79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.08.10 Справа№ 14/93
За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів
Про стягнення 3 725 732,74 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Хороз І.Б.
Представники сторін:
від позивача - Працьовита С.М. -представник
від відповідача -не з»явився
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу судом роз»яснено. Заяви про відвід судді не надходили.
Суть спору: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, подала на розгляд до господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, 3 725 732,74 грн. заборгованості, в тому числі : 3 075 752,15 грн. основного боргу; 304 996,70 грн. пені, 262 635,99 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 82 347,90 грн.; просить відшкодувати судові витрати по справі : 25500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 16.06.2010 року господарський суд Львівської області порушив провадження у справі за зазначеною позовною заявою та призначив розгляд справи на 06.07.2010 року.
Позивач ухвалу про порушення провадження у справі отримав 21.06.10р., про що свідчить поштове повідомлення за № 4742046, а відповідач - 19.06.10р. (поштове повідомлення № 4741993).
Представник позивача в судове засідання з»явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.06.10р. виконав частково.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав 06.07.10р. зареєстроване в канцелярії господарського суду клопотання б/н від 06.07.10р., у якому просить розгляд справи відкласти, у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника, оскільки представник товариства, який безпосередньо ознайомлений із матеріалами даної справи знаходиться у відрядженні в місті Києві ( в додаток додано копію витягу з наказу про відрядження юриста ВАТ «Львівгаз»Станька М.М. до господарського суду міста Києва в період з 04.07.10р. по 07.07.10р). Клопотання відповідача суд задоволив.
За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.
Ухвалою від 06.07.10р. розгляд справи відкладено на 11.08.10р та зобов»язано ситорони виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі та надати витребовувані документи..
В судове засідання 11.08.2010 року забезпечив явку повноважного представника лише позивач; вимоги суду виконав. Заявлені у позовній заяві вимоги підтримує в повному обсязі .
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив; в канцелярії господарського суду Львівської області 10.08.10р. зареєстроване від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, оскільки 11.08.2010 року відбудеться скликання позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ «Львівгаз», участь у яких бере весь склад юридичного відділу Товариства. А також у зв»язку з великим обсягом роботи юридичного відділу Товариства та складністю справи, працівники юридичної служби ВАТ «Львівгаз»не можуть вчасно та якісно підготуватися до розгляду справи, а тому Товариство не може реалізувати своє право передбачене статтями 22 та 28 ГПК України і надіслати свого представника для участі в судовому засіданні 11.08.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача з клопотанням відповідача ознайомлений, письмово висловив заперечення проти відкладення розгляду справи. Представник позивача вважає, що загальні збори акціонерів ВАТ «Львівгаз», великий обсяг роботи юридичного відділу, відпустка одного з працівників юридичної служби не є обставинами які унеможливлюють забезпечити явку повноважного представника відповідача в судове засідання та подати до суду в межах строку, передбаченого для розгляду спору, відзив на позовну заяву; складності даної справи не вбачає; звертає увагу суду на те, що відповідач вдруге не виконує вимоги суду ( розцінює цю обставину як затягування розгляду справи по суті). Представник позивача письмово висловив заперечення проти продовження строку вирішення спору понад строки, встановлені ч.1 ст.69 ГПК України.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вислухавши доводи і заперечення представника позивача, враховуючи строки вирішення спору по даній справі та відсутність від однієї із сторін клопотання про продовження строку вирішення спору з обґрунтуванням винятковості такого випадку, суд не вбачає за можливе задоволити клопотання відповідача від 10.08.2010 р №б/н ( вх.. №15082 від 10.08.10 р) та відкласти розгляд справи.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення та повідомлено коли буде складено повне рішення: виходячи із вимог ч.4 ст.85 ГПК України ( у строк не більше п»яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення),16.08.2010 р.
Під час розгляду справи судом встановлено.
30 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (покупець) та ДК «Газ України»(постачальник) був укладений договір поставки природного газу №06/09-88. Згідно з цим договором ДК»Газ України»передав у власність покупцю у період січень-грудень 2009 року природний газ на загальну суму 3 075 752, 15 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу ( додаються до матеріалів справи).
У відповідності до п.5.1 Договору остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Покупець свої зобов»язання у встановлені договором строки не виконав, за поставлений природний газ не розрахувався.
У зв»язку з тим, що ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»порушило умови договору та не розрахувалось з позивачем за поставлений природний газ у встановлені договором строки, ДК «Газ України»звернулось із позовом про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних за весь час прострочення.
На момент звернення з позовом до суду сума боргу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»становила 3 075 752,15 грн.
Згідно розрахунку пені з 10.12.2009 р по 10.06.2010 року ( 182 дні) загальна сума пені, заявлена до стягнення складає 304 996,70 грн.
Відповідно до п.6.1 договору, п.2 ст.625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з березня 2009 року по березень 2010 року. Згідно розрахунку позивача, сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, склав 262 635,99 грн. Відповідно до розрахунку трьох відсотків річних, здійсненого за період з 11.03.2009 року по 10.06.2010 року, 3% річних від основного боргу складають 82 347,90 грн.
Ціна позову ( борг + пеня + сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів +3 % річних) становить 3 725 732,74 грн.
Відповідач відзиву, заперечень на позов суду не надав.
Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, при прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не пе6редбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст.526 ЦК України ( ст.193 ГК України) зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов»язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування -це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.
Відповідач обставин, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору від 30 січня 2009 року поставки природного газу №06/09-88, укладеного між позивачем ( постачальником) та відповідачем (покупцем) у період січень -грудень 2009 року, позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 057 752,15 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу за вказаний період, наявними у справі, розрахунком позивача.
Вимога про стягнення 3 057 752,15 грн. основного боргу обґрунтована; заперечень щодо заявленої до стягнення суми боргу, чи доказів її погашення відповідач не надав, відтак в цій частині заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до п.6.1 договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх обов»язків по цьому договору сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та встановлену чинним законодавством України.
Пунктом 6.2 договору передбачено, у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору покупець зобов»язується (крім суми заборгованості) сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.8 договору неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Позивачем правомірно нараховано відповідачу, на підставі п.6.2 договору, у відповідності до п.6 ст.231 ГК України, ст.ст.258,549-551 ЦК України, за несвоєчасну оплату спожитого газу пеню на суму 304996,70 грн. В цій частині заявлені вимоги підлягають до задоволення в сумі 304 996,70 грн. за проведеним позивачем розрахунком.
Відповідач заявлені вимоги щодо пені не заперечив .
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочення. Інфляційні підлягають до стягнення в сумі 262 635,99 грн. відповідно до проведеного позивачем розрахунку.
В частині стягнення 3 % річних в розмірі 82 347,90 грн., то вони також підлягають задоволенню, оскільки розраховані відповідно до ст.625 ЦК України.
Позов підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст..1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,82,84,85, 116 ГПК України
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»( 79039, м. Львів, Шевченківський район, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України «( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 3 075 752,15 грн. заборгованості, 304 996,70 грн. - пені, 82 347,90 грн. -3 % річних, 262 635,99 грн. інфляційних втрат, 25 500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя