1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/14/20 1-кп/335/144/2022
29 листопада 2022 р. Орджонікідзевський районний суду м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
процесуального прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107 б, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080050003478 від 04.10.2019, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
22 вересня 2019 року, приблизно о 10 годин 10 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем « Fiat Fiorino», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині проспекту Соборного, зі сторони проспекту Металургів в напрямку бульвару Шевченка в місті Запоріжжі. В цей час маршрутне таксі № 61 - автобус «Mersedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , здійснювало рух позаду, у попутному водію ОСОБА_6 напрямку. При цьому в салоні вказаного автобусу в якості пасажира перебувала ОСОБА_4 . Під час руху в межах середньої смуги проспекту Соборного, в районі будинку № 173 та перехрестя з вулицею 12 Квітня в м.Запоріжжі, водій ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог п.п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
П.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
П.10.4 «Перед поворотом праворуч або ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою»
змінив напрямок руху вправо, в напрямку правої смуги руху, де в цей час здійснював рух водій ОСОБА_9 , в результаті чого сталося дотичне зіткнення правої бічної частини автомобіля «Fiat Fiorino», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та лівої бічної частини автобуса «Mersedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті зіткнення, автобус «Mersedes-Benz 312D» виїхав за межі проїзної частини, зіткнувся з бетонним стовпцем та зупинився на тротуарі.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно з висновком експерта № 9-723/25-55 від 20.12.2019, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком судової медичної експертизи № 881 від 22.10.2019, пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді:
«закритого компресійного перелому першого поперекового хребця на тлі дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта, який кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день), та таке, що не було небезпечним для життя. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмету. Давність утворення тілесного ушкодження не суперечить строку, вказаному оглянутою і в наданій медичній документації».
Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання, та просив його задовольнити.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строку давності.
Потерпіла ОСОБА_4 , представник потерпілої - адвокат ОСОБА_5 при вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду, зазначивши про наявність цивільного позову потерпілої.
Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень ст. 286 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у п. 1 Постанови „ Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням давності є обов'язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 був вчинений 22 вересня 2019 року.
При цьому слід зазначити, що в силу ст.12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 минуло більше ніж три роки (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_6 приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
При цьому положення ч. 4 ст. 286 КПК України зобов'язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.
Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.
В даному випадку обвинувачений ОСОБА_6 скористався свої правом щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та має право на таке звільнення, суд в свою чергу роз'яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.
При вирішенні заявленого потерпілою ОСОБА_4 цивільного позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року №3 (зі змінами), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Верховний Суд у Постанові від 24.05.2018 року (справа № 531/2332/14-к) також зазначив, що відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
З огляду на вищевказане, цивільний позов у кримінальному провадженні слід залишити без розгляду та роз'яснити цивільному позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284, 286, 369 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12019080050003478 від 04.10.2019 відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, - закрити
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди на перетині вул.12 Квітня та пр.Соборного в м.Запоріжжя, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали : 01.12.2022 року о 13:00 год.
Суддя ОСОБА_1