про залишення позову без розгляду
30 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4668/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду служби в органах цивільного захисту з 24 липня 2001 року по 31 липня 2010 року до вислуги років на військовій службі, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України зарахувати ОСОБА_1 період служби в органах цивільного захисту з 24 липня 2001 року по 31 липня 2010 року до вислуги років на військовій службі, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Ухвалою суду від 12.10.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. (а.с.33).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та просить залишити позовну заяву без розгляду (а.с.38-39).
Ухвалою суду від 22.11.2022 встановлено ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів. (а.с.48)
На виконання вимог ухвали суду представником позивача подана заява про поновлення строку звернення до суду, мотивована тим, що позивач не зміг звернутись до суду раніше, оскільки перебував у службовій залежності від командира військової частини і побоювався проблем на службі. Тому, вважає дану обставину поважною причиною для поновлення позивачу строку звернення до суду. (а.с.51-53)
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами частини другої статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Так, спір у даній справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зважаючи на вимоги позовної заяви, строк звернення до суду у позивача виник саме з моменту ознайомлення з висновком про результати обчислення вислуги років для виплати процентної надбавки ще 08.01.2019 (а.с.41), а потім й 02.01.2020, 04.01.2021, 04.01.2022 (а.с.42-44). Однак звернувся до суду із пропуском місячного строку звернення, а саме 07.10.2022, тобто через більш як три роки з моменту настання строку звернення до суду.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Таким чином, ОСОБА_1 , знаючи про розрахунок вислуги років та про зарахування стажу його служби на відповідних посадах ще 08.01.2019 року, звернувся до суду лише 07.10.2022 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо, позивачем до суду не надано.
Відповідно до статті 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа “Каменівська проти України”) Європейський суд з прав людини зазначав: “…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...”.
Отже, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року по справі №340/1019/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 9901/601/19
Підстав та належних доказів неможливості звернення до суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо, позивачем до суду не надано. Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог частини третьої статті 123 КАС України.
Відповідно до п.8 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.9, 14, 77, 79, 80, 122, 123, 240, 243, 248, 256 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина