м. Вінниця
02 грудня 2022 р. Справа № 120/7166/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 08.09.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків.
14.09.2022 позивач на виконання ухвали суду від 08.09.2022 надав належним чином оформлену позовну заяву, у якій заявляє наступні позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на його заяву та незвернення до суду з позовом про припинення діяльності релігійних організацій, а також релігійних організацій УПЦ Вінницької області, які зазначені у Переліку релігійних організацій та підпадають під дію ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;
- Зобов'язати Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації звернутися до суду з позовом про припинення діяльності релігійних організацій які, згідно зведеної таблиці щодо переліку релігійних організацій, яка є додатком до релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об'єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», та діють на території Томашпільського (тепер Тульчинського) району Вінницької області під наступними номерами: ?????
687. Релігійна громада (Парафії) с. Антонівка Томашпільського р-ну Вінницької Єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Антонівка Томашпільського району;
688. Релігійна громада (Парафії) Св. Воздвиженського храма с. Антопіль Томашпільського району Вінницької Єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Антопіль Томашпільського району;
689. Релігійна громада (Парафії) с. Вапнярка Томашпільського району, вул. Леніна;
690. Релігійна громада (Парафії) смт. Вапнярка Томашпільського району УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ смт. Вапнярка Томашпільського району;
691. Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці Могилів-Подільської єпархії с. Велика Русава Томашпільського району УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Велика Русава Томашпільського району, вул. Шевченка, 34;
692. Релігійна громада Миколаївського храму с. Велика Русава Томашпільського району УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Велика Русава Томашпільського району, вул. Леніна, 35;
693. Релігійна громада (Парафії) Св. Хрестовоздвиженський с. Вила Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Вила Томашпільського району;
695. Релігійна громада (Парафії) Св. Покровського храму у с. Гнаткова Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Гнатків Томашпільського району;
696. Релігійна громада храму Різдва Богородиці с. Горишківка Томашпільського району Могилів-Подільської єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Горишківка Томашпільського району, вул. Леніна, 101;
697. Релігійна громада (Парафії) Св. Муч. Параскеви с. Кислицьке Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія с. Кислицьке Томашпільського району;
699. Релігійна громада (Парафії) Св. Покровської церкви с. Комаргород (Ульянівка) Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Комаргоррод Томашпільського району;
700. Релігійна громада Свято-Миколаївського храму с. Комаргород Томашпільського району УПЦ Могилів-подільської єпархії Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Комаргород Томашпільського району, вул. Леніна, 26;
701. Релігійна громада (Парафії) Св. Р-Богородичної Церкви с. Комаргород (Степанівка) Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Комаргород Томашпільського району;
702. Релігійна громада (Парафії) с. Липівка Томашпільського району Він. Єпархії Могилів-Подільська єпархія УПЦ С. Липівка Томашпільського району;
703. Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці с. Марківка Томашпільського району Могилів-Подільської єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Марківка Томашпільського району, вул. Шкільна, 83.
704. Релігійна громада (Парафії) Св. Вм. Параскеви с. Нетребівка Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Нетребівка Томашпільського району;
705. Релігійна громада (Парафії) с. Олександрівка Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська УПЦ с. Олександрівка Томашпільського району;
706. Релігійна громада (Парафії) Св. Николая с. Паланка Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Паланка Тмашпільського району;
707. Релігійна громада (Парафії) Св. Чуда-Михайлівського храму с. Пеньківки Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Пеньківка Томашпільського району;
708. Релігійна громада (Парафії) Св. Троїцького храму с. Ракова Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Ракова Томашпільського району;
709. Релігійна громада (Парафії) Св. Різдва Богородичного храму с. Рожнятівка Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-подільська єпархія УПЦ с. Рожнятівка Томашпільського району;
711. Релігійна громада (Парафії) Св. Успенського храму смт. Томашполя Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ смт. Томашпіль;
712. Релігійна громада (Парафії) Св. Архімтратига Михаїла с. Яланець Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Яланець Томашпільського району;
713. Релігійна громада с. Пилипи-Борівські Томашпільського району Вінницької єпархії УПЦ Могилів-Подільська єпархія УПЦ с. Пилипи-Борівські Томашпільського району, вул. Партизанська, 12, а також інших релігійних організацій УПЦ Вінницької області, які зазначені в Переліку релігійних організацій та підпадають під дію ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що 15.07.2022 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, у якій просив управління звернутися до суду із позовом про припинення діяльності релігійних організацій УПЦ, які діють на території Вапнярської громади, Тульчинського району, Вінницької області, а також інших релігійних організацій УПЦ Вінницької області, які зазначені в Переліку релігійних організацій та підпадають під дію ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Зазначає, що заява була отримана відповідачем 20.07.2022, однак на час звернення до суду позивач відповіді не отримав, Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації до суду з позовом про припинення вищезазначених релігійних організацій, а також інших релігійних організацій УПЦ Вінницької області, які зазначені в Переліку релігійних організацій та підпадають під дію ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» не звернулося, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 15.07.2022 та відомості щодо надання відповіді на звернення.
28.09.2022 від представника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації надійшов відзив, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Свою позицію обґрунтовує тим, що твердження позивача відносно ненадання відповіді на його заяву є безпідставними, оскільки 25.07.2022 до Управління надійшла заява ОСОБА_1 від 15.07.2022 б/н з додатками, яка зареєстрована Управлінням за номером №412-19-17, заява була опрацьована, про що позивача повідомлено листом від 19.08.2022 за №03-10/290.
21.10.2022 ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчені докази направлення та вручення ОСОБА_1 листа-відповіді 19.08.2022 №03-10/290.
07.11.2022 відповідач надав пояснення, у яких вказав, що Типова Інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55, Інструкція з діловодства у обласній державній адміністрації, яка затверджена Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 02 липня 2018 року №546 та Інструкція з діловодства Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, яка погоджена «ЕПК Державного архіву Вінницької області» не передбачають надання відповіді органу державної влади на звернення громадянина рекомендованим листом або кур'єрською доставкою. Саме тому ОСОБА_1 за його зверненням було надіслано відповідь Управлінням поштовою листівкою у відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомленні сторонами обставини, обґрунтування, докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
25.07.2022 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації надійшла заява позивача, у якій він просить відповідача звернутися до суду з позовом про припинення діяльності зазначених ним релігійних організацій, а також інших релігійних організацій УПЦ Вінницької області, які зазначені в Переліку релігійних організацій та підпадають під дію ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Таким чином, оскільки вищезазначені релігійні організації не підпадають під дію Ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року №640/4748/19, то зобов'язані були виконати дії, передбачені в Перехідних та прикінцевих положеннях Закону №2662-VIII, а саме протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом та/або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, релігійна організація (об'єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідні зміни до свого Статуту (положення) на реєстрацію, а тому Статут (положення) цих організацій втратив чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об'єднання). В додаток до заяви долучено список громадян, які підтримують дану заяву.
У відповіді від 19.08.2022 №03-10/290 відповідач повідомив, що в Управління відсутні правові підстави для звернення до суду щодо припинення діяльності релігійних організацій УПЦ Вінницької області, які зазначені у Переліку релігійних організацій та підпадають під дію ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Вказану відповідь було направлено позивачу поштовим відправлення.
Однак позивач вказує, що відповідь Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації він не отримав, крім цього відповідач не звернувся в суд з позовом щодо припинення діяльності релігійних організацій.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання відповіді на звернення суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою 2 статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулюються Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі Закон № 393/96-ВР).
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Так, вимоги до звернення встановлені статтею 5 вказаного Закону, у якій зазначено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР).
Згідно з вимогами частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи) (далі - Правила №1000/5).
Згідно розділу ІІІ частини 7 Правила №1000/5 вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються кур'єрською, фельд'єгерською службами.
Також відповідно до п. п. 203 розділу ІІІ Порядку опрацювання та надсилання вихідних документів Інструкції з діловодства управління у справах національностей, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються фельд'єгерською службою.
Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації за зверненням позивача надано відповідь, яку направлено поштовим відправленням 19.08.2022, що підтверджується електронним реєстром вихідної кореспонденції та знімком екрану з Програми документообігу відповідача.
Суд зазначає, що вимоги направлення поштової кореспонденції Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації громадянам рекомендованим листом з повідомленням законодавством не передбачено.
А отже, відповідачем дотримано вимоги щодо надання відповіді на заяву ОСОБА_1 та належним чином направлено дану відповідь позивачу.
Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання відповіді на звернення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації звернутися до суду з позовом про припинення діяльності релігійних організацій, суд зазначає.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації із заявою від 15.07.2022 та просив Управління звернутися до суду із позовом про припинення діяльності релігійних організацій УПЦ, які діють на території Вапнярської громади, Тульчинського району, Вінницької області, а також інших релігійних організацій УПЦ Вінницької області, які зазначені в Переліку релігійних організацій та підпадають під дію ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», оскільки вказані релігійні організації не внесли зміни до свого Статуту (положення), передбачені ч. 7 ст. 12 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" та не подали їх на реєстрацію у встановленому порядку, зазначивши в ньому, що їхній керівний центр (управління) знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.
У відповіді від 19.08.2022 №03-10/290 на звернення позивача Управління зазначило про відсутність законодавчо встановлених підстав для звернення до суду з вимогами про припинення діяльності релігійних організацій УПЦ у Вінницькій області згідно переліку.
Суд зазначає, суб'єкт владних повноважень звертається до суду з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації порядком позовного провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України, за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора».
Частиною четвертою цієї ж ст. 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначені виключні підстави припинення діяльності релігійних організацій у судовому порядку, а саме: у судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється лише у випадках: 1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону; 2) поєднання обрядової чи проповідницької організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи; 3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо); 4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій; 5) ???засудження її уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України.
Частиною 4 розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України №2662 від 20.12.2018 «Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» визначено, що « У разі, якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад - дев'яти місяців) з дня набрання чинності цим Законом та/або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, релігійна організація (об'єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, ї статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об'єднання)».
Проте, останні зміни до ст. 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» були внесенні Законом № 2107-ІХ від 03.03.2022, який не передбачає припинення діяльності релігійних організацій у судовому порядку у зв'язку із невиконанням вимог ч. 7 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Тому, суд вважає, що Управління, розглянувши звернення ОСОБА_1 , правомірно зазначило про відсутність правових підстав звернення до суду з позовом про припинення діяльності релігійних організацій УПЦ у Вінницькій області згідно переліку.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою "Право на ефективний засіб юридичного захисту" вказує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно ознайомившись зі змістом позовної заяви не встановив порушеного права позивача з підстав не звернення Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації до суду із позовом про припинення діяльності релігійних організацій, які згідно зведеної таблиці щодо переліку релігійних організацій підпадають під дію норм ч. ч. 7,8 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та діють на території Томашпільського району Вінницької області.
Тому, оскільки права позивача не порушено, а відновленню та захисту підлягає тільки порушене право, то суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе,7, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 38635837).
Суддя Віятик Наталія Володимирівна