02 грудня 2022 року Справа 160/18946/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 листопада 2022 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку та виплати йому пенсії з 01.12.2019 р. на підставі наданої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 19.09.2022 р. №33/24/С-8508;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок йому пенсії з 01.12.2019 р. на підставі наданої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 19.09.2022 р. №33/24/С-8508, з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, позивач до позовної заяви надав клопотання, в якому просив відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у справі на підставі ст. 8 ч.1 п.3 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування вказано клопотання позивач зазначив, що він є пенсіонером, у якого відсутній додатковий дохід. Разом з тим, несплата судового збору може позбавити позивача права на судовий захист.
Розглядаючи вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить із такого.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Проте, суд звертає увагу на те, що лише сам по собі факт звернення до суду із заявою не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Так, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вимагає наявність у особи, яка подає позов, незадовільного матеріального становища.
Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору. У цьому випадку позивач лише зазначає, що оскільки в позовній заяві предметом позову є захист соціальних прав (пенсії), то на підставі ст. 8 ч.1 п.3 Закону України «Про судовий збір» просить відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем надано не було.
Крім того, суд зауважує, що ст. 133 КАС України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч. 3 ст. 161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору, наведені в заяві про відстрочення сплати судового збору, не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим ця заява задоволенню не підлягає.
Так, суд зазначає, що розмір судового збору обчислюється відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет на 2022 рік”, станом на 1 січня 2022 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2481 гривні.
Таким чином, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а отже йому слід сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач ГУК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632 ; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко