П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1245/22
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідачаКравця О.О.
судді -Зуєвої Л.Є.
судді - Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАСТ І КО» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року по справі № 420/1245/22, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження у складі судді Бойко О.Я., за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАСТ І КО» про стягнення податкового боргу,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
19 січня 2022 року ГУ ДПС в Одеській області звернулось до суду з позовом до ТОВ «БЛАСТ І КО», в якому просило стягнути з відповідача з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 87 585 грн. 18 коп. на бюджетний рахунок UA588999980313030029000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/14010100.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року адміністративний позов був задоволений.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, ТОВ «БЛАСТ І КО» подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просило його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що відповідач заперечує дану заборгованість оскільки вона була погашена, відповідно до платіжного доручення №3343 від 17.09.2022 року та платіжного доручення №3591 від 30.11.2022 року. На підставі вищезазначеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України але до судового засідання сторони не з'явилися , про причини неявки суду не повідомили, а тому апеляційний суд вважає причини неявки неповажними та в порядку ст.311 КАС України продовжує розгляд справи в порядку письмового провадження .
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що ТОВ «БЛАСТ І КО» є платником податків та перебуває на обліку у Головного управління ДПС в Одеській області, Приморській державній податковій інспекції з 10.10.2017.
Станом на 13.12.2021, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 87 585, 18 грн.
Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла в результаті:
- самостійного нарахування платником податку податкової декларації з податку на додану вартість за № 9201637333 від 22.07.2021 на суму 76 769, 18 грн. (основний платіж) (а.с.16);
- самостійного нарахування платником податку податкової декларації з податку на додану вартість за № 9270727276 від 16.09.2021 на суму 64,00 грн. (основний платіж) (а.с.17);
- самостійного нарахування платником податку податкової декларації з податку на додану вартість за № 9339457993 від 10.11.2021 на суму 10 752, 00 грн. (основний платіж) (а.с.18);
76 769,18 грн. + 64,00 грн. + 10 752,00 грн. = 87 585 грн. 18 коп.
У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ю» № 59768-13 від 31.03.2021 на 524 921,00 грн., яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача: 65091, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, вул. Південна, буд.26 (а.с.13).
16.11.2022 року представником апелянта надано до апеляційного суду копії платіжних доручень №3591 від 30.11.2021 року на суму 70 000 грн. та №3343 від 17.09.2021 року на суму 25 000 грн.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпунктів 14.1.1-1., 14.1.175., 14.1.156., 14.1.162., 14.1.137. пункту 14.1 статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;
Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із підпунктом 19-1.1.45. пункту 19-1.1. статті 19 ПК України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
У відповідності до підпункту 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.1., 41.2. статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового Кодексу України (в редакції чинній станом на дату направлення податкових повідомлень-рішень) передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до положень статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно п/п 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України , контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно п. 95.2 - 95.4 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Апеляційний суд зазначає, що за змістом вказаних правових норм, зверненню контролюючого органу до суду щодо стягнення сум податкового боргу передують певні досудові процедури, які направлені на спонукання платника податків самостійно сплатити податковий борг. До таких процедур, поміж іншим, віднесено направлення такому платнику податків податкової вимоги, з дня надіслання якої починає свій перебіг шістдесяти денний термін та зі спливом цього строку у контролюючого органу з'являється право на звернення до суду за стягненням сум податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ТОВ «БЛАСТ І КО» на загальну суму 87 585, 18 грн. виник на підставі самостійного нарахування платником податку податкових декларацій з податку на додану вартість.
Податкова вимога форми «Ю» № 59768-13 від 31.03.2021 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача: 65091, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, вул. Південна, буд.26 (а.с.13).
При цьому, на момент звернення податкового органу до суду з даним позовом та на день розгляду справи відповідач не надав суду докази погашення податкової заборгованості, а тому позовні вимоги належать до задоволення.
Апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта, що спірна заборгованість була погашена, відповідно до платіжного доручення №3343 від 17.09.2021 року та платіжного доручення №3591 від 30.11.2021 року, оскільки по-перше: призначення платежу у наданих платіжних дорученнях зазначено «поповнення ПДВ електронного рахунку», а не погашення податкового боргу, по-друге: відповідачем надано до суду лише ксерокопії вказаних платіжних доручень, не завірені належним чином, а також не надано до суду жодних доказів зарахування суми заборгованості на казначейський рахунок податкового органу. Тобто, такі докази неможна вважати належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Апеляційний суд зауважує, що згідно податкової вимоги форми «Ю» № 59768-13 станом на 31.03.2021 року податкова заборгованість ТОВ «БЛАСТ І КО) складала 524 921,00 грн. та згідно виписки з інтегрованої картки платника податків товариства (а/с 9-12) вбачається, що відповідачем протягом подальшого періоду здійснювались бюджетні платежі, у зв'язку з чим вираховувалась сума боргу, а саме: товариством дійсно було зараховано до бюджету 17.09.2021 року кошти на загальну суму 25 000 гривень (12 455 + 12 505 + 16 + 24) (а/с 10-10 зворот) та 30.11.2021 року на суму 70 000 гривень (а/с 12), на які посилається апелянт у доводах апеляційної скарги.
Проте, вказані платежі були враховані податковим органом при розрахунку заборгованості. Тобто, податкова заборгованість ТОВ «БЛАСТ І КО» виникла вже з урахуванням сплат на які посилається апелянт, та станом на 13.12.2021 року склала 87 585,18 грн (а/с 8), що і стало підставою для звернення податковим органом до суду 19.01.2022 року з позовною заявою про стягнення податкового боргу.
Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом відповідачу податкової вимоги, апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
(2) Висновки апеляційного суду:
Судом 1-ої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.
Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги, та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАСТ І КО» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів.
Повне судове рішення складене та підписане 30 листопада 2022 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.