30 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/19222/21 пров. № А/857/14116/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 380/19222/21 за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" про застосування заходів реагування,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїГавдик З.В.
дата складання повного тексту рішення26.05.2022
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" про застосування заходів реагування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 380/19222/21 позов про застосування заходів реагування задоволено повністю.
Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто Рентал» (ЄДРПОУ 42536284, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, каб. 307), а саме заборонено до усунення встановлених порушень:
-роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;
-експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки: АЗК ТОВ «Мотто Рентал» на території Львівської області за адресами:
-Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська;
-Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с. Жовтанці, вул. Львівська, 1;
-Львівська обл., Пустомитівський район, с. Підбірці;
-Львівська обл., м. Рава Руська.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не ураховано, що у відповідача оформлений дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки №1676.19.32 від 11.06.2019 року, в тому рахунку і на обладнання підвищеної небезпеки, що знаходиться на АЗС за адресами: Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська;
-Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с. Жовтанці, вул. Львівська, 1;
-Львівська обл., Пустомитівський район, с. Підбірці;
-Львівська обл., м. Рава Руська.
Стосовно ж виконання робіт на висоті понад 1,3 метра, то відповідач зазначає що ним вчинялися дії з приводу усунення недоліків, виявлених від час перевірки про що регулярно подавалися звіти до Головного управління Держпраці у Львівській області. Запроваджений на території України воєнний стан безумовно впливає на можливість суб'єктів господарювання та контролюючих органів виконувати свої обов'язки в тому числі і щодо оформлення декларацій на висоті понад 1,3 метра. Покликаючись на Постанову КМ України №314 від 18.03.2022 року вказує на можливість провадження робіт на висоті 1,3 метра на підставі повідомлення Міністерства економіки України про провадження суб'єктом господарювання такої діяльності. Вказує про подання до Міністерства економіки України відповідного повідомлення. Також зазначає про те, що судом не ураховано принципу співмірності обраного заходу реагування та ступеню тяжкості допущених порушень з урахуванням обставин стосовно того, що позивач здійснює роздрібну торгівлю ПММ та газом, що забезпечує потреби населення в умовах воєнного стану критично важливими товарами.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на електронну адресу позивача та поштову адресу відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході перевірки встановлено факт порушення відповідачем нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю працівників.
Зокрема суд урахував, що згідно із ст. 21 Закону України № 2694 «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію. Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.02.2021 р. №77 до переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, належать, зокрема, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.06.2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено припис №ЛВ 8821/808/АВ/П про усунення виявлених порушень.
Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 28.09.2021 №1466-П та направлення на проведення перевірки №1453 від 28.09.2021 посадовими особами Головного управлінням Держпраці у Львівській області, у присутності уповноважених осіб директора ТОВ «Мотто Рентал» Божко Ю.М., начальника АЗС ТОВ «Мотто Рентал» Грачова К.О., у період часу з 10.00 год 29 вересня 2021 року по 15.00 год 30 вересня 2021 року, проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто Рентал» щодо додержання законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці в частині виконання припису №ЛВ8821/808/АВ/П від 04.06.2021 (АЗК на території Львівської області: Львівська обл., м. Борислав, вул. Дрогобицька, 280Б; Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська; Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с. Жовтанці, вул. Львівська, 1; Львівська обл., Яворівський район, смт. Краковець, вул. Вербовського, 48; Львівська обл., Пустомитівський район, с. Підбірці; Львівська обл., м. Рава Руська).
За результатами перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 30.09.2021 року за № ЛВ 12295/808/ АПЗ.
В результаті проведеної перевірки виявлені факти порушень вимог чинних нормативно правових актів з охорони праці, які можуть створити загрозу життю та здоров'ю працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто Рентал», а саме порушено:
вимоги ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п. 18 Постанови КМ України № 956 від 11.07.2002 року «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», а зокрема не надіслані територіальному органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1;
вимоги ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п. 19 Постанови КМ України № 956 від 11.07.2002 року, а зокрема не проведено повторну ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки (АЗК Львівська область, Пустомитівський район с. Підбірці) у зв'язку із зміною номенклатури небезпечних речовин та їх кількості після встановлення газових модулів;
вимоги ст. 10 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п. 8 Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМ України № 956 від 11.07.2002 року, а зокрема декларації безпеки на чотирьох АЗС на території Львівської області (Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська; Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с. Жовтанці, вул. Львівська, 1; Львівська обл., Яворівський район, смт. Краковець, вул. Вербовського, 48; Львівська обл., Пустомитівський район, с. Підбірці; Львівська обл., м. Рава Руська) разом із позитивними висновками експертизи не подані територіальному органу Держпраці;
вимоги ст. 21 Закону України «Про охорону праці», п. 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМ України №1107 від 26.10.2011 року, додаток №2 до Порядку (в редакції ПКМУ від 03.02.2021 року № 77), а зокрема не подано до адміністративного центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або електронній формі через Єдиний державний веб - портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, декларацію відповідності матеріально- технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки для виконання робіт підвищеної небезпеки- робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок здійснення заходів державного нагляду визначений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон N 877-V), а також підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та на його виконання.
Згідно з абзацу 2 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом.
В силу положень частини 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно із частиною 1 статті 39 Закону № 2694-XII посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 39 Закону № 2694-XII посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За частиною 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» (далі по тексту іменовано Закон №2245) суб'єкт господарювання ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин.
Об'єкти підвищеної небезпеки, що належать одному суб'єкту господарювання, але за територіальною ознакою мають різні адреси місцезнаходження, вважаються різними об'єктами підвищеної небезпеки.
За результатами ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки йому встановлюється 1, 2 або 3 клас.
Нормативи порогових мас небезпечних речовин або їх сумішей, що використовуються для цілей ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, порядок ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та їх обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 18 Постанови КМ України № 956 від 11.07.2002 року «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» суб'єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою
ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради.
Однак, на дату розгляду справи позивачем не надано суду першої інстанції доказів виконання вимог ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п. 18 Постанови КМ України № 956 від 11.07.2002 року «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» в частині складання повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилання його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці.
Пунктом 19 Постанови КМ України № 956 від 11.07.2002 року «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» установлено, що суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є об'єкти підвищеної небезпеки, проводить у шестимісячний строк їх повторну ідентифікацію у разі: зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості; внесення змін до законодавства у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; будівництва в прилеглих районах нових об'єктів, якщо це впливає на зміст відомостей, наведених у повідомленні про
результати ідентифікації; зміни власника об'єкта.
На час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не надано доказів виконання вимог ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п. 19 Постанови КМ України № 956 від 11.07.2002 року «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» проведення повторної ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (АЗК Львівська область, Пустомитівський район с. Підбірці) у зв'язку із зміною номенклатури небезпечних речовин та їх кількості після встановлення газових модулів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» для об'єктів підвищеної небезпеки 1 та 2 класів оператор готує і подає у встановленому законодавством порядку центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його територіальному органу (у разі його утворення) за місцезнаходженням об'єкта підвищеної небезпеки звіт про заходи безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки, який він експлуатує, а також перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня подання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката.
Оператор зобов'язаний протягом 30 календарних днів після виникнення аварії на об'єкті підвищеної небезпеки і у строк не більш як 80 календарних днів після початку модернізації виробництва чи зміни технології переглянути звіт про заходи безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки та за потреби внести до нього зміни.
Після отримання звіту про заходи безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його територіальний орган (у разі його утворення) спільно з іншим уповноваженим законом органом виконавчої влади, що здійснює державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, протягом 15 робочих днів проводить перевірку наданих відомостей, про результати якої протягом п'яти робочих днів інформує оператора.
У разі виявлення під час перевірки недостовірних або неповних відомостей у звіті про заходи безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки оператор у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після отримання результатів такої перевірки вносить зміни до звіту про заходи безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки та повторно подає його до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його територіального органу (у разі його утворення) за місцезнаходженням об'єкта підвищеної небезпеки.
Пунктом 8 Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМ України № 956 від 11.07.2002 року установлено, що декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи):
для об'єктів підвищеної небезпеки, що на дату набрання чинності цим Порядком експлуатуються або ліквідуються, - протягом року після державної реєстрації об'єкта підвищеної небезпеки;
для об'єктів підвищеної небезпеки, експлуатація яких планується, - разом із заявою на отримання дозволу на експлуатацію відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".
Натомість, позивач не надав суду першої інстанції доказів надання територіальному органу Держпраці декларації безпеки на чотири АЗС на території Львівської області (Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська; Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с. Жовтанці, вул. Львівська, 1; Львівська обл., Яворівський район, смт. Краковець, вул. Вербовського, 48; Львівська обл., Пустомитівський район, с. Підбірці; Львівська обл., м. Рава Руська) разом із позитивними висновками експертизи.
Відповідно до частини 3 статті 21 Закону № 2694-XII передбачено обов'язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок № 1107).
Відповідно до пункту 21 Порядку № 1107 виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.
Декларація подається роботодавцем не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Документи повертаються протягом п'яти робочих днів без розгляду у разі не заповнення полів, зазначення робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які не відповідають вимогам, встановленим цим Порядком та переліком машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77.
Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.
Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання.
Відмова в реєстрації декларації не допускається.
У разі зміни відомостей або виявлення суб'єктом господарювання помилки в поданій декларації суб'єкт господарювання в порядку, встановленому цим пунктом для подання декларації, подає оновлену декларацію протягом семи робочих днів з дня настання таких змін або з дня подання декларації в разі виявлення помилки.
Відповідно до п.3 розділу додатку 2 Порядку № 1107, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 773 до видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці Група Б» належать роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.
Проте, позивач не надав суду першої інстанції доказів подання до адміністративного центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або електронній формі через Єдиний державний веб - портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, декларацію відповідності матеріально- технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки для виконання робіт підвищеної небезпеки- робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.
Статтею 13 Закону № 2694-XII передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача заходів реагування.
Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню в межах доводів апеляційної скарги інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем усунуті порушення, виявлені перевіркою.
При цьому позивач не заперечує той факт, що виявлені перевіркою порушення мали місце і характер цих порушень створював загрозу життю і здоров'ю працівників підприємства, що є підставою для застосування судом заходів реагування.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу того, що позивач має дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки №1676.19.32 від 11.06.2019 року, в тому числі і на обладнання підвищеної небезпеки, що знаходяться на АЗС (Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська; Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с. Жовтанці, вул. Львівська, 1; Львівська обл., Яворівський район, смт. Краковець, вул. Вербовського, 48; Львівська обл., Пустомитівський район, с. Підбірці; Львівська обл., м. Рава Руська), то колегія суддів зазначає, що наявність чи відсутність такого дозволу на експлуатацію зазначених об'єктів не було підставою для позову та предметом судового розгляду у даній справі.
Відносно ж доводів відповідача з приводу подання декларації про проведення робіт, які виконуються на висоті понад 1,3 метра до Міністерства економіки України № 06/06-22/07 від 06.06.2020року, то до Головного управління Держпраці у Львівській області інформацію про усунення порушення відповідачем подано лише у червні 2020 року листом №22.06-22/03 від 22.06.2022року.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтверджує обставини щодо усунення відповідачем усіх виявлених порушень, які слугували підставою позову після ухвалення судового рішення. Також вказує, що у зв'язку з усуненням таких порушень виконавчий лист про примусове виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до органів виконавчої служби не скеровував.
Вирішуючи зазначені доводи сторін, колегія суддів зазначає, що питання відновлення робіт після застосування заходів реагування вирішується у порядку передбаченому частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V (у редакції, що діяла на час звернення до суду з цим позовом, яка не зазнала змін і на даний час) відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Обумовлена норма Закону №877-V є спеціальною у спірних правовідносинах, а відтак у такому випадку слід керуватися приведеними нормами цього Закону.
Тому, суд апеляційної інстанції констатує, що усунення відповідачем виявлених порушень після постановлення рішення судом першої інстанції не впливають на законність такого рішення та не є підставою для його скасування, позаяк отримання органом державного нагляду (контролю)- позивачем повідомлення відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень є підставою для відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг відповідачем після призупинення.
Аналогічна позиція, викладена КАС ВС у постанові від 29.04.2020 року у справі №2340/5120/18.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 380/19222/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос