30 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 300/8337/21 пров. № А/857/14075/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шевчук С.М.,
суддів - Кухтея Р.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Івано-Франківськ судом у складі головуючого судді Остап'юка С.В., дата складення повного тексту рішення суду не зазначена) у справі №300/8337/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07.07.2021 про перерахунок йому довічного грошового утримання судді у відставці;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести йому перерахунок загального відсотка для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з врахуванням до стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді періоду проходження строкової військової служби з 13.05.1977 до 03.05.1979 (1 рік 11 місяців 21 день), перерахунок довічного грошового утримання із врахуванням нового відсотка з 19.02.2020 без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум, з 19.02.2020.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 без врахування до стажу судді строкової військової служби 1 рік 11 місяців 21 день.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строкову військову службу 1 рік 11 місяців 21 день, та здійснити з 19.02.2020 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 26 повних років суддівського стажу, без обмеження граничного розміру, з виплатою різниці та з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судове рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року по справі № 300/2846/20 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. В результаті проведеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року склав 62177,16 грн (107202,00 грн*58%).
При проведенні даного перерахунку відсотки суддівської винагороди визначено від стажу на посаді судді, без врахування стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання копій ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на електронну адресу сторін, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за № 340/681/17 від 29.05.2018 визнано протиправною відмову Косівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області ОСОБА_1 щодо встановлення щомісячного грошового утримання у розмірі 88 % суддівської винагороди при стажі роботи на посаді судді 24 роки 11 днів без врахування календарного періоду проходження строкової військової служби. Зобов'язано Косівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 13 травня 1977 року по 03 травня 1979 року, тобто 1 рік 11 місяців 21 день. Зобов'язано Косівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без обмеження граничного розміру, починаючи з 26 грудня 2016 року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою сумою.
Цим рішенням встановлено, що позивач 12 грудня 1992 року обраний на посаду судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області. З 28 грудня 2002 року до 21 грудня 2016 року працював суддею Косівського районного суду Івано-Франківської області. Рішенням Вищої Ради Юстиції від 19 грудня 2016 року за № 3236/0/15-16 позивача ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. З 22 грудня 2016 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розмір якого становив 88% від заробітної плати - 27 200 гривень при стажі роботи на посаді судді 24 роки 11 днів.
На виконання рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за № 340/681/17 від 29.05.2018 відповідач здійснив перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого обчислив при суддівському стажі 26 років.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/2846/20 від 21.12.2020 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оформлену листом від 18.05.2020 за №56. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області №153 від 03.03.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/2846/20 від 21.12.2020, здійснив з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області №153 від 03.03.2020, та визначив розмір щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 62 % суддівської винагороди.
В червні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визначило суддівський стаж позивача 24 роки без врахування календарного періоду проходження стокової служби та визначило щомісячне довічне грошове утримання позивача в розмірі 58 % суддівської винагороди.
Вважаючи протиправними дії відповідача в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу судді строкової військової служби та зменшення відсотка, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за № 340/681/17 від 29.05.2018 захищено право позивача на зарахування до його стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 13 травня 1977 року по 03 травня 1979 року, тобто 1 рік 11 місяців 21 день, та право на проведення перерахунку, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без обмеження граничного розміру, починаючи з 26 грудня 2016 року, а рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/2846/20 від 21.12.2020 захищено право позивача на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області №153 від 03.03.2020.
Таким чином суд дійшов висновку, що у позивача наявне право на зарахування до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строкову військову службу 1 рік 11 місяців 21 день, та на здійснення з 19.02.2020 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 26 повних років суддівського стажу, без обмеження граничного розміру, з виплатою різниці та з урахуванням виплачених сум.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосудця. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (чинного на момент виходу позивача на пенсію; далі Закон № 2862-ХІІ) з урахуванням змін, внесених Законом від 24 лютого 1994 року № 4015-ХІІ, судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон № 1402-VIII, статтею 142 якого урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Як зазначено у пункті 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судці відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
У частині 4 статті 43 Закону № 2862- XII зазначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з частиною першою статті 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.
Відповідно до пункту 1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
У частині третій статті 106 Конституції України зазначено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Частиною першою статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
У статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (стаття 1 втратила чинність 20 березня 2008 року) зазначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (дана постанова втратила чинність 01 грудня 2012 року) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Також, частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, час проходження позивачем строкової військової служби мав бути повністю зарахований відповідачем до стажу роботи на посаді судді, і за цією нормою.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за № 340/681/17 від 29.05.2018 визнано протиправною відмову Косівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області ОСОБА_1 щодо встановлення щомісячного грошового утримання у розмірі 88 % суддівської винагороди при стажі роботи на посаді судді 24 роки 11 днів без врахування календарного періоду проходження строкової військової служби. Зобов'язано Косівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 13 травня 1977 року по 03 травня 1979 року, тобто 1 рік 11 місяців 21 день.
Відтак, неврахування відповідачем вказаних календарних періодів проходження строкової служби є таким, що суперечить чинному законодавству, яке регулює спірні правовідносини, а отже - неправомірним.
Тобто відсотковий обрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці відповідно до зазначеного стажу роботи на посаді судді мав би становити 62 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а не 58 відсотків як зазначено в тому ж спірному рішенні відповідача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проведеного позивачу.
Окрім того, колегія суддів зазначає наступне.
У Рішенні Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі № 1- 15/2018(4086/16) зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності.
Тобто, за Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №1-15/2018(4086/16) до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів має бути встановлений один підхід.
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, оскільки позивач відпрацював на посаді судді повних 24 роки + 2 роки стажу військової служби, то йому щомісячне довічне грошове утримання повинно виплачуватись в розмірі 62 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Перерахунок слід здійснити з 19 лютого 2020 року, що зумовлено відновленням порушених прав як судді у відставці з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі № 2-p/2020, для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача наявне право на зарахування до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строкову військову службу 1 рік 11 місяців 21 день, та на здійснення з 19.02.2020 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 26 повних років суддівського стажу, без обмеження граничного розміру, з виплатою різниці та з урахуванням виплачених сум.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення названого адміністративного позову.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі № 300/8337/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос