Єдиний унікальний номер № 285/6339/22
Провадження № 1-кп/0285/672/22
01 грудня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 285/6339/22 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноводськ Туркменістан, громадянина України, зареєстрованого за адресою; АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, -
встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме, згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_4 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), починаючи з 2014 року спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.
За цих обставин, Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року РФ визнана державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв'язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства (зокрема і воєнні злочини).
В подальшому, 24 лютого 2022 року військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через її державні кордони та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з цим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який востаннє продовжено до 19.02.2023 Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 жовтня 2022 року, у ОСОБА_3 , з мотивів ідеологічно-політичних уподобань щодо підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України, виник злочинний умисел до підтримки дій і рішень держави-агресора - РФ, шляхом поширення публічних закликів до невизначеного кола осіб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 23 жовтня 2022 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 , будучи достовірно обізнаним про факт здійснення збройної агресії РФ проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення, діючи умисно з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед населення, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , серед невизначеного кола осіб, зокрема у присутності мешканців с. Гульськ, Новоград - Волинського району та інших осіб, які перебували в центрі села поруч з магазинами та кафе, діючи умисно, публічно закликав до підтримки рішень та дій держави - агресора-рф, висловлюючи наступні заклики: «...прийдет российская армия всех освободит и тогда действительно настанет мир», «...вы еще не видели настоящей войны, прийдут путинские войска и наведут порядок как в росии», «...вы еще увидите, что такое путинский режим».
Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 , що був представлений захисником ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_3 від 24.11.2022 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.
Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєні інкримінованого йому кримінального проступку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-1 КК України, як публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 66 КК України являється щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, являється особою раніше не судимою, по місцю проживання характеризується задовільно, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_3 аналогічних кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах та в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на десять років.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя