79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.08.10 Справа№ 7/129
за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів
до відповідача підприємство житлово-комунального господарства Моршинської міської ради
про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,;
ціна позову: 15000грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Дубенюк Н.А.
Представники:
від позивача - Нирка М.М., головний спеціаліст (юрисконсульт), (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача -Баран М.В. - представник, довіреність в матеріалах справи.
Суть спору:
Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства; ціна позову 15000грн.
Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема, претензією №128 від 14.05.2010р., розрахунком розміру заподіяних збитків, листом Відповідача Позивачу №642 від 10.06.2010р., платіжним дорученням №123 від 10.06.2010р., довідкою Відповідача №119 від 16.02.2010р., актом перевірки вимог природоохоронного законодавства №10/17-10 від 09-16.02.2010р., протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод №59 від 22.02.2010р., №821 від 09.11.2009р., аналізами №849, №513, №660, реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції та поштовими квитанціями з відбитками поштових штемпелів, ст.ст.20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.111 Водного кодексу України, ст.ст.2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/129 від 13.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 40хв. 26.07.2010р. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/129 від 26.07.2010 року розгляд справи відкладався з підстав та причин, зазначених в ухвалі.
Представникам Позивача та Відповідача протягом розгляду справи оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/126 від 13.07.2010р. та від 26.07.2010р., які скеровані та отримані Сторонами (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихіної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.
Заяви про відвід судді не надходило.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано довіреність по справі та клопотання від 26.07.2010р. про відкладення розгляду справи
Представник Відповідача в судове засідання з”явилась, позовні вимоги визнала, зазначила про часткову оплату завданих збитків.
Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано наступні документи: довіреності на право здійснення представництва; довідку про збитковість підприємства Відповідача; довідку серії АБ №094762 про включення Відповідача в ЄДРПОУ; клопотання про розтермінування виконання рішення; заяву про визнання позову та клопотання про розтермінування виконання рішення; клопотання про припинення провадження у справі; платіжні доручення з відмітками банку про сплату 10000грн. боргу.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.
Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишьного природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною підземних вод.
Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №10/17-10 від 09-16.02.2010р., проведеної у підприємстві житлово-комунального господарства Моршинської міської ради, підприємство надає послуги населенню міста по водопостачанню та водовідведенню; підприємство ЖКГ Моршинської міської ради здійснює спеціальне водокористування у частині забору підземних та поверхневих вод та скиду вод у ріку Бережниця (бассейн ріки Дністер) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 15.05.2007р. №Укр.-1716/Льв, ГДС на термін до 15.05.2009р. та дозволу на спеціальне водокористування, виданного Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 15.05.2009р. №Укр.-1716-09/Льв, ГДС на термін до 15.05.2010р.
Відповідно до зазначеного акту, в тому числі встановлено, що очисні споруди знаходяться на реконструкції; відведено зворотних вод з очисних споруд в р.Бережниця -- 612,3м3; очисні споруди працюють неефективно, здійснюється тільки механічна очистка стічних вод, що призводить до забруднення поверхневих вод р.Бережниця (бассейн ріки Дністер), і є порушенням ст.ст.44, 70, 95, 100, 110 Водного кодексу України; на території м.Моршин скид виробничих стічних вод в систему каналізаційних мереж не проводиться; підприємство щоквартально та щорічно звітується за формою 2-ТП (водгосп); Державною екологічною інспекцією в Львівській області ведеться вибірковий контроль за якістю стічних вод, та в акті наведені дані вибіркового контролю.
Згідно акту перевірки, за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. скинуто 612,3тис.м3 недостатньо очищених стічних вод; за період з 01.01.2009р. по 24.08.2009р. скинуто 398315м3 недостатньо очищених стічних вод.
В акті зазначено, що Позивачем за скид недостатньо очищених стічних вод в річку Бережниця Відповідачу були нараховані збитки за період з 11.11.2008р. по 24.08.2009р., які добровільно відшкодовані. Тому нарахування збитків за забруднення поверхневих вод внаслідок неефективної роботи очисних споруд та скид недостатньо очищених зворотних вод в ріку Бережниця буде проводитись за період з 25.08.2009р. по 16.02.2010р. За даний період з 25.08.2009р. по 16.02.2010р. скинуто 278985м3 недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд в р.Бережниця (згідно наданої довідки від 16.02.2010р. №119). 16.02.2010р. для проведення лабораторного контролю якості стічних вод, що скидаються в р.Бережниця, відібрано пробу стічної води та направлено у відділ інструментально-лабораторного та радіаційного контролю Позивача (акт відбору проби води від 16.02.2010р. №1).
Підтвердженням вимірювань проб води є наявні в матеріалах справи протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб води №59 від 22.02.2010р., №821 від 09.11.2009р., №849 від 18.12.2009р.
Якісні та кількісні характеристики забруднення підтверджені наявними в матеріалах справи аналізами №849, 513, 660.
Відповідно до довідки Відповідача №119 від 16.02.2010р., за період з 25.08.2009р. по 31.12.2009р. включно прийнято на очистку та скинуто в ріку Бережниця 213985м3 стічних вод, з 01.01.2010р. по 16.02.2010р. включно прийнято на очистку та скинуто в ріку Бережниця 65000м3 стічних вод.
Згідно розрахунку розміру заподіяних збитків, сума збитків становить 20090,90грн.
Позивачем скеровано Відповідачу претензію №128 від 14.05.2010р. з вимогою сплатити збитки в розмірі 20090,90грн.
Відповідно до платіжного доручення №123 від 10.06.2010р., Відповідачем згідно претензії сплачено 5090,90грн., про що повідомлено Позивача листом №642 від 10.06.2010р.
Відповідно до п.б ч.1, ч.2 ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; при використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню та виснаженню природних ресурсів.
Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно ч.1 ст.70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.
Відповідно до ч.1, п.«Є»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Крім того, відповідно ч.2 ст.111 Водного кодексу України, до абзацу 2 п.3 «Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. №18, стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем подано клопотання №770 від 03.08.2010р. про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що після порушення провадження у справі ним відшкодовано збитків на загальну суму 10000грн.
На підтвердження своїх доводів Відповідачем представлено пплатіжні доручення №182 від 03.08.2010р. на суму 5000грн. та №181 від 03.08.2010р. на суму 5000грн.
З доводами Відповідача про часткове відшкодування шкоди після пред'явлення позову в розмірі 10000грн. Позивач погодився.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння Відповідачем збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, суд вважає, в тому числі доводи щодо часткового відшкодування шкоди, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 15000грн. заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитків підлягають до задоволення в розмірі 5000грн, в частині стягнення 10000грн. провадження у справі слід припинити..
Щодо клопотань Відповідача про розтермінування виконання рішення господарського суду Львівської області по даній справі суд зазначає, що в клопотанні судом відмовлено як в необгрутованому, оскільки Відповідачем представлено лише довідку про розмір збитків підприємства станом на 01.07.2010р., та не наведено жодних доводів і не представлено доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи роблять його неможливим.
Згідно п.49 ст.6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Відповідно, стягнення заподіяних збитків повинно відбуватись у точній відповідності з вимогами чинного законодавства України.
04.08.2010 року, у відповідності до вимог ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.08.2010 року.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст. 153 Господарського кодексу України, ст.ст.п.3 ст. 44, ч.1 ст. 70, ч.1, 2 ст. 111 Водного кодексу України, ст.ст.16, 20, 35, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.49 ст.6 , п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», положенням про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, «Порядком визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. №18, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради (82482, Львівська обл., м. Моршин, вул. Привокзальна, б.47, код ЄДРПОУ 31475513) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки всього в розмірі 5000грн., які зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.
3. Стягнути з підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради (82482, Львівська обл., м. Моршин, вул. Привокзальна, б.47, код ЄДРПОУ 31475513) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22090200) 150грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22050000) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.
4. В частині стягнення 10000грн. провадження у справі припинити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя