Справа № 456/1842/22
Провадження № 3/456/1141/2022
іменем України
30 листопада 2022 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 12.06.2022 о 16:20 год. в с. Баня-Лисовицька Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом «ВMW 520 I», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи на 13.07.2022, 14.09.2022, 06.10.2022, 01.11.2022, 30.11.2022, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності на адресу суду не подав, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 12.06.2022 о 16:20 год. в с. Баня-Лисовицька Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом «ВMW 520 I», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Дане правопорушення, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №170448 від 12.06.2022 з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 12.06.2022 о 16:20 год. в с. Баня-Лисовицька Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом «ВMW 520 I», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП /а.с.2/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у КНП «Стрийська центральна районна лікарня» /а.с.3/;
- поясненнями гр. ОСОБА_3 від 12.06.2022, з яких вбачається, що 12.06.2022 він був запрошений працівниками поліції, в якості свідка, під час того, як водію ОСОБА_1 пропонувалось проїхати в медичний заклад для проходження огляду стану наркотичного сп'яніння, однак останній в його присутності відмовився від такого огляду/а.с.5/;
- поясненнями гр. ОСОБА_2 від 12.06.2022, з яких вбачається, що 12.06.2022 він був запрошений працівниками поліції, в якості свідка, під час того, як водію ОСОБА_1 пропонувалось проїхати в медичний заклад для визначення стану наркотичного сп'яніння, однак останній в його присутності відмовився від такого огляду/а.с.6/;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5477188 від 12.06.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. /а.с. 7/;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутої в судовому засіданні, з якого вбачається, що працівниками поліції, в присутності двох свідків, було запропоновано водію ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, однак останній відмовився від такого огляду /а.с. 8/.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд бере до уваги вказані вище докази та звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості з'явитися в судове засідання та надати пояснення особисто або написати такі власноручно та надіслати на адресу суду та зазначити, чи визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення та не навів докази, які б слугували підставою вважати його невинуватим у вчиненні правопорушення та які слід витребувати суду.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 496,20 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 /чотириста дев'яносто шість/ грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Cуддя В. Л. Бучківська