30 листопада 2022 року
м. Київ
справа №400/1356/22
адміністративне провадження № К/990/32928/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Мороз Л.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та визнання рішення протиправним,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому позивач просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо незарахування ОСОБА_1 стажу роботи на посаді заступника директора в малому науково-виробничому підприємстві «Авангард» за період з 1.01.2004 по 29.11.2005 та на посаді голови в ФГ «ТМП» з 30.11.2005 по 13.10.2021;
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 21.10.2021 №143150010368, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.10.2021, зарахувавши до страхового стажу періоди її роботи на посаді заступника директора в малому науково-виробничому підприємстві «Авангард» за період з 1.01.2004 по 29.11.2005 та на посаді голови ФГ «ТМП» з 30.11.2005 по 13.10.2021.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2022 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи на посаді заступника директора в малому науково-виробничому підприємстві «Авангард» за період з 1.01.2004 по 29.11.2005.
Визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 21.10.2021 №143150010368.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на посаді заступника директора в малому науково-виробничому підприємстві «Авангард» за період з 1.01.2004 по 29.11.2005.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 13.10.2021.
У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасовано.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи на посаді голови Фермерського господарства «ТМП» у період з 30.11.2005 по 13.10.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на посаді голови Фермерського господарства «ТМП» у період з 30.11.2005 по 13.10.2021.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2021 - змінено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.10.2021.
Не погодившись із такими судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 залишити в силі.
Згідно частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Так, у своїй касаційній скарзі заявник зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки таке посилання має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та визнання рішення протиправним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Л.Л. Мороз