01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 826/7463/16
адміністративне провадження № К/9901/1938/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року (суддя Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді: Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі №826/7463/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність податкового органу, яка виразилася у ненаданні до органу Казначейства висновку про повернення підприємству надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 97 888 499,71 грн;
зобов'язати податковий орган підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення підприємству суму надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 97 888 499,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненадання до органів казначейства висновку про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність податкового органу, яка виразилася у ненаданні до органу Казначейства висновку про повернення підприємству надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 4 493 949,71 грн. Зобов'язано податковий орган підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення підприємству суму надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 4 493 949,71 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з підтвердження факту переплати коштів з авансових внесків з податку на прибуток, належного звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України, та дійшли висновку про протиправну бездіяльність податкового органу щодо неповернення надмірно сплачених сум.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у тому, що до складу заявленої позивачем до повернення суми увійшов сплачений ним до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів, який поверненню не підлягає.
Податковий орган заявив клопотання про заміну сторони відповідно до статті 52 КАС України, а саме просив Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області замінити на правонаступника Головне управління ДПС в Івано-Франківській області як відокремленого підрозділу ДПС.
Суд визнає клопотання відповідача таким, що підлягає задоволенню та здійснює процесуальне правонаступництво.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанції, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій установлено, що по філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», яка перебувала на податковому обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську, правонаступником якої є відповідач, станом на 1 квітня 2016 року рахувалась переплата з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 9788 8499,71 грн.
Позивач у відповідності до вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснював оплату авансових платежів з податку на прибуток впродовж 2012-2014 років в розмірах, що були розраховані на підставі поданих декларацій з податку на прибуток за 2012 рік, 2013 рік та 2014 рік.
Позивач неодноразового звертався до відповідача із заявами про повернення на розрахунковий рахунок або на особову картку з податку на прибуток підприємств у Міжрегіональному головному управлінні ДФС - центральному офісі з обслуговування великих платників надміру сплачених коштів з податку на прибуток у сумі 97888499,71 грн, але податковий орган дій щодо повернення переплати не здійснив.
Товариство 11 квітня 2016 року звернулося до податкового органу з листом №5546/9-011 про повернення переплати з податку не прибуток у сумі 97888499,71 грн, однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо повернення надміру сплачених коштів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.
Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За правилами пункту 43.2. цієї ж статті, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України.
Суди установили, що позивач звернувся до відповідача із заявою 11 квітня 2016 року про повернення переплати з податку на прибуток у сумі 97 888 499,71 грн. Факт наявної переплати не був спірним. Відповідач не заперечував щодо наявності вказаної переплати та її розміру, що підтверджується актами звірки від 4 січня 2016 року №11015-20 та 6 квітня 2016 року №1719-20.
Також суди установили, що відповідач після порушення провадження по справі перерахував частину переплати з податку на прибуток по філії в загальній сумі 93394550 грн, що відображено в інтегрованій картці позивача. З 20 грудня 2016 року та на час розгляду даної справи сума неповернутої переплати склала 4493949,71 грн.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо спростування наведених обставин.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність твердження податкового органу щодо пропуску Товариством 1095-денного строку на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, аналізуючи положення Податкового кодексу України, враховуючи відсутність факту наявності податкового боргу у позивача, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.
Суд визнає, що зобов'язання відповідача підготувати та подати для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств відповідає нормам Податкового кодексу України.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №826/7463/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва