30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 280/3443/21
адміністративне провадження № К/990/22589/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №280/3443/21
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Державної служби України з питань праці, Павлівської сільської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат»
про визнання дій протиправними та скасування акту
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2021 (головуючий суддя: Сацький Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 (колегія у складі: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач 1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - позивач 2, ОСОБА_2 ) до Державної служби України з питань праці (далі також - відповідач 1) та до Павлівської сільської ради (далі також - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» (далі - третя особа, ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат»), в якій позивачі просили:
- визнати протиправними дії Державної служби України з питань праці в частині складення/оформлення та підписання Акту про надання третій особі гірничного відводу від 22.03.2017 №3196 з метою розробки Біляївського родовища первинних коалінів Східна ділянка;
- визнати протиправним та скасувати Акт про надання гірничного відводу третій особі, що виданий Державною службою України з питань праці та зареєстрований в реєстрі від 22.03.2017 №3196;
- визнати протиправними дії Павлівської сільської ради, в особі сільського голови Клименка Анатолія Васильовича, в частині складення/оформлення та підписання листа про надання погодження від 13.09.2016 №01-20/385.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2021, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, адміністративний позов залишено без розгляду.
3. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачами пропущений встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк звернення до суду з позовною заявою, а наведені позивачами підстави пропуску такого строку не є поважними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивачі звернулись до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. В обґрунтування своїх вимог скаржники зазначили, що судами порушено норми процесуального права, оскільки висновки про неповажність причин пропуску строку звернення до суду зроблені без повного та всебічного з'ясування судом обставин справи, без надання оцінки та без дослідження доказів та аргументів позивачів. Крім вказаного, скаржники наголошують на тому, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з порушенням їх права на особисту участь в апеляційному розгляді справи, зазначаючи при цьому, що 21.02.2022 на підставі пункту 1 частини першої статті 311 КАС України позивачі, в особі їх представника, звернулись з клопотанням про особисту участь в апеляційному розгляді справи, однак таке клопотання вирішено судом не було.
6. 22.08.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.
8. Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022у справі за вищевказаним позовом.
9. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 30.11.2022.
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
11. Одним із доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є те, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу, попри клопотання позивачів про особисту участь в апеляційному розгляді справи, без їх участі, чим порушив право на особисту участь в апеляційному розгляді справи та позбавив можливості висловити свою позицію щодо спірного питання.
12. Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
13. Згідно з частинами першою, другою статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
14. Відповідно до частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:
1) з'ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
2) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
3) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;
4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи;
7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
15. Згідно зі статтею 307 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
16. З аналізу наведених норм вбачається, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб тощо.
17. Водночас зі змісту статей 194, 307 КАС України вбачається, що суд, який призначає справу до розгляду в судове засідання, зобов'язаний повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання.
18. Своєю чергою, статтею 311 КАС України врегульовано право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами. Частиною першою цієї норми встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:
1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
19. Аналіз статті 311 КАС України свідчить, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог цього Кодексу повинна розглядатись з їхнім повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законом.
20. Крім цього, законодавець визначив виключний перелік обставин, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
21. Як вбачається з матеріалів справи, Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 02.06.2021 відкрив провадження у цій справі і вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження.
22. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.02.2022 (у складі колегії суддів: головуючого судді Мельника В.В., суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.) відкрив апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
23. Іншою ухвалою від 11.02.2022 апеляційний суд закінчив підготовчі дії і призначив розгляд справи у порядку письмового провадження.
24. Повісткою-повідомленням від 11.02.2022 апеляційний суд повідомив позивачів про те, що апеляційна скарга буде розглянута в порядку письмового провадження та, що у разі якщо учасники справи бажають особисто взяти участь в апеляційному розгляді справи, про це необхідно повідомити суд у письмовій формі.
25. 21.02.2022 позивачами направлено до суду клопотання про особисту участь в апеляційному розгляді справи, яке зареєстроване в апеляційному суді 07.03.2022.
26. Розпорядженням Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.
27. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.03.2022 (у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.) прийняв справу до свого провадження та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
28. Зрештою 07.06.2022 суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, посилаючись на статтю 311 КАС України.
29. Колегія суддів вважає, що наведені обставини, зокрема, розгляд справи судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження і наявність клопотання учасника справи про розгляд справи в суді апеляційної інстанції за його участю, спростовують наявність підстав, передбачених частиною першою статті 311 КАС України, для розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції у спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
30. Аналогічний підхід стосовно застосування норм процесуального права неодноразово демонструвався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.06.2021 у справі №160/12521/19, від 11.08.2021 у справі №640/3002/20, від 26.05.2022 у справі №280/4678/20.
31. Колегія суддів зауважує, що право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи.
32. У межах цієї справи апеляційний суд не забезпечив дотримання таких прав позивача.
33. Позаяк ця справа розглядалася у суді першої інстанції за правилами загального позовного провадження, то повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов'язковим. У цьому разі апеляційний суд міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін лише у випадку, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю.
34. Розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції у спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку колегії суддів Верховного Суду, не відповідає принципам адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду справи.
35. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції обов'язку завчасного і належного повідомлення сторін, зокрема позивачів, про дату, час і місце розгляду справи. Це є безумовною підставою для констатації порушення норм процесуального права, що, у свою чергу, тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення.
36. Отже, доводи скаржників про те, що апеляційний суд безпідставно розглянув справу у порядку письмового провадження з порушенням їх права на особисту участь в апеляційному розгляді справи, є обґрунтованими.
38. У цьому контексті колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що надана суду процесуальним законом можливість розглянути справу у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (як-от з наданим учасникам справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності й через призму принципів адміністративного судочинства.
38. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
39. Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
40. Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
41. Тож, за наведеного правового регулювання і обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної постанови.
42. Водночас процесуальні порушення, допущені судом апеляційної інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, не дають можливості перевірити обґрунтованість інших аргументів касаційної скарги.
43. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
44. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу позивачів належить задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 скасувати, а справу №280/3443/21 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Т.Г. Стрелець