пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 грудня 2022 року справа № 903/713/22
Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича,
за присутності в судовому засіданні: Романюк Л.С. - адвокат, представник ОСББ "Винниченка 47" (ордер на надання правничої (правової) допомоги АС №1048775 від 18.11.2022р., Свідоцтво ВЛ №985 від 19.12.2017р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Луцьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , м. Луцьк
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47", м. Луцьк
про визнання недійсним рішення загальних зборів
встановив: 15 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом від 15.09.2022р. до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47", оформленого протоколом загальних зборів від 24.06.2021р. №5, зокрема, в частині пункту 3 рішення щодо встановлення розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку.
В обгрунтування позовних вимог позивачем засвідчено, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , у вказаному будинку створене та на підставі Статуту, затвердженого рішенням установчих зборів співвласників від 11.11.2019р., діє Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47".
Рішенням загальних зборів ОСББ "Винниченка 47" від 24.06.2021р., оформленим протоколом загальних зборів №5, поряд з іншими питаннями порядку денного, було затверджено порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників на обслуговування банківського кредиту у ПАТ "Кредобанк" з розрахунку 13,50 грн. за 1 м.кв. площі починаючи з 01.07.2021р.
На думку позивача, при призначенні і проведенні зборів 24.06.2021р., ОСББ "Винниченка 47" було порушено порядок, встановлений для відповідної дії законом, що не відповідає статутним завданням ОСББ, кредит ПАТ "Кредобанк", на обслуговування котрого збільшувався розмір внеску, банком для ОСББ не видавався, відтак, рішення в частині пункту 3 щодо встановлення розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 , як співвласника ОСББ.
Зауважено, що ухвалення рішень з питань порядку денного зборів відбулось із порушенням Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", положень Статуту ОСББ, оскільки відповідачем не було повідомлено у встановлений спосіб та порядку позивача про скликання та проведення зборів, порядок денний зборів.
Відтак, порушення порядку скликання зборів, на думку позивача, виступає підставою для визнання рішення загальних зборів ОСББ недійсним.
Також засвідчено, що оскаржуване рішення Головою правління ОСББ було передане до ТОВ "Місцевий обчислювальний центр", відтак, співвласникам будинку, в т.ч. ОСОБА_1 , з 01.07.2021р. проводиться нарахування внеску на утримання будинку з розрахунку 13,5 грн. за 1 м.кв. площі. При цьому, ПАТ "Кредобанк" у відповідності до рішення зборів від 24.06.2021р. з дати прийняття рішення і по 15.09.2022р. (дата звернення до суду) кредит ОСББ "Винниченка 47" не надавав, а тому встановлення внеску в розмірі 13,5 грн. з метою обслуговування банківського кредиту у кредитній установі є необґрунтованим та безпідставним.
Визначене рішення загальних зборів ОСББ, зокрема, в частині встановлення розміру внеску саме з метою обслуговування ненаданого банківського кредиту, стосується та порушує охоронювані законом права та інтереси співвласника ОСББ.
Ухвалою від 20.09.2022р. за позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 20.10.2022р., запропоновано сторонам вчинити ряд дій та надати суду відповідні матеріали.
10 жовтня 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив ОСББ "Винниченка 47" від 07.10.2022р. на позовну заяву із обґрунтовуючими документами.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач засвідчує, що про скликання загальних зборів ОСББ "Винниченка 47" на 24.06.2021р. співвласники об'єднання були письмово повідомлені, окрім того, вони додатково були повідомлені шляхом розклеювання відповідних оголошень в загальнодоступних місцях.
Згідно виданої Центром надання адміністративних послуг у місті Луцьку інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна від 29.06.2019р. та 25.10.2021р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає даних про власника квартири АДРЕСА_1 .
Проживаюча та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 завжди стверджувала, що вона є власником даної квартири, а ОСОБА_1 є її сином, який зареєстрований і проживає окремо від неї та приходить до неї по потребі.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що документи, які б підтверджували право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру не пред'являлися, ОСББ "Винниченка 47" не направляло ОСОБА_1 , як співвласнику, письмове повідомлення про проведення 24.06.2021р. загальних зборів об'єднання.
Прибувши 24.06.2021р. на збори ОСББ "Винниченка 47" ОСОБА_1 вперше заявив що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Незважаючи на те що ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що він є власником даної квартири, він був допущений та прийняв активну участь у даних зборах, обговорював усі питання і голосно висловлював свою думку по кожному питанню. Однак, через відсутність доказів того, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в протоколі №5 від 24.06.2021р. та у додатку до даного протоколу він не був зазначений в якості учасника.
Факт присутності та участі 24.06.2021р. ОСОБА_1 на загальних зборах підтверджується заявами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які також 24.06.2021р. були та приймали участь у зборах.
Відтак, 24.06.2021р. ОСОБА_1 був присутній на загальних зборах ОСББ "Винниченка 47", не був позбавлений та використав можливості реалізувати своє право на участь в управлінні об'єднанням, як співвласник будинку, вираження своєї думки стосовно питань які розглядалися на загальних зборах та здійснити вплив на результати голосування, тому неналежне повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ не порушило права ОСОБА_1 і не є підставою для визнання недійсним пункту 3 рішення загальних зборів.
Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ "Винниченка 47" №5 від 24.06.2021р., із загальної кількості співвласників - 72 особи, загальна площа 3181,3 м.кв. на зборах були присутні 58 осіб, які володіють площею 2400 м.кв., що складає 75,44% від загальної кількості власників.
Відтак, загальні збори є правомочними оскільки на них були присутні. більше 50% членів об'єднання. За прийняття рішень голосували усі присутні на загальних зборах співвласники, тобто, 75,44% учасників об'єднання.
Пунктом 11 статті 3 Статуту ОСББ "Винниченка 47" передбачено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковими для. всіх співвласників.
Особа, яка звертається до суду із позовом про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47", повинна довести факти порушення її майнових прав та інтересів. При вирішенні спору про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Вирішуючи спір суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем .способу його захисту способам,. визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. При дослідженні питання достатності такого порушення для скасування прийнятих загальними зборами рішень суд повинен дослідити, чи відповідають прийняті рішення чинному законодавству, Статуту та меті діяльності ОСББ, чи змінився б результат голосування за умови участі позивача у загальних зборах, чи порушують спірні рішення права позивача і якщо так, то які саме.
Як вбачається з порядку денного та оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47", вирішувалися питання виконання будівельних робіт відповідно до пакету Б Програми "ЕНЕРГОДІМ" Фонду енергоефективності, отримання коштів на його здійснення та порядок їх сплати. Усі питання, які були прийняті на загальних зборах, були спрямовані на виконання обов'язків об'єднання, передбачені ст. 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за своїм змістом рішення відповідають чинному законодавству, Статуту та меті діяльності ОСББ. На підставі рішення загальних зборів, ОСББ "Винниченка 47" отримало кредит та профінансувало виконання будівельних робіт відповідно до пакету Б Програми "ЕНЕРГОДІМ" Фонду енергоефективності, в тому числі, встановлення в квартирі АДРЕСА_1 , співвласником якої є ОСОБА_1 , металопластикових виробів та зовнішнього утеплення квартири.
ОСОБА_1 просить визнати недійсним пункт 3 рішення загальних зборів ОСББ "Про встановлення порядку сплати, переліку, та розміру внесків і платежів співвласників в розмірі 13,5 грн. з метою обслуговування банківського кредиту", з чого вбачається, що предметом даного спору є незгода позивача із встановленим загальними зборами об'єднання розміром внесків і платежів співвласників. ОСОБА_1 вказує, що в наслідок реалізації спірного рішення у нього утворився необґрунтований борг з утримання будинку, але, як вбачається із повідомлення Місцевого обчислювального центру від 05.10.2022р., за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниця ОСОБА_3 , заборгованість по утриманні будинку станом на 01 жовтня 2022 року відсутня.
Позовна заява та додані докази не містять доказів того, що пунктом 3 рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47" на. ОСОБА_1 було покладено витрати не пропорційно належної йому частки у спільному майні, що могло б свідчити про несправедливий розподіл, витрат між співвласниками багатоквартирного будинку, та обґрунтованих пояснень щодо невідповідності змісту п. 3 рішення від 24.06.2021р. законам або Статуту, або законним правам та інтересам ОСОБА_1 .
При цьому відповідачем здійснюється повідомлення про очікувані судові витрати по оплаті адвокатських послуг у зв'язку із розглядом справи на суму 9 000 грн.
17 жовтня 2022 року позивачем до суду було скеровано відповідь від 17.10.2022р. на відзив відповідача у котрому засвідчено, що доводи, зазначені у відзиві, не спростовують фактів та обставин, наведених у позовній заяві, наведених у позові порушень вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" при організації та проведенні загальних зборів 24.06.2021р..
20 жовтня 2022 року до суду надійшла заява від 20.10.2022р. ОСОБА_2 (власник нежитлового приміщення площею 230,6 кв.м. у житловому будинку по АДРЕСА_1 та одночасно співвласник ОСББ "Винниченка 47") про його вступ (залучення) до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у порядку, визначеному ст. 50 ГПК України. При цьому було засвідчено, що ОСОБА_2 стало відомо про перебування в провадженні суду відповідної справи, останній приймав участь у загальних зборах ОСББ "Винниченка 47" на яких прийнято оскаржуване ОСОБА_1 в судовому порядку рішення, а майбутнє рішення у справі може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_2 , як співвласника ОСББ.
Згідно даних активної карти повітряних тривог та додатку карта тривог України, на території Волинської області з 10 год. 09 хв. 20 жовтня 2022 року було оголошено повітряну тривогу. У зв'язку з означеною обставиною судове засідання у справі, призначене на 10 год. 20 хв. 20.10.2022р., не відбулось.
Ухвалою від 20.10.2022р. сторін було повідомлено, що розгляд справи у підготовчому засіданні відбудеться 31.10.2022р., запропоновано позивачу надати заперечення на відповідь на відзив, запропоновано сторонам подати письмові пояснення щодо клопотання ОСОБА_2
26 жовтня 2022 року до суду надійшли заперечення ОСББ "Винниченка 47" від 25.10.2022р. на відповідь на відзив у котрих Об'єднання засвідчує, що посилання згідно яких ОСОБА_1 не приймав участі у загальних зборах ОСББ 24.06.2021р., оскільки його не було повідомлено про їх проведення, не заслуговує на увагу, тому що не повідомлення про проведення зборів не спростовує самого факту присутності ОСОБА_1 на зборах. Під час підготовки проведення зборів використовувались дані, отримані 29.06.2019р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, надані Центром надання адміністративних послуг у м. Луцьку, в яких немає даних про те що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вперше копію Свідоцтва про право власності на вказану квартиру ОСОБА_1 надав ОСББ "Винниченка 47" лише при поданні позовної заяви у даній справі. Вказана обставина свідчить, що ОСББ не знало і не могло знати, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , а тому не направлення йому повідомлення про проведення Загальних Зборів не порушувало вимоги чинного законодавства. Порушення порядку повідомлення не є безумовною підставою для скасування рішення загальних зборів, а тому, позивач має вказати чи порушує спірне рішення права позивача і якщо так, то яке саме. З наданих до суду заяв свідків вбачається, що 24.06.2021р. ОСОБА_1 був присутнім на загальних зборах ОСББ, не був позбавлений та використав можливості реалізувати своє право на участь в управлінні об'єднанням, як співвласник будинку, вираження своєї думки з приводу питань які розглядалися на загальних зборах та здійснити вплив на результати голосування.
28 жовтня 2022 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення/заперечення ОСББ "Винниченка 47" щодо клопотання ОСОБА_2 про його вступ (залучення) до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
31 жовтня 2022 року судом було зареєстроване клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності. При цьому позивач засвідчив на поданні усіх наявних доказів, зауважив, що сторона стосовно закриття підготовчого судового засідання у справі та призначення справи до розгляду по суті не заперечує. Щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , позивач заперечень не висловив.
Ухвалою від 31.10.2022р до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, було залучено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , код НОМЕР_1 ), зобов'язано сторін направити на адресу ОСОБА_2 матеріали, сформовані під час підготовчого провадження у справі, запропоновано третій особі надати суду та сторонам пояснення щодо позовних вимог, підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2022р.
Письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача від 10.11.2022р. із додатками та доказами поштового відправлення сторонам до суду надійшли 10.11.2022р.
У визначених поясненнях ОСОБА_2 зауважує, що на початку червня 2021 року на його адресу надійшло повідомлення про проведення чергових зборів ОСББ "Винниченка 47", з огляду на суттєвий інтерес до фінансових питань ОСББ, 24.06.2021р. він був присутнім на зборах, які проводились у дворі будинку по АДРЕСА_1 . На загальні збори прибуло ще орієнтовано 15-20 співвласників будинку. Головою зборів реєстрація присутніх на зборах не здійснювалась, будь-яких суперечок між присутніми на зборах співвласниками не відбувалось, заперечення щодо необхідності проведення тепломодернізації будинку ніхто з присутніх не висловлював, збори тривали не більше півгодини. По закінченні зборів голова зборів - ОСОБА_7 повідомила, що протягом наступного дня оформить протокол зборів та проведе збір підписів співласників. Таким чином, обставини викладені в заявах свідків, які бачили позивача на загальних зборах 24.06.2021р., а також те, що ОСОБА_1 приймав участь у зборах, зокрема, активно виступав із запереченнями, не відповідають дійсності.
На переконання третьої особи, загальні збори 24.06.2021р. були проведені з порушенням положень Статуту ОСББ та Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки було порушено порядок ухвалення рішень.
З протоколу №5 від 24.06.2021р. вбачається, що на загальних зборах ніби-то були присутні 58 осіб, які володіють площею 2400 м.кв. загальна площа 3181,3 м.кв. та результат проведення зборів - затвердження розміру внеску 13,5 грн. за 1м.кв. площі. В такому випадку всі присутні на зборах співвласники могли б підписати протокол відразу по ухваленню рішень 24.06.2021р., чого не відбулось. Натомість, до вказаного протоколу існує додаток №1 "Результати поіменного голосування", який також підписаний головою загальних зборів ОСОБА_7 та секретарем загальних зборів ОСОБА_9 .
На думку третьої особи, визначені результати поіменного голосування, оформлені додатком до протоколу №5 від 24.06.2021р. є письмовим опитуванням співвласників. Однак, вказане письмове опитування проведене з порушенням вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту об'єднання. З додатку до протоколу не вбачається протягом якого строку проводилось опитування. Особисто ОСОБА_2 , як власник, мав намір проголосувати "проти" при ухваленні рішень по окремих питаннях порядку денного, проте йому матеріалів письмового опитування не надали. Як вбачається з додатку №1, збір підписів здійснювався лише серед співвласників, які голосували "за" ухвалення рішень. Оскільки у протокол не вносились відомості про кількість присутніх на зборах 24.06.2021р., і результати голосування присутніх щодо питань порядку денного, та кількість осіб, які прийняли участь у письмовому опитуванні, неможливо встановити чи кількість голосів за ухвалення рішення була надана протягом 15 днів чи впродовж іншого часу.
Разом з тим, як вбачається з порядку денного зборів, метою проведення останніх 24.06.2021р. було прийняття рішень щодо надання повноважень правлінню на залучення кредитних коштів в якості джерела фінансування будівельних робіт, оплати робіт за такими договорами, здійснення технічного й авторського наглядів, проведення експертизи та сертифікації енергетичної ефективності будинку, після реалізації проекту, надання повноважень правлінню на укладення кредитного договору, погодження умов та підписання кредитного договору з ПАТ "КРЕДОБАНК" та встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників з метою обслуговування банківського кредиту.
Однак, кредитний договір з ПАТ "КРЕДОБАНК" укладений не був, ймовірно, через допущені порушення при оформленні протоколу, проте, розмір внесків з метою обслуговування банківського кредиту був збільшений до 13,5 грн. за 1 метр площі. Відтак з 01.07.2021р. співвласники сплачували кошти на обслуговування банківського кредиту з ПАТ "КРЕДОБАНК" , який фактично не отримували.
Ухвалою від 21.11.2022р., постановленою за результатами проведеного у даній справі за участю представника відповідача, третьої особи судового засідання (відображена в протоколі засідання суду), судом, не приступаючи до розгляду справи по суті, приймаючи до уваги неявку в судове засідання позивача (його представника), заявлене представником відповідача клопотання про долучення додаткових доказів, було відкладено судове засідання у справі на 01.12.2022р. Про відповідні процесуальні дії позивача було повідомлено ухвалою від 21.11.2022р.
У призначене на 01.12.2022р. у справі судове засідання з'явився лише представник відповідача. Позивач та третя особа в засідання суду особисто не з'явились, своїх представників до суду не направили.
30 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про здійснення судового розгляду справи по суті без участі позивача та його представника, підтримання позовних вимог.
Суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.
Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї №№2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач та третя особа, у відповідності до чинного законодавства, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити у відсутності позивача та третьої особи чи їх представників за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
При цьому враховано подане позивачем клопотання, а також те, що ухвалою від 21.11.2022р. явка представників сторін/учасників в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
До початку розгляду справи по суті судом було заслухано клопотання представника відповідача про поновлення процесуальних строків для подання додаткових доказів, заяву про долучення доказів, задоволено останні, про що постановлено відображену в протоколі судового засідання ухвалу, долучено до матеріалів справи клопотання ОСББ "Винниченка 47" від 21.11.2022р. із додатковими доказами, зокрема:
- довідку з Державного реєстру речових прав речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна у вигляді будинку АДРЕСА_1 станом на 18.11.2022р. відповідно до котрої ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (мати позивача) не зареєстровані в реєстрі прав власності, як співвласники квартири АДРЕСА_1 , що, на думку відповідача, виступає доказом відсутності у правління ОСББ "Винниченка 47" інформації стосовно того, що ОСОБА_1 є співвласником квартири;
- копію рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Винниченка 47" від 01.10.2022р., оформлене протоколом №8, щодо погодження (підтвердження) загальними зборами рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47", оформленого протоколом №5 від 24.06.2021р., зокрема, в частині п. 3 рішення;
- копію акту за підписами співвласників ОСББ "Винниченка 47" від 01.10.2022р. в підтвердження присутності (участі) на зборах 01.10.2022р. ОСОБА_1 та про його відмову у підписанні додатку №1 до протоколу загальних зборів.
- копію Статуту ОСББ "Винниченка 47".
Присутній в засіданні суду представник відповідача, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, а також у поясненні на відповідь на відзив, у клопотанні про долучення доказів щодо позову заперечив, здійснив заяву про вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позову.
Розглянувши матеріали справи, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про підставність пред'явлених позовних вимог.
При цьому, оцінюючи позицію сторін/учасників, викладену останніми у наданих суду заявах та поясненнях, досліджуючи матеріали справи, надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, спростовуючи та відхиляючи, а також підтримуючи ту чи іншу позицію сторін, викладену в обґрунтування пред'явленого позову та у заперечення позовних вимог, суд засвідчує наступне:
В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Судом встановлено, що у відповідності до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 21.12.2001р. Відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить громадянці ОСОБА_3 та члену її сім'ї ОСОБА_1 .
Частиною другою ст. 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
Частинами першою та другою статті 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).
Статтею 369 ЦК України унормовано, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Аналіз наведених положень закону, які визначають порядок розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності, дозволяє дійти висновку, що співвласники майна розпоряджаються цим майном за взаємною згодою, наявність якої презюмується.
При цьому кожен із співвласників є і співвласником багатоквартирного будинку, а тому має право на участь в управлінні багатоквартирним будинком.
Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
У будинку АДРЕСА_1 було створене Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47", яке на даний час діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів співвласників від 01.02.2021р., оформленого протоколом №4.
Як засвідчено позивачем в позові, не заперечується відповідачем, державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47" була проведена 11.11.2019р.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено положеннями Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (Закон №2866-ІІІ).
Статтею 1 Закону №2866-ІІІ встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 4 Закону №2866-ІІІ, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частиною 2 статті 4 Закону №2866-ІІІ встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).
Отже, вищезазначений Закон №2866-ІІІ визначає ОСББ, як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Стаття 10 Закону №2866-ІІІ визначає, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Рішенням від 24.06.2021р., яке оформлене протоколом №5 від 24.06.2021р., загальні збори ОСББ "Винниченка 47", поруч з іншим, з метою забезпечення виплат з обслуговування кредиту у ПАТ "Кредобанк", встановили (затвердили) розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , починаючи з 01.07.2021р. з розрахунку 13,50 грн. за 1 кв.м. на місяць.
Судом встановлено, а матеріалами справи не спростовано протилежного, що скликаючи на 24.06.2021р. загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, було порушено порядок їх скликання.
Відповідно до ст. 10 Закону №2866-ІІІ, вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
При цьому стаття 6 Закону №2866-ІІІ встановлює порядок скликання і проведення установчих зборів об'єднання.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Засвідчена норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник (співвласник); таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Вказана правова позиція відображена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі №904/2796/17.
Судом зауважується, пунктом 5 Статуту ОСББ "Винниченка 47" визначається, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням (головою правління) об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менш як за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Судом засвідчується, що у відповідності до наданих в судовому засіданні представником відповідача пояснень, оголошення про проведення загальних зборів 24.062021р. були розміщені на дошках оголошень під'їздів житлового будинку. Проте, відповідних доказів при цьому (копії тексту самого оголошення, матеріалів фотофіксації тощо) стороною відповідача суду не надано.
Приймаючи до уваги приписи ст.6 Закону №2866-ІІІ щодо порядку скликання і проведення установчих зборів об'єднання (відповідне повідомлення із визначенням з чиєї ініціативи скликаються збори, засвідченням місця і часу проведення зборів, визначенням проекту порядку денного зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом), на переконання суду, положення п. 5 Статуту ОСББ, котрим визначено (передбачено) порядок попереднього повідомлення співвласників про проведення загальних зборів шляхом публічного оголошення не пізніше ніж за 14.днів до дати проведення загальних зборів на дошках оголошень в житловому будинку об'єднання, не відповідає та суперечить приписам ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", відтак, на думку суду, повідомлення співвласників багатоквартирного будинку у спосіб, визначений п.5 Статуту ОСББ "Винниченка 47", не може свідчити про дійсне та належне повідомлення усіх співвласників, й, зокрема, позивача, про дату, час, місце та порядок денний загальних зборів, котрі відбулись 24.06.2021р.
Таким чином, порядок і спосіб повідомлення співвласників ОСББ "Винниченка 47" мав здійснюватись відповідно до положень Закону №2866-ІІІ та відповідати вимогам статті 6 цього Закону.
Однак, доказів на підтвердження вручення позивачу письмового повідомлення про проведення загальних зборів під розписку за 14 днів до дати проведення загальних зборів або доказів на підтвердження надіслання письмового повідомлення рекомендованим листом відповідач суду не подав, що є порушенням приписів ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач - ОСОБА_1 був повідомлений про проведення зборів шляхом надіслання відповідного поштового відправлення рекомендованим листом, або ж повідомлений під розписку.
Аналогічно матеріали справи не містять як доказів належного повідомлення про скликання зборів і іншого співвласника квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , так і доказів такого повідомлення усіх інших співвласників ОСББ "Винниченка 47".
Такий спосіб оповіщення, як розміщення оголошення про проведення загальних зборів на дошках оголошень під'їздів житлового будинку, що, в даному випадку, не підтверджене будь-яким доказом, не відповідає та прямо суперечить положенням ст. 6 Закону №2866-ІІІ.
Суд зауважує, що порушення порядку скликання зборів є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оскільки не дає можливості встановити факт отримання повідомлення та дату такого отримання та позбавляє співвласника реалізувати своє право на участь в управлінні об'єднанням.
Як слідує із правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 15.10.2020р. у справі №922/2575/19, "необізнаність учасника товариства про конкретні дату, час, місце проведення та порядок денний зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити співвласнику будинку реалізувати його право на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі у відповідних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу зборів тощо. Неповідомлений співвласник будинку позбавляється можливості володіти об'єктивною інформацією, що стосується управління будинком".
Відтак, відповідачем було порушено порядок скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, повідомлення співвласників ОСББ про питання порядку денного зборів, оскільки належним, визначеним законодавчими актами чином не повідомив позивача, як співвласника об'єднання, у спосіб, встановлений ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", про проведення загальних зборів 24.06.2021р., внаслідок чого ОСОБА_1 не був завчасно повідомлений із порядком денним загальних зборів, метою проведення останніх, відтак, не зміг належним чином реалізувати своє право на управління, довести свою позицію до відома інших учасників тощо.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.
При цьому, статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено обов'язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, обов'язок виконувати рішення зборів співвласників.
Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку) (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Зі змісту наведених положень законодавчих актів випливає, що співвласники майна багатоквартирного будинку наділені правами, зокрема, участі в управлінні будинку на відповідних зборах, приймати рішення щодо управління будинком та передання функцій з управління об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
За відповідних обставин, на переконання суду, відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в підтвердження повідомлення позивача про проведення 24.06.2021р. загальних зборів ОСББ "Винниченка 47", зокрема, у порядку, встановленому Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", порушення у зв'язку з цим прав позивача на участь в управлінні об'єднанням, виступають підставою для задоволення позову та визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47", оформленого протоколом №5 від 24.06.2021р., в частині, яке прийняте по третьому питанню порядку денного зборів "Про встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків та платежів співвласників з метою обслуговування банківського кредиту" - затвердження розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку №47, вул. Винниченка, м. Луцьк, починаючи з 01.07.2021р. з розрахунку 13,50 грн. за 1 кв.м. на місяць, зокрема, з огляду на порушення порядку призначення і проведення зборів, що не відповідає статутним завданням ОСББ та порушує права та законні інтереси позивача як співвласника ОСББ.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Суд приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
При цьому стосовно позиції та доводів відповідача, висловленої у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, у клопотанні про долучення доказів до справи, суд засвідчує наступне:
Недотримання ініціативною групою встановленого законом порядку повідомлення співвласників будинку, зокрема, позивача, про скликання установчих зборів порушує права позивача на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу діяльності ОСББ, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, які є суттєвими та могли потенційно вплинути на результати голосування, а позивач, як співвласник будинку позбавляється можливості реалізувати свої права та здійснити вплив на результати голосування.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласника об'єднання.
Судом здійснено висновки, про що засвідчено вище, про порушення прав співвласника ОСББ (позивача) внаслідок недотримання об'єднанням вимог закону про проведення загальних зборів, яке є складовою скликання зборів, через що позивач не зміг взяти участь у загальних зборах, бути завчасно усвідомленим про мету проведення зборів, питання порядку денного зборів, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, вчасно прибути та бути присутнім на загальних зборах тощо. Відповідне неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів в установленому законом порядку суттєво порушує його права, зокрема, право на участь у загальних зборах об'єднання та, відповідно, на участь в управлінні об'єднанням.
Аналогічно судом здійснено висновки, що головою правління ОСББ "Винниченка 47", як особою, що ініціювала проведення 24.06.2021р. загальних зборів, належним чином не виконано вимоги законодавчих актів щодо повідомлення позивача про проведення зборів шляхом надсилання повідомлення, яке б містило інформацію щодо питань порядку денного, та було надіслано завчасно (не менше ніж за 14 днів) до запланованої дати проведення загальних зборів співвласників, поштовим відправленням з описом вкладення за місцем його реєстрації/проживання.
При цьому своєчасне і належне повідомлення співвласника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту об'єднання у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ з підстав неповідомлення позивача, як учасника об'єднання про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника об'єднання на участь у загальних зборах та на участь в управлінні ОСББ підтверджена сталою судовою практикою (правовими висновками Верховного Суду).
Якщо співвласник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
На переконання суду, наявні в матеріалах справи заяви свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 06.10.2022р. будь-яким чином не спростовують здійснених висновків суду щодо встановленого факту неповідомлення ОСОБА_1 про скликання та проведення 24.06.2021р. загальних зборів ОСББ "Винниченка 47".
Критично суд оцінює позицію відповідача стосовно відсутності у ОСББ "Винниченка 47" інформації щодо обставин, за котрих ОСОБА_1 у відповідності до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 21.12.2001р. Відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради, поруч із своєю матір'ю, ОСОБА_3 , на праві спільної сумісної власності, є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Загальні засади та підстави набуття права власності визначає глава 24 ЦК України. Відповідно до ст. 328 цього Кодексу, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (приватизація, міна, купівля-продаж, дарування, спадкування та ін.)
На переконання суду про визначену обставину ОСББ "Винниченка 47" повинно було бути відомо саме з моменту створення (проведення державної реєстрації) ОСББ - 11.11.2019р., адже відповідне об'єднання створювалось для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами; основною діяльністю об'єднання є здійснення функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; об'єднання створювалось лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, відтак, саме на початковій стадії створення та реєстрації ОСББ відповідальні особи були зобов'язані вжити усіх дій та заходів, спрямованих на стовідсоткове встановлення усіх без виключення власників (співвласників) об'єктів нерухомості (квартир, нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
Щодо заперечень відповідача в аспекті оскарження позивачем лише частини рішення ОСББ "Винниченка 47" (пункту 3), а не рішення в цілому, судом зауважується, що відповідно до положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", положень Статуту ОСББ, загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є вищим органом управління об'єднання, котрі наділені правом приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Рішення загальних зборів ОСББ є обов'язковим для усіх співвласників об'єднання, у зв'язку з чим право на оскарження рішень загальних зборів належить лише співвласнику об'єднання, і таке право на оскарження не може бути обмежене повністю чи частково, стосуватися рішення загальних зборів в цілому чи у певній його частині.
Стосовно наявного в матеріалах справи рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47", оформленого протоколом №8 від 01.10.2022р., пунктом 4 котрого було підтверджено рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47" від 24.06.2021р., судом засвідчується, що таке рішення не приймається в якості належного та допустимого доказу, оскільки ні законодавчими актами України, ні положеннями Статуту ОСББ "Винниченка 47" не визначаються компетенція та повноваження загальних зборів на затвердження попередніх рішень загальних зборів іншим рішенням загальних зборів. Відтак, на думку суду, наявність рішення загальних зборів, оформленого протоколом №8 від 01 жовтня 2022 року, яким, серед іншого, підтверджено рішення загальних зборів ОСББ "Винниченка 47" від 24.06.2021р., жодним чином не спростовує недоліки, котрі були допущені при організації, скликанні та проведенні оскаржуваного в судовому порядку рішення загальних зборів ОСББ. Також засвідчується, що розглядаючи відповідний спір судом приймаються до уваги фактичні обставини справи, підтверджені тими чи іншими доказами, які виникли та існували на момент прийняття оскаржуваного рішення.
За вищевикладених обставин в сукупності суд дійшов висновку, що позивачем у встановленому порядку доведено та підтверджено підставність позовних вимог, порушення його прав та охоронюваних інтересів оскаржуваним в судовому порядку рішенням, відповідачем не спростовано доводів ОСОБА_1 , а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку, враховуючи висновки суду про підставність позовних вимог, доведення спору до суду з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору на суму 2 270 грн.), котрі поніс ОСОБА_1 , слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 129 ГПК України за рахунок ОСББ "Винниченка 47" в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 73-80, 123, 129, 130, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47", оформлене протоколом загальних зборів від 24.06.2021р. №5, зокрема, в частині пункту 3 рішення щодо затвердження розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , починаючи з 01.07.2021р. з розрахунку 13,50 грн. за 1 кв.м. на місяць.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 47, код ЄДРПОУ 43344184) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 10.06.1997р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 2 481 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
4. Наказ на виконання пункту 3 резолютивної частини рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
З врахуванням ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення
складено 02.12.2022р.
Суддя В. А. Войціховський
рішення направити:
- представнику ОСОБА_1 адвокату Карпуку Андрію Сергійовичу ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
- Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Винниченка 47" (doctorpravo@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_3 );
- ОСОБА_2. ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).