згідно довідки про доходи від 21.10.2020 року №04-717 та розрахункових листів, за період з 18 квітня 2020 року по 31 серпня 2020 року позивачу нараховано та виплачено суддівську винагороду із застосуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2020 року (за винятком суддівської винагороди за період відпустки) (а.с. 23-24, 44).
Відповідно до довідки від 11.08.2022 №04-939/22 різниця у нарахуванні суддівської винагороди позивача із застосуванням обмеження нарахування за період з квітня 2020 року по серпень 2020 року складає 153222,77 грн.
Державна судова адміністрація України повідомила суд, що зміни до кошторису Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» Державною судовою адміністрацією України у 2020 році не вносились.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020, позов задоволено. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 до 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону №294-IX. Зобов'язано ТУ ДСА України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України, ст.135 Закону №1402-VIII, та виплатити недоотриману частину.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.11.2021 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 в справі №200/8757/20-а скасовано у частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України, ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину.
Справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Отже, суд розглядає дану адміністративну справу в частині позовних вимог про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України, ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини дев'ятої статті 135 Закону №1402-VIII обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Фінансування всіх судів в Україні відповідно до частин першої та другої статті 148 Закону № 1402-VIII здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
Частиною четвертою наведеної статті визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України.
Положеннями статті 149 Закону №1402-VIII передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Частиною першою статті 151 Закону № 1402-VIII передбачено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Аналогічна норма також міститься у пункті 3 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 січня 2019 року № 141/0/15-19 (далі - Положення № 141/0/15-19).
З урахуванням наведеного вбачається, що розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України.
Аналізуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, саме другий відповідач, як розпорядник коштів вищого рівня, повинен забезпечити виплату нарахованої, але обмеженої у розмірі до виплати суддівської винагороди позивачу за спірний період.
Частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другоїстатті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути, зокрема, Державна судова адміністрація України.
Крім того, слід зазначити, що частиною першою статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VІ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами).
Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період».
З огляду на положення пункту 25 Порядку № 845 у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
Отже, Державна казначейська служба України не є розпорядником бюджетних коштів, а здійснює списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів за відповідним рішенням.
Натомість, відповідно до абзацу другого частини третьоїстатті 148 Закону №1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України.
Таким чином, оскільки цей спір стосується стягнення протиправно невиплаченої суддівської винагороди у визначеному спеціальним законом розмірі, при цьому виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється за рахунок бюджетної програми, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, а безспірне списання проводиться Державною казначейською службою України, то належним відповідачем за таким спором є Державна судова адміністрація України.
Крім того, суд враховує, що за приписами статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктами 3, 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) також передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства.
Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Відповідно до ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При обранні належного способу захисту суд враховує, що згідно із довідкою від 11.08.2022 №04-939/22 загальна сума обмеження суддівської винагороди позивача за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно становить 153222,77 грн.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 153222,77 грн. з відрахуванням обов'язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Аналогічні правові висновки щодо способу захисту порушеного права викладені у рішенні Верховного Суду від 23 червня 2021 року за результатами розгляду справи №520/13014/2020.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167 цього Кодексу (підпункт168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Разом з тим, у задоволенні позовних вимог до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про зобовязання провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити її недоотриману частину слід відмовити, оскільки відповідачем-1 проводилось нарахування суддівської винагороди позивачу у спірний період відповідно до положеньстатті 135 Закону № 1402-VIII, що підтверджено відповідною довідкою, а потім застосовувалось обмеження, встановлене Законом № 553-IX.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Позивач в даній категорії справ звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо строків розгляду адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1).
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
22 травня 2022 року Верховною Радою прийнято Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 22.05.2022 № 2263-ІХ, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757 воєнний стан в Україні продовжений на 90 днів до 19 лютого 2023 року.
Враховуючи викладене, станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м.Слов'янськ Донецької області. У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м.Слов'янськ, які здійснюються державою-агресором та створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.
З огляду на викладене, судове рішення ухвалено за умови наявної можливості доступу судді до матеріалів адміністративної справи.
На підставі викладеного, керуючись статями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 26288796), Державної судової адміністрації України (адреса: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 68; код ЄДРПОУ 37967785), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 153222,77 (сто п'ятдесят три тисячі двісті двадцять дві) грн. 77 коп. з відрахуванням обов'язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено 02.12.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька