21 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2642/22 пров. № А/857/12403/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Затолочного В.С., Кушнерика М.П.
з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року (суддя першої інстанції Смокович В.І., м. Луцьк, повний текст складено 14.07.2022)
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі КДКА Волинської області) про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 27 січня 2022 року №156/22 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць, відносно позивача.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 . Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що її як адвоката було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки проступку вона не вчиняла. Вказала, що на виконання доручення №313/477-21 Луцького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги нею було вчинено певні дії з надання юридичної допомоги ОСОБА_2 у справі про оскарження рішення 6 прикордонного Волинського загону від 27 серпня 2021 року №121/8827 про припинення подальшого вивчення громадянина ОСОБА_2 як кандидата для прийняття на військову службу за контрактом. Однак, відповідач, розглядаючи скаргу вищевказаного громадянина, належним чином не повідомив її про час та місце слухання , тим самим позбавив можливості взяти участь у цьому заході для захисту власних інтересів. Також зазначила, що вона відбула у заплановану відпустку, про що завчасно повідомила КДКА, однак відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не зупинив провадження, а надіслав повідомлення про призначення скарги до розгляду, яке з об'єктивних причин вона не отримувала. Також апелянт зауважила про суттєві порушення при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема відсутність протоколу засідання та участь у голосуванні особи, яка проводила перевірку відомостей про дисциплінарний проступок. Крім того, вказала, що відповідач застосував до неї дисциплінарне стягнення за відсутності підстав, виключний перелік яких вказано у ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отже, є підстави для скасування рішення від 27 січня 2022 року №156/22
ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності із застосуванням більш суворого покарання.
У судовому засіданні апелянт та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та дали пояснення аналогічні, викладеним доводам.
Представник відповідача Лавренчук О.В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги. Зауважив, що відповідачем було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності з урахуванням встановлених за результатами перевірки скарги обставин. При цьому процедурних порушень при розгляді даного питання допущено не було. Апелянт заздалегідь була повідомлена про час та місце розгляду. Вказав також, що чинним законодавством не передбачено ведення протоколу засідання комісії.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 27 жовтня 2017 року №1/38-3 адвокату Ткачук Р.І. видано свідоцтво №813 про право на заняття адвокатською діяльністю за робочою адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Згідно із дорученням Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01 вересня 2021 року №313/477-21 адвоката Ткачук Р.І. призначено для здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 у справі про оскарження рішення 6 прикордонного Волинського загону від 27 серпня 2021 року №121/8827 про відмову у прийнятті на військову службу за контрактом ОСОБА_2 (а.с. 16).
ОСОБА_2 подав до КДКА Волинської області 02 листопада 2021 року скаргу щодо дій адвоката Ткачук Р.І., яка була передана на розгляд дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області та рішенням комісії №151/21 від 25 листопада 2021 року було порушено дисциплінарне провадження.
На підставі доручення голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 8 перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 проводив член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_4 .
За результатами розгляду скарги член дисциплінарної палати ОСОБА_4 склав довідку від 25 листопада 2021 року, в якій зазначив про наявність в діях адвокатів ОСОБА_1 ознак неналежного виконання професійних обов'язків представником, тобто дисциплінарного проступку.
Рішенням КДКА Волинської області № 156/22 від 27 січня 2021 року адвоката, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць (а.с. 39-40).
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність вищевказаного рішення з таких підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Професійні обов'язки адвоката визначено у статті 21 Закону №5076-VІ.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5076-VІ під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Частиною першою статті 33 Закону №5076-VІ встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин другої-третьої статті 33 Закону №5076-VІ дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Частиною першою статті 34 Закону №5076-VІ визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами другою-третьою статті 34 Закону №5076-VІ дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
За приписами частини першої статті 35 Закону №5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Частинами першою-другою статті 36 Закону №5076-VІ передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №5076-VІ дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №5076-VІ заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Згідно з частиною другою 2 статті 40 Закону №5076-VІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Як видно з матеріалів справи, 25 листопада 2021 року КДКА у складі дисциплінарної палати за результатами розгляду матеріалів перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , прийнято рішення №151/21, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката .
Копію рішення про порушення дисциплінарної справи та повідомлення про призначення її розгляду на 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримала листом від 26 листопада 2021 року №111/21.
За клопотанням позивача розгляд дисциплінарної справи було відкладено на 14:00 год. 27 січня 2022 року.
Про відкладення розгляду справи на 14:00 год. 27 січня 2022 року позивач була повідомлена листом від 24 грудня 2021 року №122/21.
Однак, поштове відправлення повернулося не врученим із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 189-192).
Адвокат Ткачук Р.І. участі у засіданні не брала і скаргу було заслухано та прийнято рішення про притягнення до відповідальності за її відсутності.
Суд першої інстанції визнав повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду скарги належним і дійшов висновку про відсутність підстав для відкладання слухання з причин неявки адвоката на засідання.
Апеляційний суд з таким висновком не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 44 Положення належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Як видно з матеріалів справи, рекомендований лист позивачу було надіслано за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).
Таким чином, встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з викликом у засідання.
За таких обставин повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання поштового відправлення, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Отже, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії за умови, якщо відповідне поштове відправлення зберігалося на пошті місячний строк і за цей час адресат не вжив заходів до його отримання. .
Як видно з оригіналу конверту поштового відправлення ОСОБА_1 , його було лише подано на пошту 28 грудня 2021 року.
Однак, зі штампу на поштовому конверті неможливо встановити час повернення рекомендованого листа відправнику.
При цьому розгляд справи відбувся 27 січня 2022 року, тобто менше ніж через місяць після надіслання повідомлення.
Отже, поштовим відділенням не було дотримано місячного строку зберігання листа у поштовому відділенні.
Таким чином, доводи позивача про її неповідомлення про час та місце розгляду дисциплінарної справи є підтвердженими.
Отже, розглянувши скаргу щодо адвоката Ткачук Р.О. без її участі, відповідач порушив право особи на особисту участь у розгляді питання про притягнення до відповідальності й, відповідно - право на захист.
Доводи суду першої інстанції про повторність неявки і можливість розгляду скарги незалежно від причин неявки адвоката, апеляційний суд відхиляє, адже незалежно від кількості призначених засідань розгляд справи за відсутності адвоката можливий виключно за умови його належного повідомлення про час та місце розгляду.
Частиною першою статті 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Як видно з тексту оскаржуваного рішення № 156/22 від 27 січня 2022 року, в ньому описано факт подання скарги ОСОБА_2 , його пояснення та надані ним документи. Також у рішенні наявні посилання на норми чинного законодавства.
Однак у вказаному рішенні абсолютно не зазначено, які саме порушення вчинила адвокат Ткачук Р.І., які норми чинного законодавства та Правил адвокатської етики нею не були дотримані. Також у рішенні не вказано обставини вчинення проступку, наслідків, особу адвоката, тощо.
Отже, таке рішення не може вважатися мотивованим, а тому не відповідає статті 41 Закону №5076-VI.
Відсутність у рішенні відповідача відомостей про порушення, вчинене адвокатом Ткачук Р.І., позбавляє можливості встановити відповідність закону застосованого заходу дисциплінарного стягнення .
Також відповідно до частини другої статті 41 Закону №5076-VI зазначено, що член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Частиною шостою-сьомою статті 50 Закону №5076-VI встановлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
Як видно з оригіналу матеріалів дисциплінарного провадження, при розгляді питання про притягнення позивача до відповідальності на засіданні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 27 січня 2022 року не вівся протокол.
Даний факт підтверджено представником КДКА Волинської області.
Отже, відповідачем порушено вимоги ст. 48 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, що є суттєвим порушенням процедури.
Внаслідок цього порушення суд позбавлений можливості перевірити дотримання порядку голосування членами КДКА Волинської області щодо порушеного питання.
Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень належними і допустимими доказами не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.88 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Окремо суд уважає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Оскільки відповідачем при розгляді питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було порушено принцип змагальності, не встановлено складу дисциплінарного порушення, не зафіксовано процедуру прийняття рішення, апеляційний суд вважає такі порушення істотними і такими, що прямо впливають на законність рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката.
Отже, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 156/22 від 27 січня 2022 року не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості, принципу рівності перед законом, тобто є таким, що прийняте не у відповідності до законів України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню .
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому його необхідно скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Відповідно ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що суд дійшов до висновку про задоволення позову, на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 992,40 грн, апеляційної скарги - 1488,60 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 27 січня 2022 року №156/22 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 місяць щодо ОСОБА_1 .
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (ЄДРПОУ 21749819) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 30.11.2022.