30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 280/5185/19
адміністративне провадження № К/9901/9916/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Олефіренка Н.А. (головуючий), Білак С.В., Шальєвої В.А.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0015973-5007-0828 та від 25.04.2019 №0015976-5007-0828.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що податкові повідомлення - рішення, якими нараховано позивачу податок на майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік винесені без застосування пільг зі сплати податку у вигляді зменшення бази оподаткування об'єкта житлової нерухомості. Звертав увагу на безпідставне врахування до об'єкту оподаткування площі квартири, яка належить позивачу, але розташована на тимчасово окупованій території.
3. Позивач уважає, що у відповідно до пункту 38.6. Підрозділу «Інших Перехідних положень» Податкового Кодексу України він звільнений від сплати податку, оскільки нерухоме майно знаходиться на території де здійснювалась антитерористична операція .
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником чотирьох об'єктів житлової нерухомості, квартир загальною площею 279,48 кв.м., а саме:
5. квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,33 кв.м.; квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 40,30 кв. м.; квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 69,55 кв. м.; квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 116,3 кв.м.
6. За висновками податкового органу такі об'єкти нерухомості відповідно до вимог підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з чим ГУ ДФС у Запорізькій області 25.04.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення:
7. №0015976-5007-0828, згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 1559,23 грн.
8. -№0015973-5007-0828, згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 1178,26 грн.
9. -№001974-5007-0828, згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 2033,45 грн.
10. Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 25.04.2019 №0015976-5007-0828 та від 25.04.2019 №0015973-5007-0828, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
11. Податкове повідомлення-рішення №001974-5007-0828 від 25.04.2019 позивачем не оскаржується.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 10.08.2020 позов задовольнив повністю.
13. Суд першої інстанції виходив із того, що квартира, яка належить на праві власності позивачу, загальною площею 116 кв.м. розташована на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, а тому, в силу положень підпункту 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу.
14. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 03.11.2020 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.
15. Відмовляючи у задоволенні позову цей суд виходив із того, що місто Донецьк не віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. N1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р).
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №826/595/16.
18. Відповідач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Оцінка Верховного Суду
19. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності нарахування позивачу податку на майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік.
20. Підставою для нарахування цього податку відповідач указав наявність у власності позивача квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,33 кв.м. та квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 40,30 кв. м.
21. При визначенні вказаних сум податкових зобов'язань податковий орган виходив з таких розрахунків.
22. Обчислення сум податку відбулось з урахуванням загальної площі всіх (чотирьох) квартир у розмірі 279,48 кв.м. (53,33 кв.м.+40,30 кв.м.+69,55 кв.м.+116,3 кв.м.), пільги у вигляді зменшення бази оподаткування у розмірі 60 кв.м., питомої ваги кожного об'єкта та ставки податку по м.Запоріжжю 37,23 грн., та по м.Донецьку 00,00 грн.
1) 1559,23 грн. = (279,48 кв.м. - 60 кв.м.) х (53,33 кв.м. / 279,48 кв.м.) х 37,23 грн.
2) 1178,26 грн. = (279,48 кв.м. - 60 кв.м.) х (40,30 кв.м. / 279,48 кв.м.) х 37,23 грн.
23. Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
24. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 статті 266 ПК України).
25. При цьому згідно з пунктом «б» указаного положення за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
26. Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
27. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 статті 266 ПК України).
28. За приписами п.п. 266.2.1 п. 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
29. Відповідно до пункту 38.6. Підрозділу «Інших Перехідних положень» ПК України об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС).
30. З аналізу наведених норм слідує, що об'єкти житлової і нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб та розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПК України, а тому не можуть бути складовою бази оподаткування.
31. Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
32. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. N1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (з подальшими змінами та доповненями).
33. Відповідно до вказаного переліку у 2018 році місто Донецьк відносилось до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
34. У зв'язку з наведеним суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що квартира позивача, яка знаходиться в м.Донецьку не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак ухвалене цим судом рішення відповідає закону та було помилково скасоване апеляційним судом.
35. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
36. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
37. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 та залишення в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020.
VI. Судові витрати
38. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року у справі №280/5185/19 скасувати.
3. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі №280/5185/19 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко