Справа №463/8435/22
Провадження №1-кс/463/6422/22
01 грудня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання дізнавача ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №12022142360001027 від 28 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
дізнавач ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №12022142360001027 від 28 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Клопотання мотивує тим, що відділом дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142360001027 від 28 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що27.11.2022 надійшов рапорт інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 А.Коцура згідно якого, останнім 27.11.2022 приблизно о 15.00 год. перебуваючи за адресою:м.Львів, вул. Гнатюка, 1 за порушення ПДР зупинено автомобіль, у ході перевірки документів у водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено посвідчення водія НОМЕР_1 видане Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане 19.12.2012, яке відсутнє в базі ГСЦ МВС України, та метод друку посвідчення не відповідає оригінальному, нерозбірливий мікрошрифт, що може свідчити про ознаки підробки. Дана інформація зареєстрована в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» № 33762 від 27.11.2022.
27 листопада 2022 року старшим дізнавачем ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучено посвідчення водія НОМЕР_1 видане Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане 19.12.2012, на ім'я ОСОБА_5
28.11.2022 відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142360001027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Постановою дізнавача ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 28.11.2022, вилучене в ході огляду посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 визнано речовим доказом.
На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вилучене посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 має значення для кримінального провадження, оскільки є знаряддям вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, слідчий просить клопотання задовольнити.
Дізнавач ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд клопотання була повідомлена належним чином, просила таке слухати у її відсутності.
Власник вилученого посвідчення водія в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Відповідно до ст.16 КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 листопада 2022 року, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12022142360001027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна (речових доказів) для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, під час проведення огляду місця події вилучено посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 .
28.11.2022 винесено постанову про визнання речовим доказом посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 , оскільки останнє зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є знаряддям вчинення злочину та може бути використане як доказ обставин, що підлягають встановленню під час досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення огляду місця події, зокрема на посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 .
Так, постановою дізнавача ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 28.11.2022, вилучене в ході огляду посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 визнано речовим доказом.
Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України та подане у строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучене посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 , може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та з метою недопущення відчуження, знищення чи приховування слідів кримінального правопорушення, клопотання слідчого слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.
Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання дізнавача ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №12022142360001027 від 28 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія НОМЕР_1 видане 19.12.2012 Тернопільським ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області видане на ім'я ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Виконання ухвали покласти на дізнавача ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7