ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"01" грудня 2022 р. справа № 300/4890/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся 30.11.2022 до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії; зобов'язати Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 .
З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти росії”).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Так, в позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 .
В спірному випадку, позивач формуючи такі вимоги, доводить до відома суду про ймовірне порушення його права на належний розмір пенсії, оскільки з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення посадових окладів з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Тому, вважає позивач, починаючи з 01.01.2020 щорічно мав бути перерахований розмір грошового забезпечення з якого обраховується його пенсія. Зокрема, в спірному випадку, мав бути перерахований розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021: з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, та як наслідок - перераховані додаткові види грошового забезпечення та премія. Перерахунок пенсії мав бути проведений на підставі довідки, виданої Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021.
За змістом позовної заяви, позивач звернувся до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з заявою про видачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 лише 20.09.2022.
За результатом розгляду заяви позивача від 20.09.2022 відповідач листом № 5402-5458/5411 від 07.10.2022 повідомив ОСОБА_1 , що для виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на будь-яку іншу дату підстави відсутні. До вказаного листа Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області долучило копію довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 19.03.2021 № 5401-2293/5416 станом на березень 2019 року.
Судом встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021 встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX. Цей закон вперше опубліковано 30.12.2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20/ed20201215/card6#Public).
Також постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою, в свою чергу, змінено (викладено в новій редакції) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо врахування при визначенні посадового окладу військовослужбовців прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 оприлюднений 03.02.2020 (https://reestr.court.gov.ua/Review/87266939).
Таким чином, з 03.02.2020 - дати оприлюднення повного тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - позивач повинен був дізнатися про втрату чинності пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103, та з 30.12.2020 - дати публікації Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX - позивач повинен був дізнатися про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021 року.
Окрім цього, в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2021 році перебувала адміністративна справа № 300/3419/20 (рішення від 02.02.2021, набрало законної сили 05.03.2021) за позовом позивача до пенсійного органу, до якого долучено матеріали пенсійної справи позивача з відповідними розрахунками розміру пенсії позивача.
Також суд вказує на те, що: пенсійні виплати здійснюються позивачу щомісяця; позивач мав можливість помісячно отримувати від пенсійного органу відповідну інформацію щодо розміру його пенсії та розміру грошового забезпечення з якого вона обрахована.
Отже, ще в 2021 році позивач знав або щонайменше - мав би знати, що його пенсія обраховується з грошового забезпечення станом на 05.03.2019, і мав би знати, що його пенсія не обраховувалася з грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Натомість позивач звернувся до відповідача про видачу йому довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 лише 20.09.2022, на що отримав відмову 07.10.2022.
Позивач не вказав в позовній заяві жодної інформації щодо того, які об'єктивні обставини перешкоджали йому, починаючи з 01.01.2021 до 20.09.2022 звернутися до відповідача в цій справі про видачу йому довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії з 01.01.2021.
ОСОБА_1 направив до суду цей позов через установу поштового зв'язку АТ “Укрпошта” лише 28.11.2022, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України. При цьому, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
У позовній заяві позивач не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Таким чином, позивачем пропущений встановлений строк на звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, згідно з вимогами частини першій статті 169, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення у спосіб подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку із зазначення причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений строк позовна заява в частині вищевказаної вимоги буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.