про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2022 року Київ № 320/267/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до КОАС звернувся ОСОБА_1 з позовом до в/ч НОМЕР_1 Нацгвардії України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 29.06.2017 по 28.11.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення - 28.11.2018; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за весь період служби з 29.06.2017 по 28.11.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та компенсацією сум ПДФО.
Ухвалою КОАС від 18.01.2022 було відкрито провадження в адміністративній справі №320/267/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
29.06.2022, згідно розпорядження керівника апарату КОАС №82/р-ка було призначено повторний автоматизований розподіл справ судді Терлецької О.Л. у зв'язку з перебуванням останньої у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, головуючим в адміністративній справі №320/267/22, була визначена суддя Брагіна О.Є.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання ст.ст. 160, 161 КАСУ, приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням заявникові п'ятиденного строку для усунення недоліків позову шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд зважив на таке:
за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір, а у позові заявник посилається на п. 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення його від сплати судового збору.
Разом з тим, статус позивача як учасника бойових дій не звільняє його від оплати судового збору за подання даного позову.
Зокрема, на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Це означає, що лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини пов'язані з наявністю статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак для одержання права на пільгу, порушені права повинні бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій особи, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
З позовної заяви убачається, що предметом даного спору є реалізація права позивача як військовослужбовця на одержання індексації грошових доходів. Спір у зазначеній справі не пов'язаний із захистом прав позивача як учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2018 року у справі № 820/2891/17, від 26 березня 2018 року у справі №805/3967/17-а, від 03 квітня 2018 року у справі №814/2000/17, від 13 липня 2018 року у справі №461/618/17, від 23 серпня 2018 року у справі №800/416/17, від 07 серпня 2018 року у справі №826/14550/17, від 30 липня 2019 року у справі №701/226/19.
Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Аналогічна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі N638/9697/17, від 30.09.2019 у справі N 750/9785/16-а, від 20.11.2019 у справі N 522/11257/16-а.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На підставі з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.
У позовній заяві міститься дві позовні вимоги немайнового характеру, тому заявникові необхідно сплатити судовий збір у сумі 1984,80 грн.
Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає КАС України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.