Справа № 463/1735/16-ц
Провадження № 2/463/532/22
16 листопада 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Фурик Л.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Львові об'єднані цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки, -
08 квітня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 , який у встановленому законом порядку уточнив та в кінцевому, просить ухвалити рішення, яким розділити будинок за адресою АДРЕСА_1 на підставі варіанту № 3 висновку експертизи № 069/16 та розділити земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:04:004:0069 за адресою АДРЕСА_1 на підставі пропозиції поділу земельної ділянки розробленої інженером землевпорядником ОСОБА_6 .
В процесі розгляду справи ОСОБА_5 відчужив належну йому 1/2 частку будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв'язку з чим ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16.05.2018р. до участі в справі залучено останніх як правонаступників відповідача ОСОБА_5 .
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що є власником 1/2 частки зазначеного будинку. Власником іншої 1/2 частки будинку спочатку був ОСОБА_5 , який відчужив свою частку на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Самовільне будівництво у будинку відсутнє і як співвласник зазначеного будинку має намір виділити свою частку та у зв'язку з чим, провести також поділ земельної ділянки площею 0,1000 га. В добровільному порядку спір вирішити неможливо, з приводу чого звернувся до суду з даним позовом, просить провести поділ будинку згідно варіанту № 3 висновку експертизи № 069/16, а поділ земельної ділянки - на підставі пропозиції поділу земельної ділянки розробленої інженером землевпорядником ОСОБА_6
ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 надав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначає що при вирішенні питання про поділ будинку експертом не враховано, що у такому будинку проживає сім'я дочки відповідача, яка складається з чотирьох осіб, внаслідок чого жоден із варіантів поділу житлового будинку, в тому числі варіант № 3, не відповідає інтересам відповідачів. Крім того, такий поділ призведе до обмеження права малолітніх дітей, які проживають в будинку і усі запропоновані варіанти не відповідають нормам ДБН, при тому що позивачу пропонується виділити частину будинку, будівництво якої фактично закінчено, а відповідачу - частину будинку, 1/2 частки якої перебувають на стадії будівництва. Що стосується поділу земельної ділянки, висновок інженера землевпорядника не заміняє собою висновок експерта, та крім цього, суперечить усім чотирьом варіантам розподілу будинку. Тому, просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 25.04.2016р. відкрито провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17.08.2016р. у справі призначено судову, будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: які можливі варіанти розподілу будинку за адресою АДРЕСА_1 між співвласниками? Які можливі варіанти розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Висновок експерта від 24.04.2017р. надійшов на адресу суду 26.04.2017р., після чого ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28.04.2017р. провадження у справі відновлено.
За клопотанням відповідача ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30.01.2018р. у справі призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: які можливі додаткові варіанти розподілу будинку за адресою АДРЕСА_1 між співвласниками згідно поданої технічної документації з врахуванням інтересів двох сторін, а також додаткові варіанти розподілу з врахуванням схем запропонованих відповідачем та долучених до його клопотання? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Через відсутність оплати за проведення експертизи, яка згідно ухвали суду була покладена на відповідачів, експертиза не була проведена і 23.04.2018р. матеріали справи були повернуті до суду, після чого ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25.04.2018р. провадження у справі поновлено.
За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.07.2018р. у справі призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу.
Через відсутність оплати за проведення експертизи, така теж не була проведена і 11.07.2019р. матеріали справи були повернуті до суду, після чого ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.07.2019р. провадження у справі поновлено.
25 вересня 2019 року було прийнято рішення у даній справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 вересня 2019 року, залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року.
Постановою Верховного суду від 10 листопада 2021 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дана справа повернулась до Личаківського районного суду м. Львова 06 грудня 2021 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана головуючому судді Жовніру Г.Б.
Ухвалою судді від 09 грудня 2021 року справу прийнято до розгляду та призначено в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання.
Представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_9 подав клопотання про об'єднання в одне провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки, яка перебуває у провадженні судді Личаківського районного суду м. Львова Мармаша В.Я.
17 червня 2022 року ухвалою суду вирішено об'єднати в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності (справа №463/1735/16-ц) та цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки (справа №463/3560/19).Об'єднаній справі присвоїти номер справи №463/1735/16-ц, провадження №2/463/532/22. Також ухвалено закрити підготовче провадження та призначити до судового розгляду об'єднану справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки.
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки. Просить суд здійснити реальний поділ будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки (кадастровий номер: 4610137200:04:004:0069) між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .
Такий мотивує тим, що їй, як позивачці на праві власності належить ј у будинку за адресою АДРЕСА_1 та ј земельної ділянки (кадастровий номер: 4610137200:04:004:0069). Відповідачці ОСОБА_4 також належить ј вказаного будинку та земельної ділянки та Ѕ належить ОСОБА_1 . Будучи власником ідеальної частки має намір виділити свою частину, визначивши чітко, які приміщення є її власністю, а які переходять у власності відповідачів, відповідно до ідеальних часток.
Ухвалою судді Мармаша В.Я. від 21.04.2021 задоволено клопотання позивачки та призначено судову будівельно-технічну експертизу.
11 квітня 2022 року на адресу суду надійшов висновок №2643/4900-4902 від 30.03.2022.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги. Зазначив, що первинно суди першої та апеляційної інстанції відмовили в позові лише з підстав відсутності дозволів на виконання робіт, визначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи, а також ненадання позивачем доказів наявності технічної можливості проведення вказаних робіт. Однак Верховний суд вказав, що отримання документів, які дають право на виконання робіт з переобладнання будинку, зокрема: розводка електропроводки; обладнання опалюваного пристрою; обладнання водопостачання та водовідведення, є питанням способу та порядку виконання судового рішення та ухвалив рішення скасувати та скерувати справу на новий розгляд. До матеріалів справи долучено додатковий висновок експерта про технічну можливість розподілу та виконання робіт по варіанту № 3. Отже вважає, що жодних перешкод для поділу будинку між співвласниками, згідно визначеного експертом варіанту №3 немає.
Зазначив, що дійсно експерт визначав варіанти поділу на двох співвласників. Однак частка позивача не змінилась, а частка первинного відповідача була розділена на підставі договорів дарування між його доньками, які вже в подальшому у випадку задоволення позову, зможуть ділити батькову частку на власний розсуд без участі позивача.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позов з мотивів викладених у такому. Проти позову ОСОБА_7 заперечив та просить суд у задоволенні такого відмовити.
Представник відповідачки ОСОБА_3 позовні вимоги заперечив, з тих мотивів, що на даний момент вирішується вимога про поділ будинку на дві частки, а співвласників будинку є троє. При цьому підтвердив, що частки змінились вже під час розгляду справи. Після проведення експертизи та визначення варіантів розподілу на двох співвласників, первинний відповідач ОСОБА_5 подарував свою частку донькам: ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Також підтвердив, що призначені судом додаткові експертизи не були проведені в зв'язку з відсутністю оплати зі сторони відповідачів, оскільки не довіряли експерту Табунщик. За власним замовлення експертизу не проводили, вважали, що позивач не надасть доступу до своєї частки, а також в зв'язку з відсутністю матеріалів інвентаризаційної справи, які знаходяться в суді. Також заперечує вимогу позивача про розподіл земельної ділянки, оскільки така не ґрунтується на висновку експерта та також передбачає поділ між двома співвласниками.
З приводу ж позову ОСОБА_3 зазначив, що позивачці належить 1/4 будинку і земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , аналогічна частка належить відповідачці ОСОБА_4 та 1/2 будинку і землі відповідачу ОСОБА_1 . З метою розподілу даного нерухомого майна між співвласниками було подано даний позов. В ході судового розгляду було проведено судову експертизу, висновком якої, на його погляд, не запропоновано жодних варіантів розподілу, які б влаштовували позивачку. В зв'язку з чим на даний момент не може чітко сформувати позовні вимоги із зазначення реального варіанту розподілу.
Представник відповідачки ОСОБА_4 заперечив позовні вимоги ОСОБА_1 з мотивів наведених представником ОСОБА_3 - ОСОБА_8 . Додатково зазначив, що оскільки висновок експерта враховує лише частки двох співвласників, яких на даний момент є троє, такий не може бути враховано судом, аналогічно з приводу поділу землі. Кірм того, на даний час не може висловити свою позицію щодо позову ОСОБА_7 , оскільки такий не містить конкретних варіантів поділу будинку.
Представник відповідача ОСОБА_1 ( у справі за позовом ОСОБА_3 ) - ОСОБА_2 проти задоволення позову ОСОБА_7 заперечує, оскільки такий не містить конкретних вимог та варіантів розподілу. Просить в задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_1 підтримав пояснення свого представника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали об'єднаної справи, матеріали інвентаризаційної справи, заведеної на будинок за адресою АДРЕСА_1 , оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 01.02.2016р., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.31 т.1) належить 1/2 частки в будинку за адресою АДРЕСА_1 . Інша частина будинку, а саме Ѕ, на момент звернення з позовом, належала на праві власності брату позивача ОСОБА_5 .
Однак, 31.08.2018 під час судового розгляду вказаної цивільної справи та після складання висновку експерта, щодо визначення варіантів розподілу будинку між двома співвласниками, ОСОБА_5 подарував свою частку двом донькам - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по ј частині будинку кожній.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.188-189, 190-191 т.1), власником іншої 1/2 частки будинку є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожній з яких на підставі договору дарування належить по 1/4 частці будинку.
Відповідно до копії технічного паспорту на будинок (а.с.10-21 т.1), загальна площа будинку становить 545,1 кв.м., житлова - 249 кв.м.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Виходячи з аналізу зазначеної правової норми слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема при встановленні порядку користування будинком кожному із співвласників передається в користування конкретна частина будинку, виходячи із його частки в праві спільної власності на будинок. Разом з тим виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
На основі зазначених норм закону під час розгляду цивільної справи № 205/9065/15-ц (постанова від 25.09.2019р.) Верховний Суд сформулював висновок, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Згідно Варіанту № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 069/16 від 24.04.2017р. (а.с.67-114 т.1), співвласнику ОСОБА_10 пропонується надати у власність приміщення будинку загальною площею 246,65 кв.м. Співласнику ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - приміщення загальною площею 298,45 кв.м.
За вказаним варіантом співвласнику ОСОБА_1 пропонується надати у власність гараж з оглядовою ямою літ. «Б, ворота № 1, хвіртка № 3, частина огорожі № 2 та № 5 і замощення № І. Співвласнику ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - частину огорожі№ 2 та № 5, ворота з хвірткою № 4, у відповідності до варіанту розподілу земельної ділянки № 1 (таблиця № 21 додатку до висновку).
Внаслідок такого поділу ОСОБА_1 буде володіти 48/100 ідеальних частин. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - 52/100 ідеальних частин. Грошова компенсація, яку мають сплатити відповідачі в такому випадку становить 31925 грн.
Крім того, по запропонованому варіанті розподілу необхідно виконати наступні роботи:
співвласникам необхідно встановити перегородку в приміщенні коридору підвалу літ. VI, товщиною 0,40 м.;
власникам 1/2 частки ОСОБА_5 ід.ч. необхідно облаштувати дверний проріз з встановленням дверей з приміщення підвалу літ. V в коридор літ VIII; закласти дверний проріз з коридору літ. 1-2 на сходову клітку літ. 1-1; облаштувати дверний проріз з встановленням дверей з приміщенням житлової кімнати літ. 1-7 в коридор літ. 1-10 і з приміщенням літ. 1-3 (1-й поверх);
співвласнику ОСОБА_1 необхідно закласти дверний проріз з житлової кімнати літ. 1-8 в коридор літ. 1-2 (1-й поверх), пробити дверний проріз з встановленням дверей з житлової кімнати літ. 1-8 на сходову клітку літ. 1-1;
Крім того, співвласникам необхідно роз'єднати інженерні мережі, для чого в спеціалізованих проектних організаціях розробити проекти по розділенню водопостачання, газопостачання, електропостачання і каналізації і погодити їх у встановлених законом порядку.
Пунктом 2 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року за № 572 (далі - Правила), передбачено, що власник (наймач, орендар) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Згідно пункту 4 Правил власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Положеннями пункту 1.4. Правил утримання будинку та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства; до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання - це улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Отримання документів, які дають право на виконання робіт з переобладнання будинку, зокрема: розводка електропроводки; обладнання опалюваного пристрою; обладнання водопостачання та водовідведення, є питанням способу та порядку виконання судового рішення.
Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 205/7623/16-ц (провадження № 61-5145св19) та від 08 липня 2020 року у справі № 520/13003/16-ц (провадження № 61-5964св19).
На думку суду відчуження ОСОБА_5 своєї частки відповідачкам - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перешкоджає вирішенню даного спору та здійсненню розподілу на підставі вказаного вище висновку експерта, оскільки частка позивача залишилась незмінною, а спільна частка відповідачів відповідає частці їх батька вказаній у висновку експерта. Відчуження частини будинку під час судового розгляду, свідчить лише про намір чинення перешкод завершенню судового процесу та вирішенню спору.
Отже, враховуючи вище викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі варіанту № 3 висновку експертизи № 069/16, підлягають до задоволення, оскільки відповідачі не запропонували жодного іншого варіанту розподілу будинку, а право сторін на такий розподіл випливає з наведених вище обставин та норм закону.
Що стосується вимоги про розподіл земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:04:004:0069 за адресою АДРЕСА_1 , суд відмовляє в задоволенні такої з наступних мотивів.
Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною четвертою вищевказаної статті визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
В той же час, суд приймає до уваги заперечення сторони відповідачів, що розроблені інженером землевпорядником ОСОБА_6 рекомендації поділу земельної ділянки, за ухвалою суду не здійснювалось, а запропонований ним варіант розподілу земельної ділянки суперечать усім варіантам, що запропоновані у висновку експерта № 069/16 та заперечується стороною відповідачів.
Отже оскільки, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поділу земельної ділянки, не ґрунтуються на експертному висновку та суперечать такому, суд вважає що підстав для задоволення позову в цій частині немає.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_7 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки, суд заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
На виконання ухвали суду від 21.04.2021 року про призначення експертизи, 30.03.2022 було складено висновок експерта №2643/4900-4902 та запропоновано варіанти розподілу.
Однак позивач та її представник не погоджуються із жодним запропонованим варіантом відповідно до висновку експерта, також ними не було подано уточненої позовної заяви із конкретним варіантом розподілу будинку та земельної ділянки.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.
Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін, та в даному випадку, в зв'язку з відсутністю вимоги про конкретний варіант розподілу будинку та земельної ділянки, підстави для задоволення позовних вимог судом не встановлені.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-82, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна, що є у спільній частковій власності - задоволити частково.
Розділити будинок за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у відповідності до варіанту №3 запропонованого експертом Табунщик Т.Я. у висновку №069/16 від 24 квітня 2017 року, враховуючи, що вказана експертом частка ОСОБА_5 належить відповідачам: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку та земельної ділянки -відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 28 листопада 2022 року.
Суддя Г.Б. Жовнір