29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"21" листопада 2022 р. Справа № 924/460/22
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Тлуста У.О., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області
про стягнення 665 266,13грн, з яких: 559 924,00грн - основного боргу, 92 189,99грн - інфляційних втрат, 13 152,14грн - 3% річних
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.11.2022 позов Фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь Фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича 537 924,00грн - основного боргу, 88 261,86грн - інфляційних втрат, 12 548,22грн - 3% річних, 9 580,83грн - витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
11.11.2022 на адресу суду від представника позивача - ФОП Рачковського М.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, згідно якого позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн. До заяви додано копії: акту приймання-передачі наданих послуг від 10.11.2022 та докази направлення даної заяви відповідачу.
Ухвалою суду від 14.11.2022 заяву ФОП Рачковського М.І. від 11.01.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні. Явка учасників справи не визнавалася обов'язковою.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на наведене, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду заяви, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, вимоги строку її судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат судом встановлено та враховується таке.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокат Літвінов Р.О. надав правову допомогу позивачу - ФОП Рачковському М.І. (надалі - замовник, клієнт, позивач) на підставі договору про надання правової допомоги №28/06/22-3 від 28.06.2022 (надалі - договір) та Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ЖТ №104403 від 28.06.2022.
За цим договором адвокат зобов'язався надати правову допомогу клієнту під час розгляду в Господарському суді Хмельницької області справи за позовом клієнта до ТОВ „СП „Дніпро” щодо стягнення заборгованості за договором про надання інформаційних (консультативних) послуг №14/0221 від 14.01.2021 (п. 1.1 договору).
В п. 1.2.1 договору сторони визначили обсяг правової допомоги.
Відповідно до п.3.1. договору сторони встановили, що гонорар адвоката за представництво та захист інтересів клієнта під час розгляду справи становить суму в розмірі 15 000,00грн.
10.11.2022 року між позивачем та адвокатом Літвіновим Р.О. був складений Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №28/06/22-3 від 28.06.2022 (надалі - Акт), згідно якого сторони встановили, що адвокат належним чином виконав зобов'язання, що викладені в п. 1.2 договору та, згідно п. 3.1 договору, в якості винагороди адвокату підлягає до сплати сума в розмірі 15 000,00грн, як фіксована плата за представництво та захист інтересів клієнта під час розгляду справи та надання обсягу правової допомоги (п.п. 1, 2 Акту).
Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. по справі №922/445/19).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач в змісті позовної заяви, а отже до закінчення судових дебатів у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, подав заяву, згідно якої вказав про необхідність здійснення розподілу судових витрат, а також повідомив суд, що докази, які підтверджують розмір судових витрат на правову допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
11.11.2022 на адресу суду представник позивача подав заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та докази надання такої допомоги, зокрема: Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №28/06/22-3 від 28.06.2022.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно положень ч.4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2020р. у справі №922/2869/19, від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19 та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Водночас, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Судом також враховано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати ФОП Рачковського М.І у розмірі 10 000,00грн.
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" 10 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу на користь ФОП Рачковського М.І.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, Хмельницька область, Славутський район, село Ганнопіль, вул. Миру, буд. 16; код ЄДРПОУ 30929334) на користь Фізичної особи-підприємця Рачковського Миколи Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000,00грн (десять тисяч гривень 00коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 30.11.2022.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 3 прим.:
1- до справи;
2 - позивачу (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 18, кв.5; 01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 7-А, оф.1) надісл. на е-пошту 5062209@gmail.com
3 - відповідачу - (30030, Хмельницька область, Славутський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, буд. 16) надісл. на ел. пошту a.kadygrob90@gmail.com