30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 420/1250/21
адміністративне провадження № К/990/25277/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Панчошака Олександра Дмитровича - представника ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року
у справі №420/1250/21
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів
за участю третьої особи: Офісу Генерального прокурора,
про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
19 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла (направлена відповідно до штемпелю на конверті 15 вересня 2022 року) касаційна скарга адвоката Панчошака Олександра Дмитровича - представника ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №420/1250/21.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано скаржнику повідомити Верховний Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
14 жовтня 2022 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання скаржника про визнання поважними причин пропуску та поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції із зазначенням інших причин пропуску цього строку.
Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в клопотанні, яке надійшло до Верховного Суду 14 жовтня 2022 року, Судом з'ясовано наступне.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Приписами статті 121 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому Верховний Суд окремо наголошує, що при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу, а саме з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше, з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою та до подання касаційної скарги втретє.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд зазначив, що матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту закінчення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції (06 грудня 2021 року) до моменту подання касаційною скарги до поштового відділення - 08 грудня 2021 року, з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 30 грудня 2021 року про повернення касаційної скарги (08 січня 2022 року) до повторного подання касаційної скарги до поштового відділення - 25 липня 2022 року та з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2022 року про повернення вдруге поданої касаційної скарги (15 серпня 2022 року) до подання касаційної скарги втрете - 15 вересня 2022 року,
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження, представник позивача зазначає, що:
1) вперше касаційну скаргу було подано в строк, визначений процесуальним законодавством.
Водночас, Суд повторно звертає увагу скаржника, що повний текст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції виготовлено 05 листопада 2021 року, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 06 грудня 2021 року. Однак вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 08 грудня 2021 року. Таким чином суд касаційної інстанції критично оцінює доводи скаржника щодо звернення із касаційною скаргою вперше в строк, передбачений статтею 329 КАС України, оскільки відповідно до штемпеля на поштовому конверті, в якому направлено касаційну скаргу, її скеровано до Верховного Суду з порушенням строку, передбаченого КАС України, що спростовує доводи скаржника про дотриманням ним процесуального строку;
2) строк повторного звернення до суду касаційної інстанції припадає на період дії в Україні правового режиму воєнного стану. Крім того представник позивача зауважує, що він не приймав участі у розгляді даної справи, про наявність ухвали суду касаційної інстанції дізнався лише 23 серпня 2022 року. Крім того вказує, що затримку у зверненні з касаційною скаргою також спричинено зверненням до адвокатів і очікування відповідей на надані відповіді.
З приводу цих доводів скаржника, то Верховний Суд акцентує увагу на тому, що належних доказів на підтвердження факту звернення ОСОБА_1 до інших адвокатів, наявність самих запитів та відповідей, які тривалий час очікувала позивачка на них і що спричинило, на думку скаржника, значне порушення строку на звернення із касаційною скаргою повторно та втретє, скаржником до суду касаційної інстанції не подано з урахуванням вимог статті 73 КАС України;
3) адвокати, які приймали участь у розгляді справи раніше, відмовились продовжувати представництво інтересів касатора, посилаючись на воєнний стан, на небезпеку для їх життя, постійні прильоти та категорично відмовились виїжджати в Миколаївську область.
Щодо вказаних скаржником аргументів, то Верховним Судом встановлено, скаржником також не надано доказів, які б підтверджували звернення скаржника до адвокатів, які приймали участь у розгляді справи раніше та які відмовлялись виїжджати в Миколаївську область.
Крім цього суд касаційної інстанції акцентує увагу, що вперше та вдруге ОСОБА_2 зверталася із касаційними скаргами, які були підписані одним її представником - адвокатом Вальчуком І.О., що ставить під сумнів доводи позивача стосовно відмови адвокатів продовжувати представництво її інтересів та необхідність звернення до інших адвокатів і очікування відповідей від них протягом 08 січня (перше звернення до Верховного Суду) - 25 липня 2022 року (повторне звернення до Верховного Суду).
Слід також зауважити, що згідно з інформацією з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» копію ухвали Верховного Суду від 30 грудня 2021 року про повернення касаційної скарги отримано скаржником 08 січня 2022 року, тобто майже за 1,5 місяця до введення на території України воєнного стану, проте заявником не подано до Суду доказів неможливості подання касаційної скарги повторно до 24 лютого 2022 року, що свідчить, на переконання Суду, про незацікавленість особи, яка звертається до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у цій справі, маючи при цьому реальну, об'єктивну можливість у мирний час виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою звернення із касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 329 і 330 КАС України.
Отже наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне та втретє подання касаційної скарги, а також належним підтвердженням поважності причин пропущення строку на касаційне оскарження.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Право на повторне подання касаційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто скаржнику, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду касаційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
При цьому Суд наголошує, що зважаючи на пропуск строку на касаційне оскарження після отримання відповідних ухвал про повернення касаційних скарг (відповідно повторне звернення - через 5 місяців 17 днів та через 31 днів - звернення втретє), клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Оцінуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження, Суд також враховує тривалість строку пропущеного строку (майже 9 місяців) з дня ухвалення постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, проміжки часу, в яких позивачем подавалися тричі касаційні скарги до Верховного Суду, розумність цих інтервалів часу, обставини пропуску строку звернення до Суду із касаційною скаргою повторно та втретє, які залежали виключно від волевиявлення скаржника.
Також обґрунтування скаржника щодо пропуску строку на касаційне оскарження в зв'язку з введенням воєнного стану не містять доводів щодо неможливості вчинення скаржником відповідних процесуальних дій щодо своєчасного оскарження судових рішень з дотриманням встановленого строку на касаційне оскарження та не підтверджені відповідними доказами, а містять лише загальне посилання на Укази Президента про ведення та продовження воєнного стану, інформацію з відкритих джерел щодо бойових дій в Миколаївській області, викладення окремих статей Конституції України та КАС України, практику Європейського Суду з прав людини, рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року.
При цьому, за вказаних позивачем обставин та маючи намір реалізації права на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися за отриманням безоплатної правової допомоги.
Враховуючи, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені причини пропуску строку не може бути визнані поважними, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції позивачем не зазначено і не надано.
Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 27 вересня 2022 року, будь-яких інших заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.
Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Згідно пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд-
1. Визнати неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №420/1250/21 зазначені в заяві про поновлення процесуального строку від 13 жовтня 2022 року.
2. Відмовити у задоволені клопотання адвоката Панчошака Олександра Дмитровича - представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Панчошака Олександра Дмитровича - представника ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №420/1250/21.
4. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду