справа №380/12941/22
30 листопада 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
I. Стислий виклад позиці учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл. Григоренка, 3, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 02.08.2022 №562/35/05-2022 про відмову позивачу у виплаті грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача нарахувати грошове забезпечення поліцейському ОСОБА_2 , у зв'язку з його зникненням безвісти з 09.04.2022 із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також індексації грошового забезпечення і додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №18, розмір якої збільшується до 100000грн з розрахунку за місяць пропорційно часу участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, та здійснювати виплату грошового забезпечення на картковий рахунок позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є дружиною старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , відрядженого у підпорядкування Командувача Об'єднаних сил з березня 2022 року. Чоловік позивача вважається безвісно зниклим під час участі у бойових діях 08.04.2022 біля населеного пункту Попасна Луганської області.
08.07.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату їй грошового забезпечення ОСОБА_2 , що передбачене Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884). Листом від 02.08.2022 №562/35/05-2022 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви та роз'яснено, що за ОСОБА_2 зберігається місце роботи, займана посада та середній заробіток, але не більше, ніж до моменту оголошення його померлим у порядку, встановленому законодавством. Грошове забезпечення нараховується та депонується.
Позивач вважає, що на поліцейських батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, які на нульових позиціях, брали участь у бойових діях під час бойового зіткнення з військами Російської Федерації, поширюються норми Порядку №844. А відтак, вона, як член сім'ї (дружина) безвісно відсутнього ОСОБА_2 , має право на отримання його грошового забезпечення, в тому числі додаткової винагороди у розмірі 100000грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.
04.11.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_2 до 08.04.2022 проходив службу в батальйоні патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, який не є правоохоронним органом спеціального призначення, тому на нього не поширюються норми Порядку №884. На думку представника відповідача, спірні правовідносини регламентуються нормами Порядку виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №623 (далі - Порядок №623). Виплата позивачу грошового забезпечення її безвісно зниклого чоловіка, в тому числі додаткової винагороди у розмірі 100000грн, можлива лише після набуття ним певного статусу, передбаченого чинним законодавством (визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим). До того часу грошове забезпечення ОСОБА_2 нараховується і депонується. Питання отримання вказаних коштів іншою особою (не поліцейським ОСОБА_2 ) повинно вирішуватися після встановлення правових підстав для отримання іншою особою вказаних коштів відповідно до норм Цивільного кодексу України.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 19.09.2022 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою суду від 03.10.2022 позивача звільнено від сплати судового збору.
Ухвалою суду від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 02.02.2015.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №77 о/с від 15.02.2019 ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області.
На виконання службової телеграми Голови Національної поліції України від 27.03.2022 №1128 дск, наказу ГУНП у Львівській області від 30.03.2022 № 15 о/с дск "Про службове відрядження" з метою виконання завдань, визначених статею 8 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", особовий склад батальйону патрульної поліції особливого призначення "Львів" ГУНП, серед якого був ОСОБА_2 , був відряджений у підпорядкування Командувача Об'єднаних сил, з 30.03.2022 до особливого розпорядження.
Відповідно до рапорту командира БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області Р.Кровіцького від 11.04.2022, 08 квітня 2022 року, виконуючи бойове розпорядження Командувача ООС, під час бойового зіткнення з військами Російської Федерації в районі с.Богуславське (поблизу м. Попасна) Луганської області загинули поліцейські взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби особливого призначення "Львів" ГУНП, зокрема поліцейський взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_2 .
З такого приводу 11.04.2022 ГУНП у Львівській області розпочало службове розслідування. Дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування об'єктивно дослідити обставини події, яка відбулась 08.04.2022 на території Луганської області за участі старшого сержанта ОСОБА_2 та інших, та встановити чи спростувати в діях останніх можливі дисциплінарні проступки не вдалося, оскільки поліцейські протягом тривалого періоду часу на зв'язок не виходять, їх місце знаходження невідоме, а населений пункт, де відбувались події 08.04.2022 є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями Російської Федерації, на якій тривають активні бойові дії.
Враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022131530000189 від 11.04.2022 за фактом загибелі вказаних працівників триває, законного рішення не прийнято та згідно з ІП «Розшук» ІКС ІПНП вказані працівники перебувають в статусі безвісті зниклих.
Висновком службового розслідування від 20.05.2022 встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що не знайшли свого підтвердження. У випадку надходження відомостей щодо місця знаходження старшого сержанта поліції ОСОБА_2 та інших, або підтвердження інформації щодо їх загибелі вирішити питання щодо призначення службового розслідування. А також визначено необхідність вирішити питання щодо зарахування старшого сержанта поліції ОСОБА_2 в розпорядження ГУНП у Львівській області відповідно до пункту 4 частини 1 статті 67 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом ГУНП у Львівській області № 294 о/с від 27.05.2022 про зарахування у розпорядження ГУНП у Львівській області з 09 квітня 2022 року до настання обставин, визначених Законом, старшого сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 .
Згідно з платіжними дорученнями №9195 від 28.06.2022, №10363 від 10.08.2022, №10691 від 26.08.2022, №11510 від 26.09.2022 грошове забезпечення ОСОБА_2 відповідач нараховує та депонує.
08.07.2022 позивач звернулася з письмовою заявою в ГУНП у Львівській області про виплату їй грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, її чоловіка поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 , що передбачено Порядком №884.
Листом від 02.08.2022 №562/35/05-2022 відповідач відмовив позивачу у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_2 та роз'яснив, що за ним зберігається місце роботи, займана посада та середній заробіток, але не більше, ніж до моменту оголошення його померлим у порядку встановленому законодавством. Виплата позивачу грошового забезпечення її безвісно зниклого чоловіка, в тому числі додаткової винагороди у розмірі 100000грн, можлива лише після набуття ним певного статусу, передбаченого чинним законодавством (визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим).
Не погоджуючись з відмовою, викладеною у листі від 02.08.2022 №562/35/05-2022, позивач звернулася з цим позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.
Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України «Про Національну поліцію».
Частиною 1 пункту 4 статті 67 Закону України « Про Національну поліцію» передбачено, що зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі, якщо поліцейський відсутній за місцем проходження служби та за місцем проживання і більше десяти днів близьким родичам невідомо, де він перебуває, - до повернення поліцейського (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним служби в поліції) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
Постановою Кабінету Міністрів України №623 від 14.09.2016 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження (двлі - Порядок №623). Вказаним Порядком визначено, що грошове забезпечення виплачується у разі: відсутності поліцейського за місцем проходження служби та за місцем проживання, якщо більше ніж десять днів близьким родичам невідомо, де він перебуває, до дня його повернення (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним служби в поліції) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим - в розмірі, встановленому за посадою, яку займав поліцейський на дату зарахування в розпорядження (крім премії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок №884), який визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).
Відповідно до пунктів 4,5,7 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
Як встановив суд, наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №77 о/с від 15.02.2019 ОСОБА_2 призначений на посаду поліцейського взводу №1 роти №2 Батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області.
Позивач вважає, що батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» належить до правоохороннів органів спеціального призначення, а тому спірні правовідносини регламентуються нормами Порядку №884.
Перелік правоохоронних органів визначається нормами частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», згідно з якою правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Визначення переліку правоохоронних органів спеціального призначення на законодавчому рівні відсутнє. Про віднесення державних органів до правоохоронних органів спеціального призначення законодавець вказує у Законах України.
У статті 1 Закону України "Про Службу безпеки України" законодавцем визначено, що Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України. Це положення закріпив законодавець у ст. 11 Закону України "Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб".
Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення (стаття 6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України").
Відповідно до статті 13 Закону України « Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції. У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.
Наказом від 04.12.2017 № 987 Міністерства внутрішніх справ України затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2017 за № 1565/31433, що визначає основні завдання, функції, права, обов'язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, областях та м. Києві.
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення підрозділи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про боротьбу з тероризмом», іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Національної поліції України, та згаданим Положенням.
Відповідно до пункту 4 розділу І Положення підрозділи безпосередньо підпорядковуються керівнику ГУНП або особі, яка виконує його обов'язки. Під час виконання завдань поза межами місця постійного несення служби (дислокації) підрозділ переходить в підпорядкування керівника відповідного ГУНП.
З наведеного вбачається, що батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області входить у систему поліції та не належить до правоохоронних органів спеціального призначення, а тому норми Порядку №844 не можуть застосовуються до спірних правовідносин.
Водночас, положення Порядку №623, якій підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не передбачає можливості отримання грошового забезпечення ОСОБА_2 іншою особою до встановлення правових підстав для такого отримання відповідно до норм Цивільного кодексу України (визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим).
З урахуванням викладеного, суд висновує про правомірність відмови відповідача у виплаті позивачу грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 , оформленої листом від 02.08.2022 №562/35/05-2022. У зв'язку з цим, відсутні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати грошове забезпечення поліцейському ОСОБА_2 та здійснювати виплату вказаного грошового забезпечення на картковий рахунок позивача відповідно до вимог Порядку №844.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до ухвали суду від 03.10.2022.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик