П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/3472/22
Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію без обмеження максимальним розміром із збереженням показника основного розміру пенсії 80 % грошового забезпечення та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини пенсії з 01.04.2019 з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року, яке набрало законної сили 23 серпня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини пенсії з 01.04.2019 з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
20 жовтня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , подана в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у заниженні розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром у розмірі 80 % грошового забезпечення та з індексацією згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Доводи зазначеної заяви ґрунтувались на тому, що відповідачем при здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду про даній справі протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення, у з в'язку з чим розмір пенсії позивача було протиправно зменшено.
Окремою ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про визнання дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у заниженні розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром у розмірі 80 % грошового забезпечення та з індексацією згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, тому просить апеляційний суд скасувати оскаржувану окрему ухвалу суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у разі незгоди з відсотком грошового забезпечення позивач повинен був використати своє право на подання заяви, в порядку ст. 383 КАС України в межах справи № 400/11325/21. На думку апелянта, суд першої інстанції протиправно поклав зобов'язання на Головне управління, що стосуються відсотку грошового забезпечення позивача окремою ухвалою в межах справи № 400/3472/22. Крім того, апелянт вказує, що питання індексації пенсії, згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» взагалі не було предметом спору по справі № 400/3472/22, тому незгода позивача з розміром проведеної індексації не може вважатись невиконанням чи неналежним виконанням цього рішення суду, відповідно відсутня підстава для застосування норм ст. 383 КАС України та, як наслідок, ст. 249 КАС України..
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №400/11325/21, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, зокрема, провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з 80 % грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки від 18.10.2021 № 9/1/2259, виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням зазначених у цій довідці посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, премії.
В подальшому, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у межах даної справи № 400/3472/22, в якому зокрема просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію без обмеження максимальним розміром із збереженням показника основного розміру пенсії 80 % грошового забезпечення.
Вирішуючи позовні вимоги про виплату позивачу пенсії із збереженням показника основного розміру пенсії 80 % грошового забезпечення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент подання позовної заяви позивачу на виконання рішення суду в адміністративній справі № 400/11325/21 було нараховано пенсію в розмірі 80 відсотків відповідних сум, тобто між сторонами був відсутній спір щодо розміру відсотків грошового забезпечення, який застосовується при обчисленні пенсії позивача. З огляду на вищезазначене, а також те, що питання щодо виплати позивачу пенсії в розмірі 80 % грошового забезпечення було предметом розгляду в адміністративній справі № 400/11325/21, рішення суду в якій набрало законної сили, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Водночас, при здійсненні на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22 перерахунку пенсії з 01.09.2022 відповідач зменшив основний розмір пенсії позивача з 80 % до 70 % грошового забезпечення, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі ЮН 40766 від 01.09.2022 року.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22, протиправність дій відповідача в частині самостійного, всупереч рішенню Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі №400/3472/22, визначення розміру пенсії позивача в розмірі 70 % від суми грошового забезпечення під час перерахунку пенсії та, як наслідок, зменшення розміру індексації його пенсії.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, передбачений правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі вчинення суб'єктом владних повноважень під час виконання судового рішення протиправних дій чи бездіяльності або прийняття протиправних рішень, які, у свою чергу, порушують законні права та інтереси позивача.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII (в чинній редакції) визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з ч. 2 вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
До цього, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80".
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Саме така, змінена редакція ст. 13 Закону № 2262-XII була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку, хоча до часу проведення перерахунку пенсії йому пенсія обчислювалась, виходячи з розміру 80% грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
Колегія суддів вважає, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.
Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Встановлення в подальшому граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 по справі №240/5401/18, яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Оскільки рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №400/3472/22, яке набрало законної сили, розмір пенсії позивача (80% грошового забезпечення), перерахований на підставі рішення суду в адміністративній справі № 400/11325/21, не змінювався, підстави для застосування нового 70% розміру при здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі цього рішення суду відсутні.
А тому, суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані обставини свідчать, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №400/3472/22 діяло з порушенням вимог ст. 13 Закону №2262-XII.
Водночас, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що питання індексації пенсії, згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» взагалі не було предметом спору по справі № 400/3472/22, тому незгода позивача з розміром проведеної індексації не може вважатись невиконанням чи неналежним виконанням цього рішення суду.
Згідно із ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу
Приписи ч. 1, 2 та 5 ст. 249 КАС України визначають, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява позивача підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у заниженні розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром у розмірі 80 % грошового забезпечення.
Згідно положень ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення, відповідно до вимог ст. 317 КАС України, підлягає зміні шляхом викладення абзацу 3 оскаржуваної ухвали в редакції даної постанови, а в іншій частині підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року - задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - змінити.
Викласти абзац третій резолютивної частини ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у справі № 400/3472/22 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром у розмірі 80 % грошового забезпечення».
В іншій частині ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва