про передачу адміністративної справи
з одного адміністративного суду до іншого
справа№380/15467/22
30 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І., розглянув у письмовому провадженні питання про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у справі за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.І.Кандиби, 3, код ЄДРПОУ 34986930), в якому просить суд визнати дії головного державного виконавця Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Думальської М.В. щодо відкриття 04.07.2022 виконавчого провадження №69321135 - протиправними та визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №69321135.
Ухвалою від 04.11.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 21.11.2022 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Через канцелярію суду від представника Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшов відзив, в якому просив передати справу на розгляд до Франківського районного суду м.Львова. Зазначено, що виконавче провадження №69321135 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000,00грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, та стягнення судового збору у розмірі 1700,00грн. відкриті для примусового виконання постанови від 18.11.2021 №465/3424/21 Франківського районного суду м.Львова.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS №005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Зокрема, глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних справ.
Пунктами 1 та 4 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, тобто у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч. 2 цієї ж статті).
Верховний Суд у ході розгляду справи № 695/3667/18 у своїй постанові від 21.01.2021 сформував правовий висновок, відповідно до якого з аналізу статті 20 КАС України вбачається, що справи про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, а справи про притягнення до фінансової відповідальності підсудні окружним адміністративним судам.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 11.01.2021 під час розгляду справи № 821/599/16 зазначив, що до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів віднесено усі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення місцевого загального суду як адміністративного суду, зокрема, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні.
Матеріали позовної заяви свідчать, що предметом спору у даній справі є оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2022 № 69321135, відкритого на виконання постанови Франківського районного суду м.Львова у справі від 18.11.2021 у справі №465/3224/21 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000,00грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, з матеріалів позовної заяви суд встановив, що виконавче провадження №69321135, - відкрите на виконання постанови Франківського районного суду м.Львова у справі від 18.11.2021 у справі №465/3224/21 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII) зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов висновку, що компетентним судом за правилами підсудності, тобто судом, встановленим законом, щодо розгляду та вирішення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови, є саме місцевий загальний суд як адміністративний суд, а не окружний адміністративний суд.
Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За змістом положень частин 5, 6статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушень правил предметної та територіальної юрисдикції, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови, необхідно передати до Франківського районного суду м.Львова.
Керуючись ст.ст. 25, 26, 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд У Х В А Л И В :
Передати адміністративну справу №380/15467/22 за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови до Франківського районного суду м.Львова (місцезнаходження: вул.Генерала Чупринки, 69, м.Львів, Львівська область, 79000) за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Лунь З.І.