Справа № 2-5280/10
09 серпня 2010 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Левченко Т.А.
при секретарі - Куришко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивачі свої вимоги мотивують тим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності їм та ОСОБА_3, який в 2006 році був засуджений Ковпаківським районним судом за вчинення злочину і відбував покарання з 18.07.2006 р. по 18.01.2008 р. в Кременчуцькій виправній колонії № 69. Після звільнення з місця позбавлення волі відповідач оформив договір дарування від 04.09.2008 року своєї частки спільної сумісної власності на квартиру на ОСОБА_1, та після чого у вказаній квартирі не проживав, свого майна не зберігав та участі в оплаті комунальних послуг не приймав. Відповідач мав намір знятися з реєстраційного обліку з вказаної квартири, але через втрату паспорту громадянина України не мав можливості це зробити та 14.12.2009 р. за вчинення злочину був засуджений вироком Ковпаківського районного суду від 12.01.2010 року до 4 років позбавлення волі та відбуває покарання в виправній колонії № 43 м. Харків. Реєстрація відповідача в належній їм квартирі створює перешкоди в нормальному користуванні та розпорядженні своєю власністю, та ставить їх в скрутне матеріальне становище через сплату комунальних послуг, які нараховуються на відповідача.
Просять визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Суми.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали і просять його задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився та надіслав заяву, в якій визнав позовні вимоги та проти їх задоволення заперечень не має.
Суд, заслухавши позивачів та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Обставини на які посилаються позивачі в обґрунтування позовних вимог визнаються сторонами та підтверджуються дослідженими судом матеріалами справи.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.07.1998 року, а також договору дарування від 04.09.2008 року, квартира АДРЕСА_1, а також договору дарування від 04.09.2008 року, належить на праві спільної сумісної власності позивачам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2., прізвище якого згідно свідоцтва про зміну прізвища змінено на ОСОБА_2 Вказана квартира загальною площею 41, 6 кв.м., житловою площею 24, 8 кв. м., кількість кімнат - 2 (а. с. 5, 6, 25). Відповідно до довідки ТОВ « СКС Консалд»» в зазначеній квартирі зареєстровані позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 (а. с. 4 ).
Відповідач зареєстрований у вказаній квартирі та проживав в ній деякий час. Однак з вересня 2008 року він в квартирі не проживає, не приходить до неї та не цікавиться вказаним житлом, не несе витрат по оплаті квартирної плати і комунальних послуг. Ніяких перешкод в користуванні спірним жилим приміщенням позивачі відповідачу не чинили. Окрім цього відповідач оформив договір дарування від 04.09.2008 року своєї частки спільної сумісної власності на квартиру на ОСОБА_1 (а. с. 6), та згідно довідки з Ковпаківського районного суду м. Суми відповідач вироком від 12.01.2010 року за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ст.. 70 КК України був засуджений до 4 років позбавлення волі та відбуває покарання в виправній колонії № 43 м. Харків. Зазначені вище обставини визнаються та не оспорюються сторонами в справі.
Ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач без поважних причин не проживає в спірному жилому приміщенні більше ніж один рік, якої-небудь домовленості між ним та позивачами щодо порядку користування квартирою не існує, його реєстрація в спірному жилому приміщенні порушує права позивачів як співвласників цього приміщення. В зв'язку з викладеним позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 405 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 в м. Суми.
Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.А.Левченко