01 грудня 2022 року
м. Київ
справа №280/7318/20
адміністративне провадження №К/990/31504/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі №280/7318/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (далі - відповідач), в якому просив:
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні з військової служби за 8 років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 діб з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п.3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України №260 - з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за 2018, 2019 та 2020 роки, а також перерахувати вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски з урахуванням військового звання «полковник юстиції» відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових, а також перерахувати вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски з 26 березня 2020 року відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р(ІІ)2020;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 починаючи з 11 вересня 2020 року компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до вимог ст.ст.116, 117 Кодексу законів про працю України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової прокуратури об'єднаних сил щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби без урахування винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби з урахуванням винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, та здійснити виплату нарахованої допомоги з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Військової прокуратури об'єднаних сил щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби компенсації за невикористані 283 дні відпустки без урахування винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 283 дні відпустки з урахуванням винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, та здійснити виплату нарахованої компенсації з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач і відповідач подали апеляційні скарги.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №280/7318/20 змінено. Доповнено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №280/7318/20 абзацами шостим та сьомим наступного змісту: «Визнати протиправними дії Військової прокуратури об'єднаних сил щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 діббез урахування вимог п.3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України №260. Зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 283 діб з урахуванням вимог п.3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України №260, з урахуванням раніше виплачених сум». Абзаци 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №280/7318/20 вважати абзацами 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №280/7318/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. Проте, матеріали касаційної скарги не містять документа про сплату судового збору. Натомість, у тексті касаційної скарги скаржник просить відстрочити сплату судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
При цьому, клопотання скаржника не містить належних обґрунтувань щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору та не підтверджено відповідними доказами.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 гривні.
Із тексту рішення суду апеляційної інстанції слідує, що за наслідками розгляду позовної заяви у цій справі, задоволено одну немайнову вимогу позивача із похідними від неї вимогами.
Ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 908 грн. Отже розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 1681,60 грн (840,80 грн х 200%).
Також, відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 21 вересня 2022 року, а касаційну скаргу подано на пошту 09 листопада 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 18 жовтня 2022 року. На підтвердження вказаних обставин додає копію першої сторінки оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції зі штампом вхідної кореспонденції № 3403 від 18 жовтня 2022 року.
Проте, надані скаржником документи не містять даних про дату отримання скаржником поштового відправлення. Тобто, надані скаржником документи й відомості не дозволяють встановити дату вручення скаржнику постанови суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити твердження скаржника.
Питання про поновлення строків на касаційне оскарження Верховний Суд вирішує на підставі наявних в касаційній скарзі матеріалів та доказів.
Належних доказів на підтвердження несвоєчасного отримання вказаної копії судового рішення скаржник не надав.
Одночасно Верховний Суд зазначає, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом дати отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, оскільки свідчить лише про реєстрацію документа, а не його одержання.
Враховуючи, що скаржником не додано доказів отримання оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішити клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору та доказів поважності пропуску строку для звернення до суду касаційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі №280/7318/20.
Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі №280/7318/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) доказів поважності пропуску строку для звернення до суду касаційної інстанції;
3) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)).
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
М.В. Білак
Судді Верховного Суду