Справа № 364/622/22
Провадження № 2/364/221/22
01.12.2022 року Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Глазкової Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Кулинич Г.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Володарка Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Володарського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у сторін є спільна дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач за рішенням Володарського районного суду від 10.10.2019 сплачував аліменти на утримання ОСОБА_2 на час її навчання у розмірі ј частки від усіх доходів, проте згідно постанови Володарського відділу державної виконавчої служби від 08.07.2022 виконавче провадження закрито у зв'язку з закінченням строку, на який стягувались аліменти. На даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчання на 1 курсі факультету початкової освіти освітнього ступеню Магістр в Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Тичини.
На підставі викладеного позивач просила суд стягнути аліменти на утримання спільної повнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку.
Ухвалою суду від 27.10.2022 до участі у справі залучено третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 .
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що він є пенсіонером за віком у зв'язку з цим сам потребує медичної допомоги, оскільки має заховрювання серцево-судинної системи, отримує щомісячно пенсію у розмірі 3449,53 грн, також на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема йому відомо, що його дочка працює та отримує дохід, з урахуванням положень ст.199 СК України та відсутності можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем та третьою особою у судовому засіданні на відзив на позовну заяву надані копії медичних документів, відповідно до яких ОСОБА_2 потребує коштів на лікування, зазначили, що відповідач ще додатково працює водієм, має автомобіль, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу доньці.
Ухвалою суду від 24.11.2022 обидві сторони зобов'язано надати докази на підтвердження обставин щодо праці відповідача на посаді водія та наявності на час розгляду справи автомобіля.
Позивач в судовому засіданні надала аналогічні пояснення, які вказані у позові та у попередніх судових засіданнях, також зазначила, що вона є інвалідом, працює, проте самостійно не може утримувати доньку та кошти їй необхідні зокрема для навчання та лікування, додала, що сама потребує лікування. Зазначила, що у відповідача є автомобіль, земельна ділянка, він працює на двох роботах, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу третій особі на період навчання.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, пояснила, що наразі навчається в університеті на першому курсі, навчання та сесії здійснюється дистанційно, їй необхідні кошти на інтернет, проїзд до закладу навчання, додала, що нещодавно придбала ноутбук для навчання. Також зазначила, що працює і отримує дохід, зокрема як студентка отримує стипендію.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, з урахуванням обставин викладених у відзиві та наданих доказів.
На виконання ували суду від 24.11.2022 року представник відповідача надав довідку про розмір стипендії, яку отримує третя особа у справі та розмір заробітної плати позивача, у іншій частині ухвала суду не виконана. Крім того, позивачка надала суду копію полісу на підтвердження наявності на момент розгляду справи у відповідача транспортного засобу.
Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши надані сторонами письмові докази у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у селищі Володарка Київської області, актовий запис № 52. Батьком записаний ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою №361 від 03.10.2022, виданою Уманським державним педагогічним університетом ім.П.Тичини ОСОБА_2 навчається на 1 курсі освітнього ступеня магістр за денною формою навчання, спеціальність не зазначена.
Відповідно до копії довідки № 822 від 06.10.2022 виданої адміністратором відділу «ЦНАП» виконавчого комітету Володарської селищної ради встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
З копії постанови старшого державного виконавця Володарського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 364/1071/19, виданого Володарським районним судом Київської області закінчено.
З оригіналу довідки за вих. № 263 від 05.10.2022 встановлено, що ОСОБА_2 працює у закладі загальної середньої світи вихователем (0,75 ставки) та учителем інформатики в початкових класах 3 години з 01.09.2020 і її середньомісячна заробітна плата становить 5454 грн.
ОСОБА_2 надано копії медичних документів, відповідно до яких остання за період з 2012 року по 25.05.2022 року зверталась до медичних установ ( а.с. 55-59).
З копії рішення Володарського районного суду Київської області від 17.12.2012 року встановлено, що під час поділу спільного майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , останньому виділено на праві приватної власності автомобіль марки «опель Омега, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про доходи № 697 від 17.11.2022, виданої навчальним закладом, де наразі навчається третя особа у справі, ОСОБА_2 отримує стипендію, зокрема за жовтень 2022 у розмірі 2000 грн.
Позивачка ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, що підтверджується копією відповідного посвідчення у матеріалах справи.
З копії посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 02.06.2022 встановлено, що відповідач є пенсіонером за віком.
Довідкою про доходи № 8474 7038 7344 8418 підтверджується отримання ОСОБА_4 пенсії за період з квітня 2022 по вересень 2022 у загальному розмірі 20697, 18 грн.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 23.01.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Київській області вбачається, що у ОСОБА_4 є друга малолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З акту обстеження матеріально- побутових умов сім'ї № 152 від 31.10.2022 ОСОБА_4 мешкає за адресою АДРЕСА_2 у складі сім'ї дружини ОСОБА_6 та малолітнього сина ОСОБА_5 . З вказаного акту у відповідному розділі наявність транспортних засобів міститься відмітка про відсутність таких. Зокрема, також встановлено, що відповідач має земельну ділянку 0.19 га.
З копії медичних документів, наданих представником відповідача вбачається, що ОСОБА_4 за період з 2018 року проходив лікування, зокрема у лютому 2022 року звертався до медичної установи з приводу захворювань серцево-судинної системи ( а.с. 26-38).
Позивачка надала суду копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за 2010-2011 роки автомобіля марки «опель Омега, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підтвердження наявності на час розгляду справи у відповідача на праві приватної власності відповідачу.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано довідку про те, що ОСОБА_2 навчається у вищому навчальному закладі, копії медичних документів, відповідно до яких остання потребує лікування та обстеження.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту прав повнолітньої дитини на отримання від відповідача матеріальної допомоги на її утримання, у зв'язку з продовженням навчання. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їхніх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Наведеному відповідають і роз'яснення, викладені в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, суд зазначає, що статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини, що склались між сторонами справи регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання, даний обов'язок повкладається саме на позивача.
Суд у відповідності до ст. 13 ЦПК України розглядає справи за зверненням особи та у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 , є повнолітньою донькою відповідача ОСОБА_4 , яка продовжує навчання та не досягла на даний час 23-річного віку, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач повинен виконувати свій обов'язок щодо її утримання на період навчання.
Дохід відповідача від отримання пенсії щомісячно становить приблизно 3450 грн, він на утриманні має малолітню дитину, крім того має земельну ділянку у власності.
Також встановлено, що ОСОБА_2 працює, отримує заробітну плату та стипендію, та її щомісячний дохід у загальній сумі становить 7454 грн., що вдвічі перевищує дохід відповідача.
З наданих обома сторонами доказів на підтвердження звернення до медичних установ та потреб у лікуванні, суд приймає лише довідку про звернення третьою особою до лікаря з метою проведення комп'ютерної томографії від 25.05.2022 та копію виписки із медичної карти відповідача від 02.11.2022. Інші докази у виді медичних документів, які надані суду під час судового розгляду, датовані 2012,2013, 2018, 2019 та 2021 роками, у зв'язку з цим суд доходить висновку, що останні не підтверджують обставин, на які посилались сторони. Зокрема, суд звертає увагу, що за попереднім виконавчим листом з відповідача стягувались аліменти у розмірі ј частки від усіх видів заробітку з 10.09.2019 по 08.07.2022.
Доводи позивачки, що вона сама потербує лікування у зв'язку з чим необхідні кошти, відхиляються судом, оскільки не є предметом розгляду справи.
Інших доказів, на які вона посилалась як на наявність можливості надавти відповідачем матеріальної допомоги, суду не надано.
Проаналізувавши зазначені вище обставини у їх сукупності, а також враховуючи, що позивач є інвалідом, працює, третя особа також працевлаштована, отримує заробітну плату та стипендію, сукупний щомісячний розмір яких перевищує розмір щомісячного доходу батька, беручи до уваги, що обов'язок на утримання повнолітньої доньки покладається на обох батьків, та форми навчання, яка наразі є дистанційною у зв'язку з чим третя особа не потребує затрат на проїзд та проживання за місцем знаходження навчального закладу, враховуючи, що відповідач є пенсіонером та на його утриманні знаходиться малолітній син, якого він згідно закону також зобов'язаний утримувати до досягнення ним повноліття, з урахуванням вимог розумності і справедливості, принципів змагальності та диспозитивності, суд вважає, що позивачем у відповідності до ст. 81 ЦПК України не доведено наявність усіх юридичних фактів, що у своїй сукупності є підставою для стягнення аліментів на повнолітню доньку згідно ст. 199 СК України, зокрема не надано належних доказів про другу роботу відповідача та належних доказів на підтвердження обставин, що ОСОБА_2 потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, оскільки сам факт навчання не є безумовною підставою для стягнення з відповідача коштів на утримання повнолітньої особи на період її навчання.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого позову, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача у разі відмови у задоволенні позову, позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. 180-182, 183,199 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.12. 2022 року.
Суддя Ю. О. Глазкова