Справа № 357/6736/22
2-а/357/154/22
02 грудня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції; 2) інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області рядового поліції Москалика Тараса Ігоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАП № 5617035, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову вказував, що він є вимушено переміщеною особою та зареєстрований як переселенець, з початку російської агресії 24.02.2022 року по 20.03.2022 року знаходився в м. Маріуполь, а згодом був задіяний як волонтер по доставці матеріальної допомоги в Гуманітарний центр для вимушених переселенців з Маріуполя «Я - Маріуполь», який знаходиться за адресою площа Галицька, 15 у Львові. 15.07.2022 року поблизу Гуманітарного центру знайти вільне місце не вдалося, тому з метою розвантаження гуманітарної допомоги він зупинив автомобіль «Fiat Panda» д.н. НОМЕР_1 на вулиці Січових Стрільців. Після доставки вантажів до Гуманітарного центру виявилось, що його автомобіль евакуйовано на штрафний майданчик. 15.07.2022 року відносно нього була винесена оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої позивач здійснив стоянку в зоні дії знаку 5.45, чим порушив п. 8.4 ПДР України. Позивач не погоджується з винесеною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відсутні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення.
08.08.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
10.08.2022 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.
15.08.2022 року через систему «Електронний суд» позивач надав до суду клопотання на виконання ухвали судді про залишення позову без руху, а в заяві від 10.08.2022 року вказано про поважність причин пропуску строку звернення до суду через повернення раніше поданої позовної заяви відповідно до ухвали суду по справі № 357/6148/22 від 27.07.2022 року.
19.08.2022 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі в якості співвідповідача інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області рядового поліції Москалика Тараса Ігоровича.
В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про отримання 02.09.2022 року відповідачами відповідних документів від суду по даній справі, направлене на адресу позивача рекомендоване повідомлення повернулось на адресу суду неврученим, разом з цим позивач зареєстрований в системі «Електронний суд».
Відзив (заперечення) на позовну заяву та будь-які інші заяви на адресу суду не надходили.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
15.07.2022 року постановою серії ЕАР № 5617035, складеною інспектором УПП у Львівській області рядовим поліції Москаликом Т.І., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 6 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1 020 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 15.07.2022 року о 15:55 год. м. Гнатюка, 2, ОСОБА_1 керуючи ТЗ здійснив стоянку у зоні дії знаку 5.45 з додаванням таблички 7.17 (інвалід), чим порушив п. 8.4. «ґ» ПДР України - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків.
Наявна у справі копія постанови від 15.07.2022 року містить в собі відомості про долучення до неї додатків (доказів): акт затримання транспортного засобу. Зазначено, що ОСОБА_1 отримав копію постанови.
В матеріалах справи містяться копії наступних документів: паспорт позивача; довідка про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо-переміщеної особи № 0000366713 від 17.10.2017 року; свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 від 26.05.2022 року; довіреність на позивача про право експлуатації ТЗ; скріншот з відеозапису телеканалу «Суспільне Львів».
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У даній справі позивач звернувся до суду з позовом 08.08.2022 року через систему «Електронний суд» з метою оскарження постанови від 15.07.2022 року, тобто більше ніж через десять днів після отримання копії постанови.
Разом з цим, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається про повернення судом адміністративного позову до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ухвали судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2022 року по справі № 357/6148/22, при цьому за змістом цієї ухвали позовна заява була подана до суду 25.07.2022 року, тобто у встановлений десятиденний строк.
З огляду на своєчасне звернення до суду з адміністративним позовом вперше, а також відсутність зволікань при подачі даного адміністративного позову, враховуючи відсутність відомостей про отримання позивачем ухвали від 27.07.2022 року по справі № 357/6148/22, суд визнає причини пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом поважними, отже вказаний строк підлягає поновленню.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 6 статті 122 КУпАП України встановлена відповідальність водіїв за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю", що тягне за собою накладення штрафу в розмірі від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 8.4. «ґ» ПДР України інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Разом з тим, розділ 5 ПДР України «Інформаційно-вказівні знаки» не містить відомостей про знак 5.45, а розділ 7 ПДР України «Таблички до дорожніх знаків» вказує, що знак 7.17 «Особи з інвалідністю» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 і 5.43 для позначення місця (або спеціально відведеної частини майданчика) для стоянки транспортних засобів, на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» відповідно до вимог цих Правил.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Вказаний вище правовий висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 року, справа №463/1352/16-а.
Відповідно до Правил дорожнього руху України табличка 7.17 «Особи з інвалідністю» застосовується зі знаками 5.42.1, 5.42.2 і 5.43, а постанова містить відомості, що дана табличка була встановлена зі знаком 5.45.
Згідно п. 1.10 розділу 1 (Загальні положення) ПДР України, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Позивач вказує, що зупинився на вулиці Січових Стрільців, а з постанови вбачається саме про стоянку автомобіля на вул. Гнатюка, 2, що підлягає доведенню суб'єктом владних повноважень. Дані вулиці є сусідніми, однак наявні в матеріалах справи докази не дають суду можливості встановити дійсні обставини справи.
Також суд не має змоги встановити чи з'ясував інспектор поліції причини (обставини) даної зупинки (стоянки) з метою повного, всебічного і об'єктивного встановлення обставин справи, зважаючи на пояснення позивача про вимушену зупинку.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем конкретного адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи доводи заперечень та незгоду позивача з постановою інспектора поліції, внаслідок чого він звернувся до суду з адміністративним позовом, а також невиконання відповідачами встановленого обов'язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку за необхідне скасувати оскаржувану постанову.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора УПП у Львівській області рядового поліції Москалика Т.І. ЕАР № 5617035 від 15.07.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяА. Ю. Цуранов