П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/5945/22
Категорія:106030000 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Час і місце ухвалення:18:15 год. 31.08.2022
Дата складання повного тексту:12.09.2022
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Піть І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі-ГУНП в Одеській області) про:
- визнання протиправним та скасування наказу "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області" №376 о/с від 28 лютого 2022 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 13 ч.3 ст. 1, ч.5 ст. 15 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі -Дисциплінарний статут), п.7, р. 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, п.1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII). Присяги працівника поліції, абзацу 5 ч.2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі-Закон №3353-XII), п.п. 1.3, 2.5 Прави дорожнього руху (далі-ПДР) України, абзацу 1 п.1 р.2 Правил етичної поведінки поліцейських;
- поновлення ОСОБА_1 на посаду слідчного слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції 1 ГУНП в Одеській області з 04 березня 2022 року або на рівноздатній посаді для продовження служби в Національній поліції України;
- стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з дати звільнення 04 березня 2022 року до фактичного поновлення на роботі (службі) на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області або на рівнозначній посаді в Національній поліції України.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржуваний наказ "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області" №376 о/с від 28 лютого 2022 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області прийнято з порушенням встановленої законом процедури, безпідставно, упереджено, а тому підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Доводи апеляційної скарги:
- викладені обставини в оскаржуваному наказі "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області" №376 о/с від 28 лютого 2022 року не відповідають дійсності та фактично не доведені під час розгляду адміністративної справи, а факти на які посилюється зазначений наказ, а саме: скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП та не сплату штрафу у розмірі 1020 грн. згідно вимог протоколу у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №122829 за ч.6 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки/стоянки), спростовується показами свідків, відеозаписами, копіями долучених квитанцій про сплату штрафу та Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2022 року по справі №521/1098/22 про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП (у зв'язку із відсутністю події складу адміністративного правопорушення);
- звільнення ОСОБА_1 зі служби здійснювалось під час його перебування на лікарняному, що є порушенням вимог Кодексу законів про працю України та Правил проведення службового розслідування;
- з показань свідків, зокрема: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у свідків була нежить, тобто запаху алкоголю із порожнини рота, як зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №с221019, вони почути не могли.
У відзиві ГУНП в Одеській області на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а відтак підстави для його скасування відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
14 січня 2021 року ОСОБА_1 призначений на посаду слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
04 березня 2022 року позивач звільнений зі служби в поліції України на підставі наказу ГУНП в Одеській області "Про застосування Дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області" №376 о/с від 28 лютого 2022 року відповідно п.6 ч.1 ст. 77 Закону №580-VIII (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції).
Вказаний наказ винесений на підставі проведеного працівниками ГУНП в Одеській області службового розслідування за фактом керування майором поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Зазначене службове розслідування призначене на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05 січня 2022 року №1.
Згідно висновку службового розслідування, проведеного за фактом керування майором поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, за послідовне вчинення декількох дисциплінарних проступків, що виразились у порушенні вимог п.п.1, 2, 13 ч.3 ст. 1, ч.5, ст. 15 Дисциплінарного статут Національної поліції України, п.7 р.4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893, ч.6 ст. 122, ч.1 ст. 307 КУпАП, п.1 ч.1 ст. 18 Закону №580-VIII, Присяги працівника поліції, абзацу 5 ч.2 ст. 16 Закону №3353-XII, п.п. 1.3, 2.5 ПДР України, слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Висновок за наслідками службового розслідування реалізовано шляхом видання наказу ГУНП в Одеській області №339 від 16 лютого 2022 року, зі змісту якого вбачається, що 25 грудня 2021 року поліцейськими УПП в Одеській області ДПП НПУ відносно слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 за керування у м.Одесі автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наказом ГУНП в Одеській області №376 від 28 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про національну поліцію" звільнено слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції з 04 березня 2022 року.
Наказом ГУНП в Одеській області №1096 о/с від 13 червня 2022 року унесено зміни до наказу ГУНП в Одеській області №376 від 28 лютого 2022 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, замінивши слова та цифри "з 04 березня 2022 року" словами та цифрами "з 06 березня 2022 року", а також слова та цифри "Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років складає 16 років 03 місяці 09 днів" словами та цифрами "Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років складає 16 років 03 місяці 11 днів". (т.1 а.с.217)
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2022 року по справі №521/1098/22 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП - закрито, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з наказом ГУНП в Одеській області №376 від 28 лютого 2022 року звільнено слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу "Про застосування Дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області" №376 о/с від 28 лютого 2022 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, оскільки при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано всі обставини справи, тяжкість проступку, ступінь вини позивача, відношення до виконання службових обов'язків.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 18, ч.ч.1, 2 ст. 19, п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 1, ч.1 ст. 12, ч.1, 2 ст.13, ч.2, 4 ст.14, Дисциплінарного статуту, ч.1 ст. 130, ст. 266 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 ст. 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 вказаної статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. (п.6 ч.1 ст. 77 Закону №580-VIII )
Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників .
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).
У відповідності до ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
З огляду на наведене слід дійти висновку, що за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відтак, відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073), затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.
Підпунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктами 8.1 та 8.5 Інструкції унормовано, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.
За змістом п. 5.4 Інструкції, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 листопада 2016 року №1179 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706) поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, у тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП (окрім іншого) встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 слугувало, порушення позивачем транспортної дисципліни, зокрема складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Дослідивши висновок службового розслідування від 07 лютого 2022 року колегією суддів встановлено, що дисциплінарною комісією було зібрано докази послідовно вчинених ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, досліджено відомості, що відображені у адміністративних матеріалах, складених за фактом вчинення адміністративного правопорушення, відеозаписах з портативних відеореєстрів, закріплених на однострої поліцейських УПП в Одеській області ДПП НПУ, письмових поясненнях особи, відносно якої проводилося службове розслідування, поліцейських УПП в Одеській області ДПП НПУ, які складали адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 .
З вищезазначених матеріалів вбачається, що 25 грудня 2021 року о 23:56 год., екіпажом автопатруля, до складу якого були включені працівники УПП в Одеській області ДПП НПУ, на вул. Самарській було зупинено автомобіль "Toyota Rav4", н.з. НОМЕР_1 , з підстав наявності інформації про причетність водія якого до вчинення адміністративного правопорушення.
За кермом вказаного автомобіля перебував майор поліції ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на місці зупинки із використанням алкотестеру "Drager", а також в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився. Факт відмови позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння був зафіксований поліцейським патрульної поліції за допомогою портативного відеореєстратора.
Факт відмови позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння було підтверджено також свідками, зокрема: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яких, з метою повноти та об'єктивного розгляду справи, було викликано та допитано судом першої інстанції.
Зі свідчень вказаних осіб вбачається, що позивач під час зупинки поліцейськими автомобіля на складання адміністративних документів поводився зухвало, скаржився на свідка подій та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із використання алкотестеру "Drager" та проїзду до медичного закладу для огляду та надання відповідних аналізів.
Згідно вимог ПДР України, а саме:
п.1.3 - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.;
п.2.5 - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.;
п.2.9 "а" - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі-Порядок №1103).
Цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктами 3, 4 Порядку №1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до пунктів 6 та 10 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Пунктом 5 розділу I та пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 визначено обов'язок поліцейського за будь яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовляючись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу - алкотестеру "Drager", порушив Правила етичної поведінки поліцейських, Конституцію та закони України, інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність поліції, та Присягу поліцейського, що є недопустимим.
Окрім того, з Висновку службового розслідування від 07 лютого 2022 року також вбачається, що підставою для звільнення позивача з поліції слугувало, серед іншого, неналежна поведінка ОСОБА_1 у побуті, а саме: "неодноразове надходження інформації про зловживання алкогольними напоями майором поліції ОСОБА_1 . Після чого з останнім проводилися профілактичні бесіди та попередження, що у разі повторень випадків зловживання алкоголем буде вирішено питання про звільнення зі служби в поліції. "
Вказані порушення дисципліни скаржником виразилися також в ігноруванні звернень ГУНП в Одеській області із запрошенням ОСОБА_1 з'явитися у зручний для нього час з 02 лютого 2022 року по 04 лютого 2022 року (лист від 26 січня 2022 року №55/134(135)) до ГУНП в Одеській області для надання пояснень з вищезазначених подій.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі ч.6 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України 26 січня 2022 року майору поліції ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням на адреси, які зазначені в його особовій справі, а саме: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , були направленні виклики про необхідність прибуття до Головного управління для надання пояснень за фактом призначеного службового розслідування з зазначеним часом прибуття з 02 лютого 2022 року по 04 лютого 2022 року у період часу з 09:00 год. по 18:15 год. (т.1 а.с.179-187)
Однак, у встановлений час майор поліції ОСОБА_1 не прибув.
Таким чином, відповідно до частин 6, 7, 9, 10 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, майора поліції ОСОБА_1 належним чином було проінформовано про необхідність надати письмові пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування. Однак, ОСОБА_1 пояснення не надав, чим перешкоджав та не сприяв у проведенню службового розслідування.
В особистому письмовому поясненні від 31 січня 2022 року, яке міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 лише вказав про те, що з грудня 2021 року він знаходиться на лікарняному та вживає знеболюючі препарати, а тому готовий надати пояснення після виходу на службу із лікарняного.(т.1 а.с.166-167)
Вказані дії, на думку колегії суддів, є вмисною перешкодою та не сприяння у проведенні службового розслідування ОСОБА_1 , що є порушенням вимог п.7 Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893, за яким кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
При цьому, колегія суддів наголошує, що своєчасна сплата ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн. за постановою у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №122829 за ч.6 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки/стоянки), не спростовує факт послідовно скоєних майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, які підривають довіру та авторитет Національної поліції України в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби в поліції.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що майор поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну та послідовно вчинив декілька дисциплінарних проступків, що виразилось у керуванні транспортних засобів з ознаками алкогольного сп'яніння, не виконанні розпоряджень поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не інформуванні керівника про порушення службової дисципліни, несплаті штрафу за вчинення адміністративного правопорушення у встановлений законом строк, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 30 березня 2022 року по справі №521/1098/22 про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП (у зв'язку із відсутністю події складу адміністративного правопорушення), з урахуванням правових висновків Верховного Суду неодноразово викладених у постановах, за якими - відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції. При цьому, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №816/1534/16, від 17 липня 2019 року у справі №806/2555/17, від 24 вересня 2020 року у справі №420/602/19, від 02 червня 2021 року у справі №815/2705/16.
Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі №819/736/18 вказано, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під "порушенням Присяги" працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Верховний Суд зазначає, що вчинення позивачем дій, за які передбачено одночасно рівні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення щодо накладення певного виду стягнення. Зокрема, питання про наявність підстав для накладання на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
За практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (рішення від 06 жовтня 1982 року у справі "X.v. Austria" про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення від 07 жовтня 1987 року у справі "C.v. The United Kingdom" про неприйнятність заяви №11882/85).
Такий підхід було застосовано Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №9901/454/18 та від 26 березня 2019 року у справі №9901/544/18.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що звільнення ОСОБА_1 зі служби здійснювалось під час його перебування на лікарняному у період з 29 листопада 2021 року по 25 березня 2022 року, що є порушенням вимог Кодексу законів про працю України та Правил проведення службового розслідування, з огляду на наступне.
Так, дійсно позивачем до матеріалів справи додано копію медичної карти амбулаторного хворого з тексту якої вбачається запис лікаря Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області" Максименко В.В. про непрацездатність хворого по 25 березня 2022 року із значними виправленнями в тексті та без ідентифікації особи, якій цей документ належить.(т.1 а.с23-28)
Разом з тим, згідно п.1.1 Закону України "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян" від 13 листопада 2001 року №z1005-01 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Втім, матеріали справи не містять лист непрацездатності ОСОБА_1 із зазначенням того, що позивач знаходився на лікуванні у період з 29 листопада 2021 року по 25 березня 2022 року.
В свою чергу, в матеріалах справи міститься лист начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області" Світлани Онищак №33/36-745 (на №20/937) з якого вбачається, що станом на 06 червня 2022 року слідчий слідчого відділення відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майор поліції Жулаєв Г.Ю. знаходився на амбулаторному лікуванні в даному закладі з 29 листопада 2021 року по 29 листопада 2021 року; з 09 грудня 2021 року по 10 січня 2022 року; з 11 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року; з 18 лютого 2022 року по 05 березня 2022 року. (т.1 а.с.111)
Окрім того, колегія суддів враховує наявний в матеріалах справи наказ №1096 о/с від 13 червня 2022 року по о/с яким внесені зміни до наказу ГУНП в Одеській області від 28 лютого 2022 року №376 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, замінивши слова та цифри "з 04 березня 2022 року" словами та цифрами "з 06 березня 2022 року", а також слова та цифри "Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років складає 16 років 03 місяці 09 днів" словами та цифрами "Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років складає 16 років 03 місяці 11 днів". (т.1 а.с.217)
Таким чином, оскаржуваний наказ "Про застосування Дисциплінарних стягнень до поліцейських ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області" №376 о/с від 28 лютого 2022 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції (з урахуванням змін внесених наказом №1096 о/с від 13 червня 2022 року) з 06 березня 2022 року є правомірним та не підлягає скасуванню, що правильно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.4 ст. 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2022 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.