79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.07.10 Справа№ 4/58
Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника відповідача-1 Панченко І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Єдітепе-Україна” до дочірнього підприємства „Цемекс-Бетон” та до товариства з обмеженою відповідальністю „Львівзахідтрансбуд” про визнання договору поруки недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю „Єдітепе-Україна” звернулося з позовом до дочірнього підприємства „Цемекс-Бетон” та до товариства з обмеженою відповідальністю „Львівзахідтрансбуд”, просить суд визнати недійсним договір поруки № 2/08, укладений 18 вересня 2008 року між дочірнім підприємством „Цемекс-Бетон” та товариством з обмеженою відповідальністю „Львівзахідтрансбуд”, за умовами якого поручитель (товариство з обмеженою відповідальністю „Львівзахідтрансбуд”) поручився солідарно перед кредитором (дочірнім підприємством „Цемекс-Бетон”) за виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Єдітепе-Україна” усіх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1 від 18 серпня 2008 року, укладеним між дочірнім підприємством „Цемекс-Бетон” та товариством з обмеженою відповідальністю „Єдітепе-Україна” частково у сумі 1000,00 грн. позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Позивач стверджує, що умова договору „виконання усіх зобов'язань” на суму 1000,00 грн. порушує вимоги Цивільного кодексу України в частині змісту договору поруки виходячи з того, що його сторони не передбачили у ньому видаткові накладні (номери та дати), що підтверджують усі дійсні (та невиконані) зобов'язання позивача по оплаті бетону. Позивач вважає, що сторони уклали „змішану форму договору поруки”, яка не передбачена законом (ст. 553 Цивільного кодексу України), тобто і частково, і в повному обсязі. На думку позивача вказівка в договорі на забезпечення виконання усіх зобов'язань позивача по оплаті поставленого бетону та одночасне їх обмеження сумою 1000,00 грн. не може розглядатися як забезпечення виконання такого зобов'язання частково, оскільки сторонами не було юридично чітко визначено обсяг та зміст забезпеченого зобов'язання як того вимагає закон. Таким чином, позивач визначає одну з підстав визнання договору поруки недійсним, п. 1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Також позивач стверджує, що просте посилання на текст вищевказаного договору купівлі-продажу є юридично недостатнім для виконання договору поруки (без зазначення необхідних для поставки документів) та не створює правових наслідків для поручителя у майбутньому. На цій підставі позивач вважає договір поруки фіктивним, оскільки відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Іншою ознакою фіктивності договору поруки позивач вважає й те, що з моменту його укладення -з 18.09.2008 року і до прийняття рішення господарським судом Львівської області за №30/201 від 23.12.2009 року про стягнення на користь ДП „Цемекс-Бетон” 1000,00 грн. боргу за невиконання умов договору купівлі-продажу № 1 від 18 серпня 2008 року, сторони не здійснювали жодних дій по виконанню вказаного договору.
Наступною підставою визнання договору поруки недійсним позивач називає його удаваність. Пояснює, що сторони уклавши договір поруки, реально уклали приховану угоду про договірну підсудність, яка в свою чергу не передбачена ні нормами цивільного законодавства ні нормами ГПК України при розгляді справ між юридичними особами які зареєстровані на території України. Оскільки, відповідно до п. 1 ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, то і з цих підстав позивач просить визнати його недійсним.
Також позивач зазначає, що даний спір підсудний господарському суду міста Києва, оскільки місцезнаходження позивача є місто Київ, і оспорювана угода порушує його права та охоронювані законом інтереси, створює перешкоди для його господарської діяльності та не відповідає вимогам цивільного законодавства, волі сторін та не спрямована на настання реальних правових наслідків, які цією угодою передбачені.
Позивач звертає увагу й на те, що юридична особа, яка вказана як боржник у договорі поруки має найменування ТзОВ „Едітепе-Україна”, коли насправді стороною договору купівлі-продажу №1 від 18.08.2008 року є ТзОВ „Єдітепе-Україна”. І оскільки такої юридичної особи боржника з назвою, яка зазначена в укладеному договорі поруки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не існує, то сторони не погодили умову договору про особу боржника, що суперечить ЦК України.
Дочірнє підприємство „Цемекс-Бетон” надало відзив, позов заперечує повністю, вважає такий незаконним і безпідставним, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що метою подання позовної заяви про визнання договору поруки недійсним є лише заперечення проти розгляду господарським судом Львівської області справи №30/201, порушеної за позовом ДП «Цемекс-Бетон»до ТзОВ «Єдітепе -Україна»та ТзОВ «Львівзахідтрансбуд». Вважає, що позивач свідомо зловживає своїми процесуальними правами з метою затягування строку сплати боргу та зупинення виконавчого провадження. Посилання позивача на неправомірність розгляду справи у господарському суді Львівської області відповідач теж вважає незаконним та необгрунтованим. Позовна заява заявлена до двох відповідачів: ДП «Цемекс- Бетон»та ТзОВ «Льввзахідтрансбуд», які знаходяться у м. Львові, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємців. В п. 1, п. 2 вищевказаного договору визначена одна і таж юридична особа. В слові Єдітепе в першій букві допущена механічно орфографічна помилка - замість букви Є написано букву Е. Але в договорі чітко визначений боржник і конкретно вказаний договір купівлі-продажу №1 від 18.09.2008р., на підставі якого виникли відповідні спірні зобов»язання. Договір купівлі-продажу №1 від 18.08.2008р. укладений безпосередньо з ТзОВ «Єдітепе Україна». Договір поруки не погіршує фінансові інтереси ТзОВ «Єдітепе-Україна», навпаки встановлює додаткові гарантії виконання договірних зобов'язань ТзОВ «Єдітепе-Україна», перед ДП «Цемекс-Бетон». Договір поруки №2/08 від 18.09.2008р. вчинений у письмовій формі з дотриманням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Жодна із сторін договору поруки не заперечує факту вчинення правочину та не оспорює окремі його частини. Вважає, що позивач користуючись своїми процесуальними правами свідомо затягує строки настання законної відповідальності за незаконне користування чужими грошима, що призводить до серйозних фінансових проблем, несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам, сплати податків та розрахунків з іншими учасниками господарських відносин. Вважає, що з урахуванням місцезнаходження одного з відповідачів спір підлягає розгляду господарським судом Львівської області.
Представник позивача жодного разу не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що є належні докази в матеріалах справи. Перед першим засіданням, 12 травня 2010 року, представник позивача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 13 травня 2010 року, з огляду на його хворобу. Доказів цього суду теж не надано.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Львівзахідтрансбуд” участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, відзив суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Тому суд ухвалює розглядати справу за наявними у ній доказами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника дочірнього підприємства „Цемекс-Бетон”, дослідив надані докази суд вважає, що в позові слід відмовити повністю з наступних підстав.
Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими є, зокрема, свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) названих вище вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує дійсність правочину на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено види забезпечення виконання зобов'язання -неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток та вказано, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 548 Цивільного кодексу України визначено загальні умови забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, передбачено, що виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554, 559 Цивільного кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Згідно з матеріалами справи предметом спору є договір поруки № 2/08, укладений 18 вересня 2008 року між дочірнім підприємством „Цемекс-Бетон” (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Львівзахідтрансбуд” (поручитель) -відповідачі у справі. Згідно з цим договором поручитель поручився солідарно перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Єдітепе-Україна»(боржник) усіх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1 від 18 серпня 2008 року, укладеним між дочірнім підприємством „Цемекс-Бетон” та товариством з обмеженою відповідальністю „Єдітепе-Україна” частково у сумі 1000,00 грн.
Договір поруки № 2/08 від 18 вересня 2008 року укладений з дотриманням вказаних вимог закону щодо такого виду правочинів. Закон не вимагає обов'язкової вказівки у договорі поруки видаткових накладних чи інших документів, що підтверджують факт передачі матеріальних цінностей, їх суми.
За приписами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна належними і допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не визначився з правовою підставою його позовних вимог, а також належними і допустимими доказами не довів невідповідності вимогам закону змісту оспорюваного правочину, його фіктивності та удаваності. Адже саме з цих підстав позивач просить визнати недійсним договір поруки № 2/08 від 18 вересня 2008 року. Проте вказані позивачем правові підстави недійсності договору поруки та їх мотивація, що викладена вище, є суперечливими. Адже закон дає різні визначення та розрізняє правові наслідки укладення таких правочинів -фіктивний правочин не може бути удаваним і навпаки.
В силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій України" завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України прав і законних інтересів юридичних осіб. Згідно з ст.ст. 13, 15, 16 Цивільного кодексу України цивільні права особа повинна здійснювати у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При цьому не допускаються дії особи, що вчиняються способом зловживання правом. Кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Законом не передбачено задоволення позовних вимог щодо захисту права, яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено. Особа, яка звертається до суду, повинна довести наявність суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, за захистом яких вона звертається до суду, та факт їх порушення, невизнання або оспорювання.
Позивач не назвав і не надав суду жодних доказів порушення, невизнання або оспорювання його прав чи інтересів договором поруки № 2/08, укладеним відповідачами 18 вересня 2008 року.
Не може розглядатись, як порушення, невизнання або оспорювання права позивача факт розгляду господарським судом Львівської області справи №30/201 та постановлення рішення про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю „Єдітепе-Україна” на користь дочірнього підприємства „Цемекс-Бетон”, яке набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні.
Виходячи з викладеного позовні вимоги безпідставні та не ґрунтуються на законі.
Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Суддя