30 листопада 2022 року
м. Київ
справа №160/3361/22
адміністративне провадження № К/990/32411/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року
у справі №160/3361/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати за службу в особливих умовах протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області в частині не нарахування та не виплати додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період з 01 лютого 2021 року по 07 грудня 2021року;
- зобов'язати ГУ НП в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період з 01 лютого 2021 року по 07 грудня 2021 року в сумі 3361.21грн.;
- зобов'язати ГУ НП в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без урахування податків та інших обов'язкових платежів 32435,52грн.;
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, позов задоволено частково, визнано бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період з 01 лютого 2021 року по 07 грудня 2021 року, пропорційно відпрацьованому ним часу в особливих умовах протиправною; зобов'язано ГУ НП в Дніпропетровській області встановити та виплатити позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період з 01 лютого 2021року по 07 грудня 2021року, пропорційно відпрацьованому ним часу в особливих умовах.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
21 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №160/3361/22.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посадах, які не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової доплати за службу в особливих умовах.
Таким чином, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідачем не наведено обґрунтованих посилань на існування виняткових обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №160/3361/22.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду